29 серпня 2019 р. у конференц-залі ІВПіМ НААН за ініціативи Відділу сталого використання та розвитку сільських територій та МГО «Прімавера» відбулася Відкрита дискусія «Шляхи та нові горизонти розвитку меліоративної науки». У семінарі прийняли участь керівники, науковці та аспіранти різних підрозділів інституту.
Метою заходу було обговорення перспектив розвитку меліоративної науки через призму багаторічного досвіду організації та виконання науково – дослідних робіт цього відділу інституту, а також нових викликів та можливостей сьогодення.
Д-р. с.-.г. наук Жовтоног О.І. презентувала особливості виконання науково-дослідних робіт з планування зрошення та розвитку меліорованих територій у різні періоди розвитку нашого суспільства та економіки країни: радянські часи; період становлення ринкової економіки; період підготовки до асоціації з ЄС; прискорення інноваційного розвитку та початку інституційних реформ у водному та сільському господарстві.
У ці періоди часу, протягом понад 40 років, колективом відділу сталого використання та розвитку меліорованих територій, який Жовтоног Ольга Ігорівна очолювала, було розроблено різні види наукової продукції (рекомендації, методичні документи, нормативи, бази даних та знань, декілька поколінь інформаційних систем), які було широко впроваджено у виробництво, і частина з яких продовжує використовуватись зараз. Виконання чисельних міжнародних проектів відділу створили передумови для подальшого розвитку реформ у водному господарстві та меліорації земель. Перелік основних наукових розробок та надбань відділу наведено у презентації.

Історія роботи відділу демонструє шляхи реагування даного наукового напряму на зовнішні та внутрішні виклики. Дані підходи можуть бути корисні і на новому етапі розвитку меліоративної науки, що буде характеризуватися стрімким розвитком інформаційних технологій та зростанням ролі науки в процесі реформування галузі меліорації та розвитку сільських територій.
Жовтоног О.І. також представила своє бачення основних вимог (див. презентацію) до розвитку меліоративної науки, що базується на «золотому трикутнику» взаємодії науки, зацікавлених сторін (бізнесу та громадськості) та держави. Вона також наголосила на ролі громадських організацій у прискоренні реформ та залученні зацікавлених сторін до процесу розробки та впровадження реформ на основі європейських принципів Належного управління.

По завершенню презентації відбулось обговорення у форматі відкритої дискусії щодо подальшого бачення шляхів та нових горизонтів розвитку меліоративної науки включаючи питання організації та реформування аграрної науки. Присутні на заході науковці відмітили важливість відкриття ринку землі та продовження процесів децентралізації, а також актуальність глобальних напрямків наукових досліджень з розвитку інформаційних технологій та адаптації до змін клімату. Учасниками семінару було відмічено необхідність реформування аграрної науки та участь у цьому процесі науковців через розвиток громадських ініціатив.
В ході дискусії було визначено основні пріоритетні заходи та напрямки розвитку меліоративної науки в ІВПіМ НААН, а саме:

• необхідність реформування НААН та окремих наукових установ на основі розробки стратегій їх розвитку;
• розробка інформаційних систем з управління водними ресурсами на різних просторових рівнях;
• дослідження щодо адаптації до змін клімату (СО2, та ін.) та вивчення ґрунтових процесів;
• обґрунтування методів сталого водо-землекористування на меліорованих територіях;
• питання управління якістю водних ресурсів та розробка сучасних технологій збереження родючості ґрунтів ;
• обґрунтування інституційних моделей управління водними ресурсами на меліоративних системах;
• розвиток нових моделей управління природокористуванням за участю зацікавлених сторін;
• розширення міжнародного співробітництва;
• інформаційне пропагування наукових здобутків.