8 квітня 2019 року в Будинку Уряду під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва відбулося обговорення питань законодавчого врегулювання інституційних змін, пов’язаних з впровадженням інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, сталого забезпечення водними ресурсами та розвитку меліорації земель в умовах змін клімату. На нараді були присутні представники Уряду, центральних органів виконавчої влади, агробізнесу та наукових установ.
У вступному слові Степан Кубів зосередив увагу на виконанні значного обсягу робіт, у тому числі на прийнятті Закону України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом, розробленні та прийнятті ряду інших нормативно-правових актів, необхідних для практичної реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами, а також впровадженні нової організаційної структури Держводагентства (утворенні 13 басейнових управлінь водних ресурсів та 15 регіональних офісів водних ресурсів).
За словами Степана Кубіва, Україна згідно з оцінкою національних і європейських експертів на 75 % виконала завдання з апроксимації національного законодавства у європейське в частині якості води та управління водними ресурсами і на 100 % – завдання по Водній рамковій директиві. В продовження цього ним була визначена необхідність проведення інвентаризації міжгосподарських і внутрішньогосподарських зрошувальних та осушувальних систем, здійснення аудиту використання земель сільськогосподарського призначення, визначені на сьогодні як меліоровані, та розроблення чіткого покрокового плану дій для відновлення потенціалу меліоративних систем.
Від Національної академії аграрних наук у нараді приймали участь Президент НААН Ярослав Гадзало та Академік-секретар Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку НААН Віктор Вергунов, від Інституту водних проблем і меліорації НААН – директор Михайло Ромащенко та в.о. заступника директора з наукової роботи Михайло Яцюк, від Інституту зрошуваного землеробства НААН – директор Раїса Вожегова.
Під час наради Ярослав Гадзало проінформував присутніх про наукове забезпечення управління водними ресурсами і ефективне використання меліорованих земель в Україні та наголосив на необхідності розроблення окремої міжгалузевої науково-технічної Програми «Наукові засади формування водної безпеки України». Функції координатора і головної установи з виконання цієї програми Президент НААН запропонував покласти на Інститут водних проблем і меліорації НААН.
Директор Інституту водних проблем та меліорації НААН Михайло Ромащенко у своїй доповіді окреслив головні водні виклики та загрози для України, пов’язані зі змінами клімату, основними шляхами подолання яких має стати затвердження та реалізація «Стратегії розвитку зрошення та дренажу до 2030 року», яка передбачає створення ефективного та дієвого сектору послуг із зрошення та дренажу. Це забезпечить сталість землеробства в умовах змін клімату та сприятиме вирішенню стратегічного завдання з розвитку сільського господарства України в напрямі досягнення ним статусу комерційно життєздатного світового лідера з виробництва продовольства. Михайло Ромащенко звернув також увагу на необхідності обов’язкового вирішення питань створення і забезпечення функціонування національної мережі моніторингу викидів парникових газів та молекулярно-вірусологічних досліджень з метою ефективного здійснення моніторингу якості поливної води та контролю сільгосппродукції.
Згідно з спільним рішенням учасників наради серед першочергових кроків реалізації «Стратегії розвитку зрошення та дренажу до 2030 року» має стати схвалення «Концепції реформування управління водними ресурсами», підготовка пропозицій та внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро, Водного кодексу України, розроблення та затвердження Водної стратегії України, підготовка проекту Закону «Про організації водокористувачів», внесення низки змін і доповнень до існуючої законодавчої бази з питань використання меліорованих земель та меліоративних систем, проведення заходів покращення водозабезпеченості регіонів України, зокрема, шляхом відновлення водорегулюючої ролі Полісся та залучення водних ресурсів Дунаю.
