РІШЕННЯ

Міжнародної науково-практичної конференції «Прискорення змін для подолання водної кризи в Україні»,

присвяченої Всесвітньому дню водних ресурсів  

м. Київ                                                                               22 березня 2023 р.

Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Прискорення змін для подолання водної кризи в Україні» присвячену Всесвітньому дню водних ресурсів (World Water Day) організовано 22 березня 2023 року Інститутом водних проблем і меліорації НААН спільно з Глобальним водним партнерством, Інститутом водного господарства ім. Цотне Мирцхулава Грузинського технічного університету (Грузія), Університетом Кочмана (Турецька Республіка), Науково-дослідним інститутом охорони ґрунтів і вод (Чеська Республіка) за участю: Національної академії аграрних наук України, Державного агентства водних ресурсів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Глобальне водне партнерство Центральної та Східної Європи (Словацька Республіка), Дослідницького центру екологічних змін (Academia Sinica, Тайвань), Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київського національного  університету імені Тараса Шевченка, МГО «Прімавера», ГО «Жіноче водне партнерство – Україна», Національного університету водного господарства та природокористування, Інституту агроекології і природокористування НААН, Національного транспортного університету, Луцького національного технічного університету, Державного університету телекомунікацій, Херсонського державного аграрно-економічного університету, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Запорізького національного університету, Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, Сарненської дослідної станції ІВПіМ НААН, ДУ «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України», Київської митниці Держмитслужби, ВП «Причорноморський центр водних ресурсів та ґрунтів», Інституту геологічних наук НАНУ, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка ІС НААН, Київського аграрного університету НААН України, Державного торговельно-економічного університету, НДІ ДЕРЖВОДЕКОЛОГІЯ, ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

Мета конференції – актуалізувати і привернути увагу суспільства до прискорення змін для розв'язання кризи в галузі водопостачання і санітарії та необхідності відновлення, збереження і раціонального використання водних ресурсів.

Загалом, у роботі конференції взяли участь представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національної академії аграрних наук України,  науково-дослідних установ НААН та відомств, неурядових організацій, вищих навчальних закладів (всього 170 учасників з 37 організацій).

З привітальним словом виступили: Яцюк Михайло Васильович, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, голова ГО «ГВП-Україна», к.геогр.н., Заришняк Анатолій Семенович, віцепрезидент Національної академії аграрних наук України, д.с.-г.н., проф., академік НААН, Гопчак Ігор Васильович – заступник Голови Державного агентства водних ресурсів України, д.т.н., Іванов Константин – регіональний координатор Глобального водного партнерства Центральної та Східної Європи (Словацька Республіка), Камінський Віктор Францевич – академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН, д.с.-г.н., проф., академік НААН, Жук Віталій Миколайович, в.о. начальника відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Департаменту збалансованого природокористування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, к.т.н., Вача Радім – директор Науково-дослідного інституту охорони ґрунтів і вод (Чеська Республіка), д.н., проф.

На пленарному засіданні виступили: директор Інституту водних проблем і меліорації, голова ГО «ГВП-Україна», к.геогр.н.  Яцюк Михайло Васильович із доповіддю «ВОДНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ ТА ГЛОБАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН»;  директор Науково-дослідного центру екологічних проблем Університету Мугла Сіткі Кочмана (Турецька Республіка), проф., д.н. Демирак Ахмед із доповіддю «ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДИ»; завідувач відділу гідрології та охорони вод Науково-дослідного інституту охорони ґрунтів і вод (Чеська Республіка), д.н., проф. Петр Фуцик із доповіддю «СТАЛЕ УПРАВЛІННЯ ҐРУНТОВИМИ ТА ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ В ЧЕХІЇ – МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗМІНОЮ КЛІМАТУ»; директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН д.с.-г.н., проф., академік НААН Вожегова Раїса Анатоліївна із доповіддю «ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ – УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»; голова Міжнародної ГО «Прімавера», д.с.-г.н., проф. Жовтоног Ольга Ігорівна із доповіддю «ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ»; директор ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН», завідувач кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.геогр.н., проф. Сніжко Сергій Іванович із доповіддю «ОЦІНКА ВРАЗЛИВОСТІ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ»; завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.геогр.н., проф. Гребінь Василь Васильович із доповіддю «СУЧАСНА ЗМІНА ПАРАДИГМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ КАФЕДРОЮ ГІДРОЛОГІЇ ТА ГІДРОЕКОЛОГІЇ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЯК ВИКЛИК ЧАСУ», голова  ГО «Жіноче водне партнерство-Україна» Цветкова Ганна Максимівна із доповіддю «ВОДНИЙ СЕКТОР. ВАЖЛИВІ АСПЕКТИ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ».

У доповідях учасники конференції висловили такі концептуальні положення:

1. Ціллю  водної політики має бути забезпечення водної безпеки країни – основи  всіх ключових складових сталого розвитку: соціальної, економічної та екологічної.
2. Проведення реформ та формування майбутніх програм і проєктів відновлення та розвитку меліорації має  ґрунтуватись на визнаних стандартах управління та принципах Зеленої економіки, що відповідають  сільськогосподарській політиці Євросоюзу. 
3. Підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва можливе за рахунок ефективного використання природно-кліматичних чинників, запровадження інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур та заходів з адаптації до регіональних змін клімату з урахуванням раціонального використання природних ресурсів.
4. Актуальними є екологічні оцінки якості вод, що встановлюються на основі екосистемного підходу і виходять із концепції забезпечення стійкості екосистеми та її нормального функціонування.
5. Управління водними ресурсами має перейти від реагування на наслідки до управління водними ризиками.
6. Відновлення та ревіталізація малих річок є індикатором досягнення доброго стану вод та цілі сталого розвитку 6.
7. Охорона навколишнього природнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
8. Для впровадження сталого водокористування у повоєнний період слід сфокусуватися на наступних заходах: здійснити відновлення і модернізацію водогосподарської інфраструктури; забезпечити ефективний контроль за водокористуванням;  впровадити механізм «забруднювач/користувач – платник»; запровадити пільгове оподаткування сільгосптоваровиробників, які здійснюють ресурсозберігаюче водокористування; вдосконалити системи моніторингу та очищення стічних вод, а також переробки осаду; запровадити ресурсозберігаючі технології; розробити та впроваджувати інноваційні природоорієнтовані рішення у водокористуванні тощо.
9. Розвиток зрошення та дренажу в Україні є перспективним у контексті реалізації національної парадигми сталого розвитку країни та забезпечення сталості землеробства;
10. Основна місія подолання дефіциту води для гідротехнічної меліорації полягає у забезпеченні сталого управління водними ресурсами з використанням економічно ефективних, соціально прийнятних і екологічно безпечних технологій зрошення і дренажу.

В рамках онлайн-конференції було проведено три секції, відповідно до основних напрямів (напрямів) наукових досліджень, представлених вченими: «Стале водокористування, охорона та відтворення водних ресурсів»,  «Сільськогосподарські меліорації та використання меліорованих земель»,  «Екологія та економіка природокористування».

Фахівці та науковці розглянули сучасні проблеми водогосподарської галузі, меліорації земель, гідротехнічного будівництва, програм енергоефективності, сучасних технологій водопідготовки та водовідведення та відзначили необхідність поглиблення наукових досліджень та розробок стосовно:

• водної безпеки України в умовах воєнної агресії та глобальних кліматичних змін;
• відновлення та розвитку меліорації земель в повоєнний період;
• оцінки вразливості водного господарства України;
• оцінки стану малих річок;
• технологічних рішень для очищення води;
• заходів захисту від шкідливої дії вод;
• стану і перспектив використання дренажних систем;
• технологій та конструкцій споруд очищення поверхневих вод;
• сучасного стану водних ресурсів України;
• наслідків неконтрольованих втрат води в Каховському водосховищі.

У результаті обговорення доповідей в рамках міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Прискорення змін для подолання водної кризи в Україні» присвяченій Всесвітньому дню водних ресурсів (World Water Day), її учасниками прийнято рішення про необхідність:

• адаптації законодавства України до права ЄС у сфері управління водними ресурсами;
• впровадження зрошення і дренажу як ключове завдання Плану відновлення України у воєнний та повоєнний період;
• еколого-економічної і санітарно-гігієнічної регламентації та удосконаленню державного управління водокористуванням з наданням безумовного пріоритету збереженню водних ресурсів;
• фундаментальних наукових результатів та інноваційних розробок в частині використання нетрадиційних джерел води для зрошення та розвитку технічних підходів покращення її якості;
• підвищення ефективного використання водних ресурсів Дніпра та створених на ньому водосховищ;
• дотримання існуючих нормативних документів, щоб забезпечувати належну якість води для поливу та зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище;
• оптимізації водокористування  в сучасних умовах;
• проведення оцінки стану зрошуваних земель та удосконалення існуючих інженерних систем захисту від підтоплення та затоплення на масивах зрошення і в населених пунктах;
• міжнародного співробітництва у питаннях використання і охорони водних ресурсів та запобігання шкідливій дії води на транскордонних водних об’єктах;
• активізації роботи в галузі забезпечення екологічної безпеки та вжиття заходів щодо усунення потенційних глобальних загроз для майбутнього покоління;
• розроблення планів управління річковими басейнами;
• підвищення ефективності роботи дренажу осушуваних ґрунтів у критичних умовах;
• активізації роботи басейнових рад річок України із застосуванням ефективного механізму залучення коштів бюджетів усіх рівнів, інвесторів та водоспоживачів для забезпечення розвитку систем і об’єктів водного господарства та здійснення природоохоронних заходів;
• реалізації  заходів щодо підвищення ефективності водоохоронної діяльності, дотримання водокористувачами та всім населенням санітарно-екологічних норм та правил водоспоживання;
•  обґрунтування та удосконалення моніторингу якості поверхневих вод відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС;
• забезпечення захисту водних ресурсів  від забруднення;
• реалізації економічних важелів у природокористуванні;
• підвищення ефективності використання зрошуваних земель за рахунок оптимізації основних складових інтенсивних систем землеробства, збереження родючості ґрунтів, раціонального використання водних ресурсів, попередження деградації зрошуваних ґрунтів та опустелювання земель;
• формування засад водної безпеки на основі управління прийнятними водними ризиками.

За результатами Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Прискорення змін для подолання водної кризи в Україні» на сайті Інституту водних проблем і меліорації НААН України розміщений збірник наукових тез доповідей.