XIV Міжнародна конференція
в умовах криз та трансформацій
та співавторів
доповідей
учасниць
Підсумки конференції
Ключові результати та досягнення
XIV Міжнародна науково-практична конференція «Водна безпека: наукові рішення в умовах криз та трансформацій» відбулася 19–20 березня 2026 року в Інституті водних проблем і меліорації НААН (м. Київ) у гібридному форматі. Захід став однією з наймасштабніших подій водної тематики в Україні цього року, об'єднавши науковців, практиків, представників державних органів, бізнесу та міжнародних партнерів навколо критичних викликів сьогодення — війни, кліматичних змін, радіаційних ризиків, повоєнного відновлення та євроінтеграції.
Конференцію організували: Національна академія аграрних наук України, Інститут водних проблем і меліорації НААН, Національний університет водного господарства та природокористування, Інститут водного господарства ім. Цотне Мирцхулава Грузинського технічного університету (Грузія), Центр дослідження екологічних проблем Університету Муґла Сіткі Кочмана (Туреччина), Глобальне водне партнерство. Підтримку надали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
19 березня — Пленарне засідання (модератор — Михайло Яцюк): З вітальним словом звернулися: Михайло Яцюк — директор ІВПіМ НААН, голова ГО «ГВП-Україна», Анатолій Заришняк — віцепрезидент НААН, академік, Ольга Позинич — представниця Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Ігор Гопчак — Голова Держводагентства України, Ahmet Demirak — директор Центру екологічних досліджень Університету Муґла Сіткі Кочмана (Туреччина).
Основні доповіді охопили:
- глобальні та національні стратегії водної безпеки (Sachin Shah, США; Михайло Яцюк);
- міжнародний досвід (Nedim Özdemir, Туреччина; Boris Faybishenko, США; Mark Zheleznyak, Японія);
- синергію води, енергії, цифризації та ESG (Віктор Мошинський, Людмила Циганок, Артем Шира);
- екосистемну реабілітацію, модернізацію зрошення, радіаційні ризики Київського водосховища, роль КП «Плесо» в екосистемі столиці (Олександр Бондар, Тарас Капуста, Василь Гребінь, Наталія Приходько, Віталій Поліщук).
20 березня — Дискусійна панель WaterTalks 2026 (онлайн, модератор — Андрій Шатковський): 87 виступів охопили весь спектр — від фундаментальних моделей клімату та радіоекології до практичних рішень:
- адаптація Полісся та степу, евапотранспірація, моніторинг Чорнобиля та Прип'яті;
- ресурсозбереження на рисових системах Придунав'я, енергомодернізація меліорації, краплинне зрошення овочевих культур та картоплі;
- очищення води (цеоліти, кавітація, біопрепарати), оцінка збитків від війни водному середовищу;
- просторове планування громад, вологоутримувальна здатність ґрунтів, прогноз питного водоспоживання;
- вплив клімату на водність регіонів, відновлення дамб (Кам'янське водосховище), досвід Малайзії з іригації та дренажу.
Конференція підтвердила, що вода в сучасній Україні — це одночасно жертва війни, жертва клімату та стратегічний ресурс відновлення. Учасники дійшли згоди щодо необхідності:
- прискореної модернізації зрошувальних і дренажних систем з акцентом на енергоефективність та ресурсозбереження;
- інтеграції цифрових технологій, ГІС, ШІ та дистанційного зондування;
- посилення міжнародного співробітництва та обміну досвідом (особливо з Туреччиною, Грузією, США, Японією);
- врахування ESG-принципів та євроінтеграційних вимог у повоєнному відновленні водної інфраструктури;
- пріоритетного захисту питної води, реабілітації екосистем та мінімізації радіаційних і геополітичних ризиків.
Матеріали конференції (тези, презентації, відеозаписи) будуть розміщені на сайті waterday.iwpim.com.ua.
Дякуємо всім учасникам, спікерам, модераторам та партнерам за плідну роботу! Разом ми наближаємо стале та безпечне водне майбутнє України.
Резолюція конференції
Рекомендації та рішення учасників
Учасники конференції, заслухавши та обговоривши понад 100 наукових доповідей на пленарному засіданні та в дискусійній панелі WaterTalks 2026, з урахуванням вітальних слів керівництва НААН, міністерств, державних агентств та міжнародних партнерів з Туреччини, Грузії, США, Японії та інших країн,
Підкреслити, що в умовах повномасштабної війни, кліматичних змін, радіаційних ризиків та геополітичної нестабільності водна безпека України є стратегічним пріоритетом національної оборони, продовольчої безпеки та економічного відновлення.
Визнати воду одночасно жертвою війни, зброєю та ключовим ресурсом повоєнної відбудови і рекомендувати державним органам включити водну безпеку як окремий пріоритет у Національну стратегію відновлення та реконструкції України.
Підтримати та рекомендувати до впровадження ключові науково обґрунтовані рішення:
- прискорену енергомодернізацію та ресурсозбереження зрошувальних і дренажних систем, зокрема на рисових системах Придунав'я, з використанням краплинного зрошення, імпульсних режимів та підґрунтового поливу;
- впровадження цифрових технологій, ГІС, ШІ, дистанційного зондування та оперативного моніторингу вологості ґрунтів для точного водокористування;
- розробку та масштабування автономних мобільних систем очищення води для кризових умов, укриттів та деокупованих територій;
- посилення моніторингу та реабілітації водних об'єктів у зонах радіаційного забруднення (Київське водосховище, Чорнобильська зона, басейни Прип'яті та Десни);
- інтеграцію ESG-принципів та євроінтеграційних стандартів у проєкти відновлення водної інфраструктури.
Звернутися до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Державного агентства водних ресурсів та Державного агентства меліорації з пропозиціями:
- оновити Національну стратегію водної безпеки з урахуванням воєнних, кліматичних та радіаційних ризиків;
- передбачити цільове фінансування програм модернізації зрошення, дренажу та дамб (включно з Кам'янським водосховищем);
- запровадити механізми державної підтримки впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій у водогосподарському секторі;
- посилити міжнародне співробітництво, зокрема в рамках Глобального водного партнерства, з країнами ЄС, США, Туреччиною, Грузією, Японією.
Рекомендувати органам місцевого самоврядування та територіальним громадам:
- інтегрувати управління поверхневими водними об'єктами в стратегії просторового планування та сталого розвитку громад;
- впроваджувати системи збору та використання дощової води, повторне використання очищених стічних вод;
- посилити моніторинг якості води та екологічного стану малих річок.
Підтримати подальший розвиток міжнародного наукового та технічного співробітництва, обмін досвідом та спільні проєкти з партнерами з Туреччини, Грузії, США, Японії, Чехії, Литви та Китаю.
Організаторам конференції:
- опублікувати повний збірник матеріалів та відеозаписів на сайті waterday.iwpim.com.ua;
- направити цю резолюцію до профільних міністерств, державних агентств, міжнародних організацій та партнерів;
- провести моніторинг впровадження рекомендацій та підготувати XV конференцію у 2027 році з акцентом на практичні результати та пілотні проєкти.
Учасники конференції висловлюють глибоку подяку організаторам, модераторам, доповідачам та всім учасникам за плідну роботу, солідарність та внесок у водне майбутнє України.
Прийнято одноголосно
20 березня 2026 року, м. Київ
Відповідно до 
Запрошуємо науковців до вступу у докторантуру та до підготовки і захисту дисертацій в Інститут водних проблем і меліорації НААН: 
Формування водної безпеки та відтворення водних ресурсів в умовах змін клімату;
Відновлення та розвиток зрошення і дренажу в Україні;
Удосконалення технологій зрошення для підвищення ефективності використання меліорованих земель.
Участь провідного науковця ІВПіМ НААН забезпечила високий рівень оцінювання робіт та сприяла впровадженню сучасних наукових підходів у навчальний процес. Підготовка фахівців цього профілю є стратегічно важливою для України в умовах зміни клімату, дефіциту водних ресурсів та потреби у післявоєнному відновленні водогосподарської інфраструктури. Саме ці випускники формуватимуть основу сталого управління водними ресурсами та розвитку зрошення в країні.
Залучення фахівців Інституту до освітнього процесу є частиною стратегії ІВПіМ НААН із формування кадрового потенціалу та підготовки висококваліфікованих спеціалістів для аграрного й водогосподарського секторів України.
