Інститут водних проблем і меліорації НААН

Восени 2023 року в Криму спостерігається обміління та пересихання річок. Так, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, на межі пересихання – верхів'я річок Альма, Чорна та Бельбек. Пересихають русла річок на околицях Алушти, Судака та Феодосії. У жовтні 2023 року повідомлялося про зниження рівня води у кримських водосховищах. Це відбувається на тлі маловодного періоду в Криму та припинення подачі дніпровської води після руйнування греблі Каховського водосховища.

Нинішня ситуація з водою у Криму – це результат руйнування греблі Каховського водосховища, упевнений директор Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк. Обміління Каховського водосховища призвело до екологічної та економічної катастрофи на всьому півдні України. «Ми втратили найбільший ресурс. У Каховському водосховищі було 40 відсотків води в Дніпровському каскаді. Із 44 кубокілометрів – 18 було в Каховському водосховищі», – розповів Михайло Яцюк. Без цієї води неможливий розвиток усіх південних регіонів України, тому в дискусії про те, чи варто відновлювати Каховське водосховище, слід враховувати і цей фактор.

«Водосховище 70 років функціонувало, там розвинена велика інфраструктурна мережа, яка коштує сотні мільярдів гривень. Чи зможе ця територія без цього джерела розвиватися? З урахуванням інфраструктури, яка простоює, ми могли б наповнити водосховище до мінімальних позначок, і вона могла б функціонувати. Чи нам треба зараз перебудовувати весь південь України і дати відповідь: де братимуть воду, насамперед, питну, 4 мільйони жителів України? Чи є майбутнє на півдні України без цього водосховища? На мій погляд, такого майбутнього немає», – наводить аргументи на користь відновлення Каховського водосховища Михайло Яцюк. Без цього водосховища неможливий і розвиток Криму, вважає Михайло Яцюк. Адже інших альтернативних джерел води на Кримському півострові немає.

Джерело https://ua.krymr.com/a/krym-posukha-voda-richky-vodoskhovyscha-peresykhannia/32672989.html

Чому російський теракт на Каховській ГЕС став лихом для всієї Європи? Що побачили науковці на дні осушеного водосховища? Що виявили у товщі води Чорного моря, куди хлинули тонни отруйної прісної води? Які тварини та рослини зникли в Україні назавжди через підрив росіянами Каховської ГЕС? І чому все-таки не витримали залізобетонні стіни Каховської ГЕС? Вперше про це розповів директор станції Олег Пащенко. Що буде далі з осушеними територіями? Варіанти розвитку подій – у документальній стрічці “Побачити дно” журналістки ТСН Наталії Ярмоли.

27 жовтня наш Інститут відвідали високоповажні гості: Надзвичайний і Повноважний Посол Таджикистану в Україні Назрізода Давлаталі Хайдар та радник Посольства Республіки Таджикистан в Україні Хуршед Алімуродзода.

Директор Михайло ЯЦЮК ознайомив гостей з основними напрямками роботи Інституту, провідними науковцями та їх здобутками, окреслив вектори подальшої діяльності установи. Завідувач Відділення меліорації Сергій УСАТИЙ продемонстрував відвідувачам лабораторну базу Інституту, зокрема ряд сучасних приладів для проведення механічних випробувань на міцність водовипусків, поливних трубопроводів та тестування різних видів краплинних стрічок під час розтягу та гідростатичного тиску.

Візит був важливим для обох сторін і сприяв обміну інформацією та поглядами щодо подальших спільних ініціатив та співпраці між Таджикистаном і Україною.

25 жовтня на засіданні Президії Національної академії аграрних наук було заслухано доповідь директора  Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайла ЯЦЮКА – «Про ефективність діяльності Інституту водних проблем і меліорації НААН». У своєму виступі директор представив сучасну структуру Інституту з його науковим кадровим потенціалом та акцентував увагу на основних результатах досліджень наукового і політичного рівня. Михайло Васильович запропонував модель покращення кваліфікації кадрового потенціалу через міжнародні стажування, участь у різних грантах та ініціативах, підвищенні мобільності і публікаційної активності науковців Інституту у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз. У своєму виступі директор аргументував інформацію про фінансовий стан Інституту за період 2020-2023 рр. наведеною кількістю укладених договорів, рівнем бюджетного фінансування та обсягами коштів спеціального фонду. Михайло Васильович представив план з покращення і розширення дослідно- експериментальної та лабораторної бази Інституту, а також навів приклад щодо початку виконання цього плану з введених в експлуатацію у 2023 році 3-х дослідних  полігонів зрошення в межах Київської області та придбанні спеціалізованого обладнання для потреб лабораторії природокористування.

Для покращення роботи Інституту та підвищення його визнання і репутації у науковому та громадському просторі подальшими стратегічними кроками, означеними Михайлом ЯЦЮКОМ, є:

• Актуалізація завдань за фундаментальними і прикладними дослідженнями згідно поточної ситуації в Україні та світі. 
• Розширення участі у внутрішніх та міжнародних грантах, тендерах та конкурсах.
• Оновлення наукового-технічного обладнання та лабораторного устаткування.
• Підготовка висококваліфікованих науковців та фахівців.
• Включення журналу «Меліорація і водне господарство» до наукометричної бази Web of Science Core Collection.
• Поліпшення соціально-побутових і житлових умов співробітників Інституту.
• Поглиблення співпраці з бізнесом як основи збільшення надходжень до спецфонду.

Аспіранти Інституту водних проблем і меліорації НААН під час курсу підготовки докторів філософії за спеціальністю 192 Будівництво та цивільна інженерія відвідали «Лабораторію води» кафедри водопостачання і водовідведення Київського національного університету будівництва і архітектури. Кафедра водопостачання і водовідведення КНУБА здійснює підготовку фахівців у галузі водного господарства, водопостачання та водовідведення і є флагманом у проведенні науково-дослідницьких робіт з розробки і впровадження сучасних технологій очищення питної i стічної води. У лабораторії аспірантів ознайомили з роботою експериментальної установки з підбору видів і доз коагулянтів для очищення питної води. Молоді дослідники мали можливість перевірити окремі показники якості заздалегідь підготовленої води та випробувати лабораторні прилади. В результаті зустрічі було досягнуто домовленості про взаємовигідне проведення наукових досліджень в галузі водопостачання, що сприятиме поширенню набутого досвіду по застосуванню сучасних технологій і обладнання в галузі водопостачання, водовідведення, гідротехнічного будівництва та водної інженерії. Екскурсію було проведено 13 жовтня 2023 року в рамках виконання лабораторних робіт з дисципліни «Водопостачання та водовідведення» та Договору про співпрацю між установами.

Всеукраїнський форум “Малі річки: кліматичні та екологічні виклики” пройшов з 4 по 5 жовтня у м. Звягель, що на Житомирщині. Захід був спрямований на обговорення нагальних питань зміни клімату в контексті використання водних ресурсів. Учасниками форуму стали близько ста осіб. Серед них – члени комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, представники Державного агентства водних ресурсів України, Асоціації міст України, наукових установ, міжнародних інституцій, навчальних закладів тощо.

У перший день форуму обговорювалися  питання «політичного рівня». Зокрема, учасники почули думки представників Державного агентства водних ресурсів України, депутатів з Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, делегатів міжнародних інституцій, Асоціації міст України.

У другий день форуму було проведено тематичний круглий стіл: «Річка Случ як основне джерело водопостачання та рекреаційна зона Звягеля». Учасниками було заслухано  пропозиції екологів, працівників наукових установ щодо порятунку річки Случ, як основного джерела водопостачання та рекреаційного потенціалу Звягеля. Також були підняті питання щодо доцільності будівництва дамб — як варіанту створення водних резервів.

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у заході взяли науковці відділення агроресурсів та інформаційних технологій, лабораторії водопостачання і водовідведення та лабораторії екології. Вони представили результати досліджень щодо методів збереження гідрологічного режиму річки Случ та контролю якості води на водоочисній станції м. Звягель.

29 вересня студенти магістратури Національного університету біоресурсів і природокористування України в межах закріплення практичних навиків з дисципліни «Фертигація та іригація» відвідали Інститут водних проблем і меліорації НААН. Зустріли їх заступник директора інституту Андрій ШАТКОВСЬКИЙ та завідувач відділення меліорації Сергій УСАТИЙ. Науковці ознайомили студентів з методиками випробувань технічних засобів мікрозрошення, розповіли про відповідність міжнародним та національним стандартам, нормативні документи та вимоги до безпеки під час випробувань. Студентам продемонстрували перевірку механічних випробувань на міцність водовипусків, мікродощувачів, поливних трубопроводів та тестування різних видів краплинних стрічок на розтяг та міцність під час гідростатичного тиску. Одним із головних критеріїв випробувань є характеристика мікродощувачів, поливних трубопроводів, краплинних водовипусків. Візуалізували перевірку рівномірності витрат води, витратно-напірна характеристики та стабільність витрат води. Головною проблемою фертигації та іригації є засмічення водовипусків, а тому було продемонстровано роботу стенду для встановлення причин засмічення краплинних водовипусків у поливних трубопроводах систем краплинного зрошення. Для унаочнення цієї проблеми було продемонстровано під мікроскопом забруднення лабіринту після відпрацювання системою сезону поливу. І та встановлено походження засмічень краплинних водовипусків і їх фотографічна експертиза.

Візит до Інституту водних проблем і меліорації надав студентам важливий практичний досвід і знання, які стануть корисними для їхньої майбутньої кар'єри в галузі агрономії та сприятимуть вирішенню проблем сільськогосподарського сектору в умовах зміни клімату.

Дивитися далі →

13 вересня у малій залі Національної академії аграрних наук під головуванням Президента академії Ярослава ГАДЗАЛА відбулося засідання Президії НААН. Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло ЯЦЮК представив доповідь на тему «Наукові засади техніко-технологічного забезпечення відновлення водогосподарсько-меліоративного комплексу в умовах воєнної агресії російської федерації проти України». Він навів приклади участі Інституту у реалізації заходів щодо усунення руйнувань гідротехнічних споруд, підтоплення та затоплення території, порушення водопостачання внаслідок військових дій рф, розробленні конструкцій військових об’єктів з використанням бетонного полотна. Розповів про результати продуктивної роботи з центральними органами виконавчої влади та міжнародними фінансовими інституціями. Зазначив, що Інститутом було розроблено та обґрунтовано нові техніко-економічні рішення відновлення функціонування систем централізованого водопостачання міст і населених пунктів Дніпропетровської, Миколаївської та Запорізької областей, що реалізовано в постанові Кабінету Міністрів України. Михайло Васильович окреслив перспективні напрямки наукових досліджень для обґрунтування заходів з мінімізації збитків для територій в зоні впливу Каховського водосховища.

Окремо зупинився на подальшому розвитку наукового потенціалу та реалізації інноваційних ідей Інституту шляхом участі у проектах програми “Горизонт Європа”, що дозволить співпрацювати з науковими групами з усього світу та обмінюватися найкращими практиками.

Підсумував доповідач свою презентацію необхідністю подальшої роботи над розробкою методики оцінювання стану інженерної інфраструктури меліоративного комплексу та експертної оцінки його придатності для подальшого використання; удосконаленні методик визначення збитків, завданих водним ресурсам і інженерній інфраструктурі через воєнні дії; розробці та візуалізації картосхеми постраждалих об'єктів наслідок воєнної агресії, включаючи водні ресурси і інженерну інфраструктуру водогосподарсько-меліоративного комплексу України.

8 вересня Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН разом з USAID ERA (Canada) провели науково-практичний семінар «Особливості проведення осінньої посівної компанії на Півдні та Сході України в умовах воєнного стану». Участь у заході взяли науковці з Національної академії аграрних наук України, фахівці профільних департаментів Одеської та Харківської ОВА, а також представники підприємств, фермери, аспіранти і студенти. Семінар був спрямований на обговорення актуальних питань аграрного сектору в умовах війни і змін клімату, зокрема оптимізації елементів технології вирощування озимих зернових культур на неполивних і зрошуваних землях в умовах воєнної агресії, кліматично орієнтованим елементам технології вирощування ріпаку озимого, а також отримання інших знань щодо оптимізації та адаптації елементів комплексу агротехнічних заходів для зменшення ресурсовитрат. 

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації й відділення агроресурсів та інформаційних технологій, а заступником директора з наукової роботи Андрієм ШАТКОВСЬКИМ була зроблена доповідь “Розвиток зрошення у повоєнний період в аспекті кліматичних трансформацій”. 

За результатами заходу будуть сформовані науково-практичні рекомендації «Особливості проведення осінньої посівної компанії на півдні та сході України під урожай 2024 року»

“Підгрунтове та імпульсне краплинне зрошення для садівництва і овочівництва”, Міжнародний семінар під такою назвою відбувся 07 вересня у онлайн форматі. Організаторами заходу виступила команда EastFruit у співпраці з Sapienza.Media в рамках проєкту ФАО та ЄБРР.

Команда представила результати роботи над аналізом економічної та екологічної ефективності технології підгрунтового краплинного зрошення. Увага доповідачів приділялася значному потенціалу технології підгрунтового краплинного зрошення для підвищення врожайності та оптимізації витрат ресурсів. Під час заходу команда експертів також відповіла на запитання, які надходили від виробників та зацікавлених сторін. Це дало змогу уточнити деталі та інші важливі аспекти технології підґрунтового краплинного зрошення. Тематика семінару привернула увагу фахівців та виробників з різних країн.

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації та відділу використання агроресурсного потенціалу.

24 серпня 2023 р. у рамках Всесвітнього тижня води, який щорічно проводиться у Стокгольмі (Швеція), Світовим банком було організовано сесію «Вплив війни та клімату на водну безпеку України», участь в якій прийняли науковці відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації. Ranu Sinha (старший спеціаліст з управління водними ресурсами, Світовий банк), Silvan Ragettli (експерт із дистанційного зондування, HydroSolutions) та Poolad Karimi (старший спеціаліст зі зрошення, Світовий банк) представили аналіз впливу російської агресії на зрошення та управління водними ресурсами в Україні. При аналізі було широко застосовано методи дистанційного зондування Землі. Представлено оцінку збитків, яких зазнав сектор зрошення через військові дії та підрив Каховської дамби. Внаслідок останнього найбільші зрошувальні системи півдня України залишилися без джерела води, так само як більшість населених пунктів без водопостачання. На основі визначення індексу біомаси було оцінено втрати сільського господарства через війну. Також частина аналізу була присвячена впливу змін клімату на сільське господарство в Україні.

За прогнозними моделями та висновками експертів у найближчі роки для ефективного ведення сільськогосподарської діяльності необхідно буде розширювати зрошення, включаючи центральні регіони України. Протягом сесії було представлено онлайн платформу прийняття рішень. У дискусії прийняли участь т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України Наталія Латиш та перший заступник Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Тарас Кот. Підготовча робота на сесію була виконана за участі фахівців Інституту та ГО «Прімавера».

15 серпня компанії «Євросем» та «Поле Знань» провели День поля у новому форматі –онлайн з прямою трансляцією з науково-дослідного полігону, що розміщений на Полтавщині і є одним із науково-практичних полігонів, де проводяться дослідження. У структурі компаній, що заснована у 2017 році є п’ять наукових полігонів, які розміщені на Полтавщині, Вінниччині, Дніпропетровщині, Запоріжжі та Одещині і, відповідно до кліматичних і ґрунтових умов їх розташування, проводяться дослідження з вивчення різних норм висіву гібридів соняшнику і кукурудзи, різних строків їх сівби, ширини міжрядь, визначення стійкості до шкідників і хвороб та адаптація практики вирощування і захисту рослин для отримання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Спікерами заходу були: Дмитро Шацман, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Євросем» та Олександр Корецький, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Поле Знань».

У рамках заходу було продемонстровано:

• 3 га посівів соняшнику та кукурудзи;
• 14 реалізованих дослідів, які допомогли отримати важливі дані та висновки;
• 802 випробувальні ділянки, де тестуються різні препарати та технології;
• 42 препарати різних груп в дії, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди, добрива, інокулянти.

Участь у заході взяли науковці відділу використання меліорованих земель відділення меліорації.