29 червня 2021 року науковці Інституту прийняли участь у переговорній процедурі щодо "Проведення моніторингових досліджень стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Республіка Білорусь)" з Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації. Дослідження є продовженням багаторічних моніторингових спостережень, що проводить Інститут на території Волинської області з 1992 року.
30 червня 2021 року прийняли участь у виїзній конференції в рамках робочої групи щодо вивчення проблеми обміління Шацького поозер'я під головуванням заступника голови облдержадміністрації Олександра Троханенка та голови обласної ради Григорія Недопада.
Конференція відбулась у селі Світязь, Ковельського району, в адмінприміщенні Шацького національного природного парку на тему: "Стан Шацьких озер та проведені заходи, спрямовані на його покращення". До обговорення цього питання долучились голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт, заступник очільника ОДА Олександр Троханенко, голова постійної комісії облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Валентин Кухарик, голова Ковельської райдержадміністрації Ольга Черен, Шацький селищний голова Сергій Карпук, в.о. заступника директора Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк, завідувач відділу екології водних екосистем та охорони вод ІВПіМ Олена Сидоренко та провідний науковий співробітник відділу екології водних екосистем та охорони вод ІВПіМ Олена Цвєтова, а також інші члени оновленого складу робочої групи щодо вивчення проблеми обміління Шацького поозер’я.
Важливо відмітити, що у 2019 році на замовлення Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації Інститутом водних проблем та меліорації розроблено Концепцію програми збереження Шацького поозер'я та визначено основні чинники, які впливають на процес обміління Шацьких озер, серед яких:
- Кліматичні зміни, вплив яких на обміління складає більше 80%;
- Інтенсивне водокористування – неконтрольоване водокористування та відсутність централізованої системи водопостачання і водовідведення;
- Застаріла та неефективна меліоративна система;
- Розробка Хотиславського кар’єру;
- Недосконалість управління та недотримання водного законодавства.
Незважаючи на те, що основним фактором, який впливає на рівень води в озерах Шацької групи, є кліматичний, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають забезпечити ремонт меліоративних систем, дотримання природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання (зокрема, які надають туристичні послуги), контрольоване водокористування, моніторинг впливу Хотиславського кар'єру (Республіка Білорусь).
Задля збереження та раціонального використання водних ресурсів Волині в області здійснено ряд заходів, які сприяють підвищенню ефективності управління водними ресурсами та стабілізації функціонування об’єктів природно-заповідного фонду на території Шацького поозер'я. Питання збереження Шацьких озер внесено до «Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року».
Михайло Яцюк доповів результати моніторингових дослідженнь стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Республіка Білорусь). Проведений аналіз свідчить, що на формування водообміну фактично впливають як кліматичні, так і техногенні чинники, одним з яких є експлуатація Хотиславського кар’єру. Розрахунок водного балансу в цьому районі показав, що поповнення озер відбувається як за рахунок напірних вод, так і від надходження в них атмосферних опадів.
Незважаючи на те, що у 2020 р. річна кількість атмосферних опадів на 63 мм перевищила норму, в озерах рівень води залишався низьким. Починаючи з 2012 р. відмічаються хаотичні коливання рівнів, які неможна прямолінійно зв’язати із кількістю опадів, від 561,7 мм до 692,4 мм, або 95,3 % до 117,6 % від норми і лише у 2015 і 2016 рр. з кількістю опадів в 473,1 мм, або 80,3 % від норми і 520 мм (до жовтня) можна пов’язати помітне зниження рівнів у свердловинах. Тип води змінився з гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого на гідрокарбонатно-кальцієвий. Це дає можливість стверджувати, що кліматичний чинник є визначальним у формуванні водного режиму, не можна не відмітити дії антропогенних факторів.
Режимними спостереженнями починаючи з 2014 р. зафіксована тенденція до збільшення амплітуди коливань рівнів напірних вод, зменшення напорів у свердловинах та зниження рівнів у літній період, що вказує на інтенсифікацію використання напірного водоносного горизонту. Одночасно зростає частка витрат води із озер на підживлення ґрунтових вод. Це обумовлено значним зниженням рівнів ґрунтових вод, яке відбувається як внаслідок зменшення їх атмосферного живлення, так і через неефективну роботу наявних осушувальних систем, які через неспроможність виконувати функцію підпору, посилюють процеси зниження рівнів ґрунтових вод шляхом виконання функції дренування в умовах, коли процеси дренування є протипоказаними з точки зору мінімізації впливу на зниження рівнів води в озерах.
Негативна дія змін клімату окрім прямого впливу, посилює роль, переважно негативну, інших чинників формування регіонального водного балансу. Гідрологічною особливістю території Шацького НПП є тісний гідравлічний та динамічний взаємозв’язок водоносних горизонтів, які не мають чітко вираженого водотривкого шару. Така закономірність дає змогу зробити висновок про те, що порушення хоча б одного компоненту водного режиму спричинює деформацію режиму і балансу усіх складових водної екосистеми.
За умови збереження темпів потепління, що погіршить умови живлення напірного водоносного горизонту і спричинить зростання втрат напірних вод на живлення ґрунтових, а також зменшення водовідведення (що вже спостерігається) з кар’єру, з високою вірогідністю можна відмітити зростання впливу розробки Хотиславського кар’єру на режим рівнів ґрунтових та підземних вод Шацького поозер’я, оскільки стік поверхневих та підземних вод відбувається, переважно, в його бік. Існуючі загрози стану навколишнього середовища в зоні впливу Хотиславського кар’єру повинні бути своєчасно виявлені і попереджені за умови розширення існуючої системи моніторингу та організації постійних спостережень за його складовими.
Для покращення водозабезпеченості території Шацького поозер’я необхідна розробка та реалізація комплексних підходів і заходів оптимізації водокористування, запобігання та мінімізації можливого впливу шкідливої дії вод і посух, збереження і відтворення водних ресурсів, покращення якості води, забезпечення сталого використання та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду.
У 2020 році Інституту на проведення моніторингових досліджень з обласного екологічного фонду виділено кошти в сумі 170 тис грн, у 2021 році – 190 тис грн.
У процесі обговорення учасниками конференції напрацьовано ряд рішень. Незважаючи на те, що основним фактором, який впливає на рівень води в озерах Шацької групи, є кліматичний, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають забезпечити ремонт меліоративних систем, дотримання природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання (зокрема, які надають туристичні послуги), контрольоване водокористування, моніторинг впливу Хотиславського кар'єру (Республіка Білорусь).
