З 18 по 21 листопада 2024 року делегація Інституту водних проблем і меліорації НААН у складі директора Михайла Яцюка; завідувача відділу екології і природокористування Олени Сидоренко та старшого наукового співробітника відділу гідротехніки та будівництва водогосподарсько-меліоративних систем Андрія Кишинського перебували у відрядженні у м. Мугла (Туреччина) на робочих зустрічах та пов’язаних із ними заходах, спрямованих на реалізацію спільного проекту «Моделювання дифузного забруднення суббасейну річки Рось (Україна) та суббасейну річки Ешен (Туреччина)».
Під час відрядження відбулась виїзна робоча нарада з доктором, професором, завідувачем кафедри географії, факультет мистецтв і наук Університету Токат Газіосманпаша Хаканом Мете Доганом на об’єкт досліджень – басейн річки Ешен, одного з важливих водних басейнів Мугли. Головними причинами забруднення у басейні є форелеве господарство, неорганічне забруднення, стічні води оливкових заводів та побутові стічні води. У рамках відрядження доктор, професор Ахмет Демирак, директор Центру досліджень та застосування екологічних проблем Університету Мугла Ситкі Кочман (керівник проекту з турецької сторони) провів оглядову екскурсію науково-дослідними лабораторіями Центру, ознайомив із сучасними методиками проведення екологічних досліджень.
Заключне заслуховування результатів виконання проекту відбулась 21 листопада 2024 року в культурному центрі Університету Мугла Ситкі Кочман. В обговоренні брали участь керівники та виконавці проекту, а також Йилмаз Шенгул, генеральний директор муніципалітету м. Мугла, Управління водопостачання та водовідведення м. Мугла, Омер Болат, провінційний директор із питань навколишнього середовища, урбанізації та зміни клімату муніципалітету м. Мугла та професор, доктор Алі Сулюнюн, проректор Університету Мугла Ситкі Кочман.
Доповідачі зазначили, що для оцінки та картографування навантажень дифузних забруднювачів (азоту та фосфору), в суббасейні річки Рось (Україна) та суббасейні річки Ешен (Туреччина), використовувалися різні методи. Цифрові карти, що містять поточні класи землекористування суббасейну, були створені з використанням сучасних інструментів, таких як географічні інформаційні системи та дистанційне зондування. У дослідженні для розробки системи класифікації використовувалася система класифікації CORINE Європейського агентства з навколишнього середовища (ЄАЕ) (рівень 1-2-3), архівні знімки LANDSAT-8 OLI 2022 року, існуючі додаткові цифрові бази даних та польові дані з географічною прив'язкою. Наукові результати, отримані під час виконання науково-дослідних робіт у рамках Проекту, будуть інтерпретовані для розробки стратегії управління суббасейнами з метою вжиття заходів для мінімізації ризиків широкомасштабного забруднення. Впровадження результатів цього дослідження сприятиме виконанню завдань Міжнародної нітратної директиви (91/676/ЄЕС) та вирішенню проблем поліпшення та захисту екологічного стану підземних і поверхневих вод у глобальному масштабі.
Під час проведення підсумкового круглого столу сторони домовились про спільну публікаційну діяльність та продовження співпраці між Інститутом водних проблем і меліорації НААН і Центром досліджень та застосування екологічних проблем Університету Мугла Ситкі Кочман у подальших науково-дослідних проектах, за підтримки Головного управління водопостачання та водовідведення муніципалітету Мугла, Президії Департаменту екологічного контролю, Президії Департаменту сільськогосподарських послуг та Управління з питань урбанізації та зміни клімату провінції Мугла.
