Інститут водних проблем і меліорації НААН

Міжнародна науково-практична конференція «Управління водними ресурсами в умовах змін клімату», присвячена Всесвітньому дню води пройшла 21 березня 2017 р. у Інституті водних проблем і меліорації НААН. (ФОТОЗВІТ)

Організаторами заходу виступили Інститут водних проблем і меліорації НААН та Глобальне водне партнерство.

ЗАВАНТАЖИТИ  ПРОГРАМУ     МАТЕРІАЛИ    РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Конференція пройшла за участю:
• Асоціації «Укрводоканалекологія»
• Басейнового управління водних ресурсів р. Рось
• ВЕГО «МАМА-86»
• Газета «Урядовий кур’єр»
• Громадської організації «Водний рух Київщини»
• Громадської організації «Об’єднання фахівців-екологів МАРЕ ЛІБЕРУМ»
• Громадської організації «Спілка екологів України» Дивитися далі →

14 березня, в Херсонській обласній державній адміністрації провели нараду щодо визначення заходів з впровадження інновацій для відновлення та сталого використання зрошення на Херсонщині.
У нараді взяли участь керівники профільних структурних підрозділів ОДА, науковці, керівники інститутів, фермери й товаровиробники області.
Від ІВПіМ в нараді прийняли участь представники відділу використання зрошувальних земель, доктор с.-г. н. О.І. Жовтоног, провідний науковий співробітник, к. с.-г. н. В.В. Поліщук, науковий співробітник Я.О. Бульба. Дивитися далі →

15 березня 2017 року в Інституті зрошуваного землеробства НААН відбувся науково-практичний семінар «Особливості вирощування зернових, зернобобових та технічних культур на Півдні України в умовах 2017 року».  Участь у семінарі взяли представники Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, громадської спілки «Співтовариство виробників і споживачів бобових в Україні», проекту UHBDP, компанії BASF, науковці Інституту зрошуваного землеробства НААН, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН, «Селекційно-генетичного інституту» НЦНС НААН, Інституту агроекології і природокористування НААН, Інституту рису НААН, Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН,  Інституту водних проблем і меліорації  НААН Дивитися далі →

Згідно наказу НААН «Про створення комісії з приймання Планів розвитку наукових установ та державних підприємств дослідних господарств мережі НААН» 6 березня 2017 року у малій залі Національної академії аграрних наук України відбулося заслуховування Планів розвитку Інституту водних проблем і меліорації НААН та підприємств його мережі на поточний рік.

Згідно вимог, план розвитку Інституту та підпорядкованих йому установ повинен забезпечувати  повне і ефективне використання землі, мобілізацію внутрішніх резервів, підвищення конкурентоспроможності, зростання продуктивності праці, зниження собівартості, збільшення прибутку, зростання добробуту працівників, впровадження нових прогресивних енергозберігаючих технологій вирощування культур, науково – обґрунтованої структури посівних площ, зростання урожайності сільськогосподарських культур до рівня, не нижчого, ніж в середньому по району. Дивитися далі →

2 лютого 2017 року  науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН взяли участь у засіданні робочої групи з написання Стратегії відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем. Засідання відбулося під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції, заступника голови Координаційної ради з питань відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем Ольги Трофімцевої. Під час засідання експерти Світового банку було представлено структуру проекту Стратегії відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем з урахуванням пропозицій, які були надані попередньо Державним агентством водних ресурсів України, Інститутом водних проблем та меліорації НААН, Інститутом зрошуваного землеробства НААН. У ході обговорення учасниками були висловлені зауваження та пропозиції до запропонованої структури та визначено, що до 9 лютого поточного року в установленому порядку члени робочої групи додатково нададуть конкретні коментарі для подальшої роботи з написання стратегії.

25 січня 2017 р. у малій залі НААН відбулось засідання бюро Президії Академії з розгляду питання «Про завдання формування наукових засад водної безпеки України в умовах змін клімату». З доповіддю під одноіменною назвою виступив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко.

В своєму виступі Михайло Іванович звернув увагу, що не дивлячись на значний науковий доробок з питань інтегрованого управління водними ресурсами, його запровадження у практику не дасть можливості досягти належного рівня водної безпеки України без проведення комплексу додаткових наукових досліджень. Дивитися далі →

Під головуванням заступника Міністра екології та природних ресурсів з питань євроінтеграції Миколи Кузьо за участю керівників структурних підрозділів Мінприроди, представників Громадської ради при Мінприроди, екологічних громадських організацій, експертів та науковців 18 січня 2017 року відбулося обговорення екологічної складової проекту середньострокового Плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Основні положення екологічної складової проекту Плану пріоритетних дій Уряду презентувала директор Департаменту стратегічної екологічної політики Леся Карнаух. Вона зазначила, що запропоновані Мінприроди сім головних пріоритетів у сфері охорони довкілля внесено до цього проекту документа. Дивитися далі →

Рис Придунав’я: [колективна монографія] / за ред. В.А. Сташука, А.М. Рокочинського, П.І. Мендуся, В.О. Турченюка.

В останні роки рис є важливою складовою забезпечення продовольчої безпеки населення України як цінна білково-круп’яна культура. Щорічне споживання цього продукту українцями становить понад 200 тис. тонн і має стійку тенденцію до збільшення. Крім того, рис в Україні вирощується не тільки для отримання цінної крупи, а й для корінної меліорації колись занедбаних малопродуктивних засолених земель, природно-кліматичні умови яких сприятливі для розвитку рисосіяння.

Вперше рис у нашій країні почали сіяти ще у 30-ті роки минулого століття, однак лише у 1960 р. в Херсонській області почалося будівництво інженерних рисових систем, на яких стали отримувати до 55 ц/га урожаю рису. Дивитися далі →