22 липня під головуванням Президента НААН академіка Ярослава Гадзала відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України, на якому було розглянуто питання «Стан та перспективи застосування мікрозрошення в умовах зміни клімату».
Звертаючись до присутніх зі вступним словом, Ярослав Гадзало наголосив, що питання зрошення є предметом постійної уваги з боку Президії нашої Академії, і така посилена увага є не випадковою, враховуючи кліматичні трансформації, які мають сьогодні досить відчутний вплив на аграрний сектор економіки, наслідком яких є посушливі явища вже практично на всій території України. Останні тенденції у впровадженні мікрозрошення, а також схвалення Урядом «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року», положеннями якої передбачено у тому числі впровадження саме способів мікрозрошення як найефективніших на сьогодні, спонукають розглянути нас це питання через призму результатів аграрної науки, – наголосив Президент НААН, зауваживши, що зростання площ мікрозрошення з 2,5 тис. га у 1992 до 18 тис.га 2007 року і до 70 тис. га сьогодні, відбулось у т.ч. завдячуючи науковим розробкам і досягненням науковців НААН.
З доповіддю з зазначеного питання виступив заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, доктор сільськогосподарських наук Андрій Шатковський. Заслухавши та обговоривши виступ, члени Президії акцентували на особливій актуальності застосування мікрозрошення в Україні.
Недостатній рівень використання наявного агроресурсного потенціалу обмежується сьогодні низьким рівнем природного вологозабезпечення на більш ніж 2/3 території України, яке постійно погіршується через зростання посушливості клімату. В результаті цього не тільки в умовах Степу, а також на більшій частині Лісостепу і навіть Полісся ефективне землеробство без зрошення стало практично неможливим, сформувалась реальна загроза прогресуючого опустелювання земель. Таким чином, відновлення зрошення стало ключовим інструментом розвитку аграрного сектора економіки та нарощування експортного потенціалу України, мінімізації впливу клімату на соціально-економічний розвиток регіонів.
Дослідження щодо використання мікрозрошення виконують в рамках програм наукових досліджень НААН 5 «Стале використання водних ресурсів і меліорованих земель», 45 «Зрошуване землеробство», 1 «Ґрунтові ресурси: прогноз розвитку, збалансоване використання та управління», 18 «Овочівництво і баштанництво», 19 «Плодове та декоративне садівництво», 21 «Виноградарство і виноробство», Інститутом водних проблем і меліорації НААН, Інститутом зрошуваного землеробства НААН, Інститутом рису НААН, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Інститутом овочівництва і баштанництва НААН, Мелітопольською дослідною станцією садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова НААН».
За результатами досліджень розроблено нові положення методики проведення і закладання польових дослідів з урахуванням специфіки локальних способів зрошення, математичні моделі вологоперенесення за різних умов водоподачі та закономірності формування зон зволоження ґрунтів, виявлено закономірності формування режимів зрошення і процесів водоспоживання рослин, моделі «вода-урожай», закономірності ґрунтових процесів залежно від якості поливної води і систем удобрення. Розроблено технології мікрозрошення сільськогосподарських культур, у тому числі кукурудзи, сої, буряка цукрового, рису, арахіса, лікарських культур; норми водопотреби, інформаційно-дорадча система (ІДС) з планування та управління режимами краплинного зрошення, рекомендації з управління ґрунтовими режимами, удосконалені методи діагностування строків поливу, ряд технічних засобів систем мікрозрошення.
Для ефективного впровадження наукових розробок у виробництво розроблено низку нормативних документів, які охоплюють основні аспекти цього напряму: термінологію, класифікацію систем, проєктування та правила їх експлуатування, а також унормовує та встановлює вимоги до окремих складових технології і технічних засобів мікрозрошення: систем фільтрації, якості поливної води, фертигації і пестигації, режимів зрошення та технологій вирощування різних сільськогосподарських культур.
Разом з тим, в умовах економічних трансформацій та зміни клімату виникає потреба проведення фундаментальних досліджень з питань мікрозрошення, є потреба у їх поглибленні в частині вивчення мікробіологічних процесів, управління якістю сільськогосподарської продукції, у тому числі в системах органічного виробництва, уточнення методики розрахунку норм внесення добрив, технології впровадження мікрозрошення у системах нульового та мінімального обробітку ґрунту, розроблення конструкцій систем та технічних засобів мікрозрошення з якісно новими параметрами. Недостатньо вивченим є питання економічної ефективності за впровадження різних способів мікрозрошення, не обґрунтовано мінімальні рівні урожайності сільськогосподарських культур тощо. Вирішення комплексу цих наукових завдань дозволить підвищити надійність технологічного процесу мікрозрошення, розширити його функціональні можливості, підвищить еколого-економічну ефективність зрошуваного землеробства в цілому.
За підсумками засідання Президії підготовлено проєкт постанови Президії НААН з вирішення поставлених питань.
