Інститут водних проблем і меліорації НААН

18 липня пройшло засідання координаційно-методичної ради Науково-методичного центру “Водні ресурси і меліорація земель”. Захід було проведено у змішаному режимі: частина учасників брала участь за допомогою платформи Zoom, а інша частина була присутня безпосередньо у конференц-залі Інституту водних проблем і меліорації. На порядку денному розглянули низку важливих питань, серед яких:

• Наукова доповідь «Інтегровані підходи до управління земельними та водними ресурсами в контексті сталого розвитку галузі землеробства». Доповідач: Микола Ткаченко, директор ННЦ «ІЗ НААН».
• Наукова доповідь “Наукові основи доцільності відновлення Каховського водосховища”. Доповідач: Михайло Яцюк, директор ІВПіМ НААН.
• Розгляд результатів досліджень за завданнями другого рівня ПНД НААН 4 «Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату» за перше півріччя 2024 р. Доповідачі: Михайло Яцюк (Підпрограма 1), Андрій Шатковський (Підпрограма 2), Юрій Тараріко (Підпрограма 3).
• Про персональний склад координаційно-методичної ради з виконання програм наукових досліджень НААН. Інформацію надав Михайло Яцюк.
• План роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2024 року. Інформацію надав Михайло Яцюк.
• Про передачу 4-х прикладних завдань (проектів), які виконуються Київським аграрним університетом НААН, до Інституту водних проблем і меліорації НААН, як головної наукової установи з виконання ПНД 4 «Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату» Інформацію надав Михайло Яцюк.

Засідання пройшло продуктивно, учасники продемонстрували високий рівень зацікавленості в обговоренні важливих аспектів сталого розвитку землеробства, водної безпеки та меліорації земель в умовах змін клімату. Ухвалені рішення та представлені наукові доповіді підкреслили необхідність продовження координаційних зусиль та наукових досліджень для забезпечення сталого розвитку галузі.

Науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН здійснили виїзд на дослідні ділянки для продовження вивчення режимів зрошення кукурудзи. Дослід включає порівняльний аналіз поверхневого та підґрунтового краплинного зрошення.

Проведено детальні біометричні спостереження, зокрема вимірювання висоти рослин, визначення площі листкового апарату та аналіз розвитку кореневої системи методом відмивання коренів.

Науковці продовжують працювати над удосконаленням поверхневого та підгрунтового зрошення, оптимізацією способів внесення та розрахункових доз мінеральних добрив з метою підвищення врожайності та забезпечення раціонального використання водних ресурсів.

З 25 по 28 червня в Інституті водних проблем і меліорації НААН пройшли онлайн-курси підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників на тему «Сучасні технології і технічні засоби у меліорації». Протягом 4-х днів учасники ознайомилися з лекціями на такі теми:

• Формування водної політики в Україні, забезпеченість водними ресурсами та адаптаційні заходи в умовах зміни клімату.
• Концептуальні засади відновлення і розвитку меліорацій в Україні в умовах зміни клімату, війни та післявоєнної відбудови.
• Інституційна реформа водогосподарської галузі.
• Наукові основи формування сталих біоенергетичних агроекосистем.
• Наукові основи адаптації екосистем Полісся України до кліматичних змін.
• Інформаційні технології в управлінні зрошенням.
• Інформаційна система управління зрошенням «Полив онлайн»
• Особливості проєктування і будівництва систем зрошування.
• Ґрунт як основний об'єкт гідротехнічної меліорації.
• Вплив меліоративних заходів на термодинамічну взаємодію ґрунтів з довкіллям та їхню біопродуктивність.
• Науково-методичні засади еколого-меліоративного моніторингу зрошуваних земель.
• Концептуальні засади управління зрошенням.
• Метод призначення строків поливу – основа режимів зрошення.
• Використання методу «Penman-Monteith» для управління зрошенням.
• Використання даних дистанційного зондування Землі у сфері водних ресурсів та меліорації.
• Експлуатація зрошувальних систем.
• Технології ремонтно-відновлювальних робіт на гідротехнічних спорудах зрошувальних систем.

Попри дефіцит електроенергії в країні, до онлайн-курсів доєдналися близько 60 учасників. Проведені лекції сприяли розширенню знань у сфері меліорації та підготовці до вирішення складних завдань, що виникають через зміну клімату та соціально-економічні трансформації. Вони також надали можливість науковцям обмінятися досвідом і новітніми підходами у формуванні водної політики, розробці ефективних технологій зрошення та управління водними ресурсами, що є ключовими для забезпечення сталого розвитку агросектору України. Кожен учасник курсів отримає електронний та поліграфічний сертифікат про їх успішне проходження.

Каліфорнійський державний університет (США), Інститут водного господарства імені Цотне Мірцхулави Грузинського технічного університету (Грузія), Грузинський технічний університет (GTU, Грузія), Інститут водних проблем і меліорації НААН (Україна), Факультет морських наук Технічного університету Караденіз (KTU, Туреччина), Національний інститут морських досліджень і розвитку «Grigore Antipa» (NIMRD, Румунія), Інститут досліджень клімату, атмосфери та води при Болгарській академії наук (CAWRI-BAS, Болгарія), Екоцентр охорони навколишнього середовища (Організація в категорії консультативного статусу при економічних і Соціальна рада (ECOSOC) ООН, Грузія) увійшли до міжнародного консорціуму для реалізації багаторічного проєкту «Контроль безпеки та ризиків забруднення Чорного моря за допомогою числових моделей» (NATO SPS Multi–Year Project SPS Ref.No. G6028, «Control of Black Sea Safety and Pollution Risks Using Numerical Models”).

Дивитися далі →

10 червня у Стартап Інкубаторі Берліну відбувся захід під назвою “Ukraimpulse: Smart Water Ukraine”. Подія зібрала українських та німецьких експертів і практиків у сфері Smart Water для обговорення потенціалу розвитку та співпраці. З 2022 року українська інфраструктура зазнала і продовжує зазнавати серйозних атак, що вимагає пошуку нових підходів та міжнародної підтримки для забезпечення постачання води в зруйнованих районах. Використання інноваційних рішень для управління водними ресурсами має вирішальне значення для стійкості України. Процес вступу України до Європейського Союзу та Європейська зелена угода відкривають можливості для розвитку стійких технологій. Важливими є як перевірені, так і нові технології, а також ефективна підтримка місцевих інновацій, підприємств та установ. Це потребує співпраці між державними інституціями, науковими та освітніми організаціями, неурядовими організаціями, приватними компаніями, стартапами та інвесторами.

Михайло Яцюк, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН України, представив інформацію про очолювану ним наукову установу. Він зосередив увагу на основних завданнях Інституту, навів головні наукові результати досліджень, що охоплюють формування водної безпеки та відтворення водних ресурсів в Україні, вдосконалення технологій зрошення, спрямованих на підвищення ефективності використання меліорованих земель, а також відновлення та розвиток системи зрошення і дренажу в Україні; розробці технологій і обладнання для зрошення, каналізації та захисту від шкідливого впливу води, регулювання та управління водними ресурсами, розробці інформаційних технологій для управління зрошенням та дренажем. Окремо Михайло Яцюк зосередив увагу на необхідності оперативної розробки законодавчих та нормативно-правових актів у сфері водного господарства, удосконаленні комплексного управління водними ресурсами за басейновим принципом, моніторингу якості води, науковому обґрунтуванні заходів щодо захисту від шкідливого впливу води.

Річки Дністер та Збруч обміліли. У мережі поширюються фото та відео колись повноводних та широких річок, які зараз нагадують пустелю з потрісканою землею. Причина: через обстріли інфраструктури України російськими військами виведено з ладу Дніпровську ГЕС, зруйновано енергетичні об'єкти. Щоб повернути електропостачання, енергетики збільшили вироблення електрики на Дністровській ГЕС. Внаслідок цього Дністер, Збруч та інші річки обміліли, а рівень наповнення Дністровського водосховища впав до 66%.  Жителі населених пунктів неподалік річок Збруч та Дністер почали бити на сполох ще в травні, коли вода відійшла від берега на кілька метрів. Спочатку це списували на малосніжну зиму. Але коли річки почали міліти ще швидше, заговорили про Дністровську ГЕС.

У Державному агентстві водних ресурсів України заявили, що через російські обстріли “з середини квітня мали місце випадки значного збільшення скидних витрат із Дністровської ГЕС ПрАТ “Укргідроенерго”. “Це був вимушений захід для підтримки стабільної роботи об'єднаної енергетичної системи України, який спричинив значне зниження рівня води Дністровського водосховища”, – повідомили у відомстві.  На 28 травня заповнення водосховища становило 66%. Водночас в агентстві зазначили, що, враховуючи літній сезон, “ситуація, що склалася, вимагає готовності й реагування з урахуванням ризиків воєнного стану”. Тобто військові адміністрації мають забезпечити мешканців водою у критичних умовах. Держводагентство звернулося до обласних військових адміністрацій з приводу вжиття заходів для застосування технічних рішень щодо роботи водозабірних станцій за низьких рівнів води у водосховищах, облаштування альтернативних водозаборів та оптимізації водокористування.  Фактично місцева влада і жителі мають бути готовими до того, що в них може зникнути вода і їм доведеться шукати варіанти її доставки.

Директор Інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк зазначає, що є два фактори, які призвели до сьогоднішньої проблеми на Дністрі та прилеглих річках.

• Перший – природно-кліматичний.”З огляду на зміни клімату відбулася зміна гідрологічного режиму річок Збруч та Дністер. У попередні роки весняні повені відбувалися у березні, квітні, травні. Зараз терміни змінилися, і паводок починається набагато раніше. Також в Україні в останні зими випадає мало снігу, який формував би ґрунтове підживлення, коли сніг тане поступово, просочується у ґрунт і звідти вже підживлює річки”, – каже Яцюк.
• Другий фактор – антропогенний. “Росіяни цілеспрямовано руйнують нашу енергосистему, і невеликі резерви, такі як Дністровська ГЕС, допомагають якимось чином її балансувати. Наша ГЕС – це єдине джерело, яке допомагає утримувати всю систему України з огляду на те, що Каховська ГЕС була зруйнована, зараз обстрілам піддавалася Дніпровська ГЕС”, – вважає вчений.

У 2023 р. в Україні поливні площі складали близько 100 тис. га, тоді як до війни площа сільськогосподарських земель під зрошенням сягала 600 тис. га. Про це Укрінформу повідомив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. Він зазначив, що 347 тис. га зрошуваних земель Україна втратила разом із Каховським водосховищем. Решту — через низку проблем у секторі зрошення та дренажу. Зі слів експерта, загалом потенціал Каховського водосховища був розрахований для забезпечення зрошенням щонайменше 1 млн га. — Залежно від культури зрошення давало збільшення врожаю в кілька разів. До війни чистий валовий прибуток з гектара подекуди сягав 30-35 тис. грн, і це був доволі прибутковий бізнес, — розповів Михайло Яцюк. Тому планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії. Сьогодні через втрату водойми незначний потенціал для розвитку системи зрошення залишився лише в Одеській та Миколаївській областях. Фахівці Інституту разом з Мінагрополітики та громадським сектором формують нову політику в цьому питанні і роблять ставку на розвиток малого зрошення, адже наразі немає ресурсів для впровадження гігантських проєктів.

В рамках головної інженерної виставки AQUATHERM KYIV 2024 пройшла галузева конференція під назвою “Відновлення водних ресурсів як концепція стійкості України”. Ця подія стала частиною циклу заходів, присвячених обговоренню питання доступності водних ресурсів та водопостачання в Україні в умовах повномасштабної війни. Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк представив доповідь під назвою “Стан та напрями підвищення ефективності державного управління водними ресурсами в Україні”. У доповіді було представлено повний перелік органів влади, що впливають на управління водними ресурсами, та їхні повноваження.

14 травня 2024 року МГО «Прімавера», Інститут водних проблем і меліорації НААН та ГО «Women Water Partnership UA» провели робочу зустріч щодо створення Громадської водної ініціативи (ГВІ). Основною метою цієї зустрічі було обговорення проекту Декларації, яка стане базою для об’єднання зусиль експертного громадського середовища та створення Громадської водної ініціативи для сприяння Уряду у формуванні та реалізації міжгалузевої водної політики України для відновлення та розвитку водного господарства.

У програмі заходів було передбачено декілька презентацій від представників ініціативної групи, а також проведення обговорень положень Декларації та подальших дій з утворення ГВІ. Зокрема, директор Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк представив доповідь щодо сучасних загроз та викликів у водному секторі України та ролі водного врядування у їх подоланні. Директор МГО «Прімавера» Ольга Жовтоног виступила з презентацією «Громадська водна ініціатива: принципи об'єднання, мета та завдання». Директор ГО «Жіноче водне партнерство-Україна» Анна Цвєткова висвітлила питання щодо досвіду залучення та участі зацікавлених сторін у формуванні та реалізації водної політики, а також напрямків діяльності ГВІ у 2024 році.

Обговорення положень проекту Декларації було організовано у вигляді відповідей учасників заходу на конкретні питання, що попередньо були підготовлені організаторами робочої зустрічі. Після остаточного доопрацювання текст Декларації буде розміщено на сайтах організацій-учасників заходу, у інших доступних електронних медіа, та розіслано зацікавленим сторонам на державному та міжнародному рівні. Загалом до робочої зустрічі долучилися в онлайн та офлайн форматах близько 40 фахівців водного господарства від наукових та освітніх установ, неурядових організацій, представники бізнесу та місцевого самоврядування, організації водокористувачів.

2-3 травня 2024 року відбулась міжнародна науково-практична конференція «Біовугілля для зеленого відновлення України». За ініціативи МЕУ (Мережі екостанцій України) в рамках міжнародного проєкту HORIZON-WIDERA-2021-ACCESS-03-01 «ECOTWINS» 2-3 травня 2024 року на агробіологічному факультеті НУБіП України відбулась міжнародна науково-практична конференція «Біовугілля для зеленого відновлення України». Учасники конференції отримали інформацію цінного наукового і виробничого досвіду низки Європейських країн за умови застосування біочару (біовугілля) у сферах: біочар для сільського господарства; біочар для управління стічними водами і водними ресурсами; біочар для рекультивації ґрунту. Можливості екологічних рішень за використання біовугілля є унікальними і представляють цінну складову та можливість ефективного і безпечного покращення умов навколишнього середовища. Участь у заході взяли представники провідних університетів Європи та науковці Данії, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії, вітчизняних наукових установ (НУБіП України, Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», Державної установи «Інститут охорони ґрунтів»). Для залучення більшої аудиторії конференція проходила в офлайн та онлайн режимах. Від Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук взяла участь у заході заст. завідувача відділу водних ресурсів Ярослава Мосійчук.

01 травня 2024 року студенти агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, які є членами гуртка “Меліоратор», відвідали лабораторію випробувань засобів зрошення відділу зрошення Інституту водних проблем і меліорації НААН. Цей візит став важливою подією для молодих дослідників, оскільки надав можливість ознайомитися з сучасними напрямами досліджень у сфері гідротехнічної меліорації та наочно побачити технічні засоби водопідготовки та розподілу поливної води, що використовуються в системах зрошення України та світу.

Від завідувача відділу зрошення Сергія УСАТОГО студенти дізналися про сучасні проблеми, що виникають в системах краплинного зрошення і дощування, яких можна уникнути за допомогою вчасних випробувань технічних засобів та прогнозної оцінки їх роботи залежно від якості поливної води. Студентам було цікаво почути про, розроблену в Інституті, методику випробувань засобів зрошення, яка надає можливість випробовувати механічні, функційні та розмірні характеристики, якими забезпечується надійність технічних засобів під час експлуатації. Студенти мали змогу долучитися до випробувань на випробувальних стендах, чим були приємно вражені.

Дивитися далі →

18-19 квітня 2024 року завідувач відділу інформаційних технологій та маркетингу інновацій, представниця науково-експертної ради Державної екологічної інспекції України Тетяна Матяш приймала участь у роботі Мережі Європейського Союзу з імплементації екологічного законодавства (IMPEL) та роботі команди проекту GIEDA на острові Сан-Мігель, Азорський архіпелаг, Португалія. Поїздка відбулася за сприяння Єврокомісії, Національного координатора Мережі Європейського Союзу з імплементації екологічного законодавства (IMPEL Network) в Україні, Державної екологічної інспекції України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Метою відрядження була участь у роботі команди у “Проекті геопросторової розвідки для оцінки шкоди навколишньому середовищу” (GIEDA), що підтримується Єврокомісією та має на меті задовольнити інформаційні потреби, пов'язані з незаконною діяльністю, що впливає на навколишнє середовище, демонструючи здатність здійснювати апостеріорні докази шкоди навколишньому середовищу, спричиненої екологічними інцидентами, порушеннями, еко-злочинними діями. В роботі команди приймали участь 17 країн-учасниць.

Дивитися далі →