27 грудня 2017 року відбулося засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України з розгляду питання: «Наукове забезпечення підвищення ефективності використання осушуваних земель України». З головною доповіддю виступив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко. Доповідач навів дані про площі осушуваних земель та технічний стан меліоративних систем гумідної зони; розподіл осушуваних земель та меліоративних систем по областях України; поточний стан та напрями використання осушуваних земель. Серед основних напрямів наукових досліджень з питання використання осушуваних земель Михайло Ромащенко зосередив увагу на: наукових основах використання осушуваних земель та формуванні перспективних систем аграрного виробництва; вивченні закономірностей функціонування меліорованих агроландшафтів гумідної зони та науково-методологічних засадах їх сталого використання; наукових засадах управління ґрунтовими режимами на осушуваних землях; процесах водоспоживання рослин та науково-методологічні основи управління водним режимом на осушуваних землях; підвищенні водозабезпеченості меліорованих територій гумідної зони, технології регулювання водно-повітряного режиму грунту; методології оптимізації поживного режиму грунту на основі формування оптимальної інтенсивності балансу біогенних елементів; розробці та впровадження технологій вирощування основних польових, кормових і енергетичних культур; вирішенні екологічних проблем використання меліорованих земель гумідної зони.
Серед основних напрацювань за напрямом ефективного використання осушуваних земель:
- Монографія «Меліорація ґрунтів» (систематика, перспективи, інновації)»;
- Концепція ефективного використання осушуваних земель гумідної зони України (наукові засади);
- Методологія формування сталих агроландшафтів на меліорованих землях гумідної зони та наукові засади ренатуралізації;
- Методологія формування сталих агроландшафтів на меліорованих ґрунтах Західного Полісся в умовах радіоактивного забруднення;
- Методологія оптимізації землекористування на осушуваних землях Полісся;
- Рекомендації з підвищення водозабезпеченості меліоративних систем гумідної зони на засадах створення акумуляційних ємкостей;
- Технології вирощування сільськогосподарських культур на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся в сучасних умовах господарювання;
- Технологія раціонального використання добрив на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся;
- Технологія застосування біопрепаратів та рістстимулюючих речовин в адаптивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур;
- Методологія формування біоенергетичних агроекосистем в зоні Полісся;
- Стратегія зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року.
Президія підтримала основні положення «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року» та постановила підготувати: – до 1 травня 2018 року проект плану заходів щодо наукового забезпечення виконання завдань «Стратегії…», якими передбачити реалізацію пілотних проектів з формування ефективних систем аграрного виробництва в зоні осушення; – до 31 грудня 2018 року підготувати до видання монографію «Наукові засади агарного виробництва на осушених землях України».
Окрім членів Прездії участь у засіданні бюро взяли: радник Президії НААН, академік НААН Леонід Новаковський; заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо; начальник відділу землеробства та меліорації Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Анатолій Рудюк; директор ННЦ “Інституту грунтознавства та агрохімії ім.О.Н. Соколовського” НААН Святослав Балюк; директор «Інституту економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайло Хвесик; директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Григорій Седіло; директор Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН Володимир Польовий; радник дирекції Інституту водних проблем і меліорації НААН Петро Коваленко; заступник директора Інституту сільського господарства Полісся НААН Андрій Мельничук; завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології і природокористування НААН Василь Коніщук; головний науковий співробітник ННЦ “Інститут землеробства НААН” Іван Слюсар та інші.