Інститут водних проблем і меліорації НААН

З метою розробки рекомендацій для відновлення Каховського гідровузла та наповнення Каховського водосховища, які забезпечать роботу водозаборів для комунального та промислового водопостачання та відновлять екологічний стан і біорізноманіття Нижнього Дніпра, науковці Інституту водних проблем і меліорації, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Інституту гідробіології НАН, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, ДУ Інституту геохімії навколишнього середовища здійснили експедиційний виїзд.

Проведено натурні обстеження ложа Каховського водосховища, прилеглих територій та населених пунктів з метою визначення доцільності реконструкції та подальшого використання цієї території. У процесі дослідження здійснено збір проб донних відкладів і води; експрес-аналіз якості води у колодязях та свердловинах; проведено опитування місцевого населення щодо їх ставлення до відновлення водосховища.

Ці дані є ключовими для подальшого аналізу та розробки рекомендацій щодо відновлення Каховського гідровузла, наповнення водосховища та покращення екологічного стану регіону.

13 вересня у малій залі Національної академії аграрних наук під головуванням Президента академії Ярослава ГАДЗАЛА відбулося засідання Президії НААН. Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло ЯЦЮК представив доповідь на тему «Наукові засади техніко-технологічного забезпечення відновлення водогосподарсько-меліоративного комплексу в умовах воєнної агресії російської федерації проти України». Він навів приклади участі Інституту у реалізації заходів щодо усунення руйнувань гідротехнічних споруд, підтоплення та затоплення території, порушення водопостачання внаслідок військових дій рф, розробленні конструкцій військових об’єктів з використанням бетонного полотна. Розповів про результати продуктивної роботи з центральними органами виконавчої влади та міжнародними фінансовими інституціями. Зазначив, що Інститутом було розроблено та обґрунтовано нові техніко-економічні рішення відновлення функціонування систем централізованого водопостачання міст і населених пунктів Дніпропетровської, Миколаївської та Запорізької областей, що реалізовано в постанові Кабінету Міністрів України. Михайло Васильович окреслив перспективні напрямки наукових досліджень для обґрунтування заходів з мінімізації збитків для територій в зоні впливу Каховського водосховища.

Окремо зупинився на подальшому розвитку наукового потенціалу та реалізації інноваційних ідей Інституту шляхом участі у проектах програми “Горизонт Європа”, що дозволить співпрацювати з науковими групами з усього світу та обмінюватися найкращими практиками.

Підсумував доповідач свою презентацію необхідністю подальшої роботи над розробкою методики оцінювання стану інженерної інфраструктури меліоративного комплексу та експертної оцінки його придатності для подальшого використання; удосконаленні методик визначення збитків, завданих водним ресурсам і інженерній інфраструктурі через воєнні дії; розробці та візуалізації картосхеми постраждалих об'єктів наслідок воєнної агресії, включаючи водні ресурси і інженерну інфраструктуру водогосподарсько-меліоративного комплексу України.

8 вересня Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН разом з USAID ERA (Canada) провели науково-практичний семінар «Особливості проведення осінньої посівної компанії на Півдні та Сході України в умовах воєнного стану». Участь у заході взяли науковці з Національної академії аграрних наук України, фахівці профільних департаментів Одеської та Харківської ОВА, а також представники підприємств, фермери, аспіранти і студенти. Семінар був спрямований на обговорення актуальних питань аграрного сектору в умовах війни і змін клімату, зокрема оптимізації елементів технології вирощування озимих зернових культур на неполивних і зрошуваних землях в умовах воєнної агресії, кліматично орієнтованим елементам технології вирощування ріпаку озимого, а також отримання інших знань щодо оптимізації та адаптації елементів комплексу агротехнічних заходів для зменшення ресурсовитрат. 

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації й відділення агроресурсів та інформаційних технологій, а заступником директора з наукової роботи Андрієм ШАТКОВСЬКИМ була зроблена доповідь “Розвиток зрошення у повоєнний період в аспекті кліматичних трансформацій”. 

За результатами заходу будуть сформовані науково-практичні рекомендації «Особливості проведення осінньої посівної компанії на півдні та сході України під урожай 2024 року»

“Підгрунтове та імпульсне краплинне зрошення для садівництва і овочівництва”, Міжнародний семінар під такою назвою відбувся 07 вересня у онлайн форматі. Організаторами заходу виступила команда EastFruit у співпраці з Sapienza.Media в рамках проєкту ФАО та ЄБРР.

Команда представила результати роботи над аналізом економічної та екологічної ефективності технології підгрунтового краплинного зрошення. Увага доповідачів приділялася значному потенціалу технології підгрунтового краплинного зрошення для підвищення врожайності та оптимізації витрат ресурсів. Під час заходу команда експертів також відповіла на запитання, які надходили від виробників та зацікавлених сторін. Це дало змогу уточнити деталі та інші важливі аспекти технології підґрунтового краплинного зрошення. Тематика семінару привернула увагу фахівців та виробників з різних країн.

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації та відділу використання агроресурсного потенціалу.

24 серпня 2023 р. у рамках Всесвітнього тижня води, який щорічно проводиться у Стокгольмі (Швеція), Світовим банком було організовано сесію «Вплив війни та клімату на водну безпеку України», участь в якій прийняли науковці відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації. Ranu Sinha (старший спеціаліст з управління водними ресурсами, Світовий банк), Silvan Ragettli (експерт із дистанційного зондування, HydroSolutions) та Poolad Karimi (старший спеціаліст зі зрошення, Світовий банк) представили аналіз впливу російської агресії на зрошення та управління водними ресурсами в Україні. При аналізі було широко застосовано методи дистанційного зондування Землі. Представлено оцінку збитків, яких зазнав сектор зрошення через військові дії та підрив Каховської дамби. Внаслідок останнього найбільші зрошувальні системи півдня України залишилися без джерела води, так само як більшість населених пунктів без водопостачання. На основі визначення індексу біомаси було оцінено втрати сільського господарства через війну. Також частина аналізу була присвячена впливу змін клімату на сільське господарство в Україні.

За прогнозними моделями та висновками експертів у найближчі роки для ефективного ведення сільськогосподарської діяльності необхідно буде розширювати зрошення, включаючи центральні регіони України. Протягом сесії було представлено онлайн платформу прийняття рішень. У дискусії прийняли участь т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України Наталія Латиш та перший заступник Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Тарас Кот. Підготовча робота на сесію була виконана за участі фахівців Інституту та ГО «Прімавера».

15 серпня компанії «Євросем» та «Поле Знань» провели День поля у новому форматі –онлайн з прямою трансляцією з науково-дослідного полігону, що розміщений на Полтавщині і є одним із науково-практичних полігонів, де проводяться дослідження. У структурі компаній, що заснована у 2017 році є п’ять наукових полігонів, які розміщені на Полтавщині, Вінниччині, Дніпропетровщині, Запоріжжі та Одещині і, відповідно до кліматичних і ґрунтових умов їх розташування, проводяться дослідження з вивчення різних норм висіву гібридів соняшнику і кукурудзи, різних строків їх сівби, ширини міжрядь, визначення стійкості до шкідників і хвороб та адаптація практики вирощування і захисту рослин для отримання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Спікерами заходу були: Дмитро Шацман, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Євросем» та Олександр Корецький, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Поле Знань».

У рамках заходу було продемонстровано:

• 3 га посівів соняшнику та кукурудзи;
• 14 реалізованих дослідів, які допомогли отримати важливі дані та висновки;
• 802 випробувальні ділянки, де тестуються різні препарати та технології;
• 42 препарати різних груп в дії, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди, добрива, інокулянти.

Участь у заході взяли науковці відділу використання меліорованих земель відділення меліорації.

27 липня 2023 року у змішаній формі було проведено захід «Спеціальні та покривні культури. Ніч у полі» (Specialty & Cover Crops. Field Night) на базі Державного університету штату Огайо, США. В онлайн форматі до зустрічі долучились науковці відділу використання меліорованих земель відділення меліорації Інституту. Перша частина – теоретична, де було представлено доповіді доктора Джері Гао та Раяна Слаутера за результатами спільного з Туреччиною демонстраційного проєкту про перспективи вирощування малини у кокосовому торфі за використання різних видів добрив: кальцієвої селітри (нітрат кальцію) і поживного розчину з гідропоніки та перспектив використання лози малини для виробничих умов (мульчування).

Також у цій частині докторами Аріфом Рахманом та Рафіком Ісламом було представлено результати досліджень щодо застосування нано- та хелатного заліза для покращення якості плодів томату та збільшення їх продуктивності.

Друга частина заходу – практична частина з представленням (і) результатів проєктування та вирощування ягідних культур, у тому числі малини, ожини та виноградників з акцентом на інноваційні дослідження за вирощування малини; (іі) демонстраційних полігонів вирощування томатів за різних норм внесення мінеральних добрив і саліцилової кислоти та їх вплив на якість і урожайність томату; (ііі) експериментальних ділянок з новими різновидами покривних культур та їх комбінаціями.

Насамкінець підведено підсумки заходу та озвучено плани на майбутнє щодо нових досліджень та співпраці.

27 липня у змішаному режимі відбувся міжнародний захід “Вплив руйнування Каховського водосховища на екологію та економіку Північного Причорномор’я”, організований Національною академією аграрних наук України, Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства та Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова. Директор Інституту водних і меліорації НААН Михайло ЯЦЮК представив доповідь на тему «Сучасний стан водної безпеки України та наслідки, пов’язані з підривом Каховської ГЕС». Він обговорив негативний вплив руйнування водосховища на екологію та економіку регіону та країни в цілому, а також зупинився на нових принципах розвитку зрошення, необхідності забезпечення населення якісною питною водою, мінімізації ризиків змін клімату та перспективах перекидання стоку Дунаю для сталого розвитку півдня України. Він також запропонував конструктивні рішення та варіанти співпраці для збереження природних ресурсів та створення сталих економічних перспектив.

Захід об'єднав вчених, екологів, представників влади, міжнародних організації, фахівців та представників бізнесу з метою обговорення актуальних питань, пов'язаних з руйнуванням Каховського водосховища, що є важливим джерелом водних ресурсів для регіону Північного Причорномор’я.

19 липня 2023 року заступник директора з наукової роботи Інституту, професор Андрій Шатковський прийняв участь у міжнародному семінарі з професійного розвитку «2023 Executive Leadership Academy Ukraine Professional Development Seminar». Організатором семінару виступив Центр досліджень у сфері вищої освіти (CSHE) при Школі публічної політики Голдмана Університету Каліфорнії, Берклі. Executive Leadership Academy (ELA) створена для вдосконалення лідерських здібностей науково-педагогічних працівників в динамічно зростаючому полікультурному та глобальному середовищі вищої освіти США. ELA солідарна з українськими науковцями та вважає, що сильні університети мають вирішальне значення для перемоги та відновлення України.

Семінар ELA Ukraine Professional Development було зосереджено на питаннях, актуальних саме для української вищої освіти в умовах війни. Теоретичні та практичні кейси програми включали питання диверсифікації фінансування ЗВО, ментального здоров’я студентів, використання сучасних платформ у освітньому процесі тощо.

Програма семінару.   Сертифікат учасника

27 червня, відбулася завершальна конференція проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України». Участь у заході від Інституту водних проблем і меліорації НААН взяв заступник директора з наукової роботи Андрій Шатковський. На панельній дискусії «Створення системи моніторингу нейтрального рівня деградації ґрунтів» Андрій Петрович розповів про досвід, виклики та бачення подальшої співпраці ІВПіМ з національними учасниками системи моніторингу LDN. Під час конференції було акцентованого увагу на основних досягненнях проєкту, розглянуті виклики та окреслені подальші плани та можливості. 

Проєкт був спільною ініціативою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з метою сприяння відновленню деградованих ландшафтів у лісостеповій та степовій зонах України через розширення практики інтегрованого управління природними ресурсами.

Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН Андрій Шатковський про ситуацію з баштанними та овочевими культурами після підриву Каховської ГЕС у інтерв'ю Суспільним новинам.

В ефірі Телеканалу “1+1” в рамках телемарафону – директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк. Як підрив Каховської ГЕС вплине на екосистему з точки зору водних проблем? Що з питною водою для людей? Які сценарії подальшого розвитку подій розглядає Національна академія наук? Як ця ситуація вплине на аграрний сектор? До чого призведе осушення водосховища розміром з чотири Києва? Дивіться!