Аналіз діяльності, обговорення наукової роботи та перспектив розвитку Сарненської дослідної станції

На вченій раді Інституту водних проблем і меліорації, яка відбулася 29 лютого, директор Сарненської дослідної станції, Микола Стецюк, поділився інформацією про поточний стан та перспективи діяльності станції. Він розповів про структуру установи, динаміку кадрового потенціалу та участь науковців у виконанні фундаментальних і прикладних наукових проектів головної установи. Окремо Микола Стецюк зупинився на джерелах та обсягах надходжень до спецфонду та розповів про ситуацію щодо укладання договорів. Його доповідь викликала жваве обговорення членами вченої ради, вони задавали багато запитань та вносили конструктивні пропозиції щодо можливих поліпшень роботи станції. Зокрема додаткового опрацювання з юридичної точки зору потребують договори з потенційними замовниками; оптимізація наукових і допоміжних підрозділів. Для покращення фінансового стану науковцям станції необхідно подавати заявки та самостійно виконувати фундаментальні та прикладні проекти в напрямках ефективного використання осушуваних земель та формування перспективних систем аграрного виробництва, оптимізації поживного режиму ґрунту на основі формування оптимальної інтенсивності балансу біогенних елементів, вивченні процесів водоспоживання рослин та розробці науково-методологічних основ управління водним режимом на осушуваних землях, тощо.

Багато пропозицій та ідей було запропоновано директору станції щодо більш продуктивного використання наявного лабораторного обладнання, техніки, господарських будівель та споруд. На думку членів вченої ради ці пропозиції відкривають нові перспективи для розвитку і вдосконалення діяльності станції.

Коментарі Вимкнено до Аналіз діяльності, обговорення наукової роботи та перспектив розвитку Сарненської дослідної станції

Програма Carbon Credit Ukraine: Збереження вуглецю в ґрунті та підтримка фермерів

23 лютого науковці Інституту водних проблем і меліорації ознайомилися з Програмою збереження вуглецю в ґрунті – Carbon Credit Ukraine. Міжнародна вуглецева програма, яка була створена та розвивається провідними економіками світу, має на меті створити фермерам можливість отримати кошти за вуглецеві кредити, які вони генерують завдяки своїм практикам сталого управління земельними ресурсами.

Для участі в цій програмі необхідно вирощувати сільськогосподарські культури в межах України. Фермери, що використовують екологічно безпечні та відновлювальні методи господарювання, отримують вуглецеві сертифікати у якості винагороди. Чим більше використовуються регенеративні методи землеробства, тим більша винагорода. На основі проведених аналізів власник отримує вуглецеві сертифікати CO2 залежно від застосування регенеративних методів обробітку ґрунтів. Фахівці Програми допомагають фермерам розібратися, як саме відбувається процес збереження вуглецю в ґрунті. Представники нашого Інституту та інших науково-дослідних установ НААН приєдналися до заходу з метою пошуку і розширення джерел фінансування наукових досліджень та оновлення лабораторно-дослідної бази.

Коментарі Вимкнено до Програма Carbon Credit Ukraine: Збереження вуглецю в ґрунті та підтримка фермерів

Звіт Михайла ЯЦЮКА, директора Інституту водних проблем і меліорації, щодо результатів його діяльності за рік на посаді директора

22 лютого, відбувся звіт Яцюка Михайла Васильовича, директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, щодо результатів його діяльності за рік на посаді директора. Захід пройшов у змішаному режимі, більша частина науковців була присутня особисто, інші долучилися до зібрання у режимі онлайн. У ході звіту Михайло Васильович представив досягнення та виклики, над якими Інститут під його керівництвом працював протягом року.

Розпочав доповідач з кадрового потенціалу Інституту, навівши актуальні дані щодо кількості працівників в цілому та у розрізі підпорядкованих наукових установ. Також директор оцінив професійні здібності та потенціал розвитку співробітників, зокрема зазначив зростання кількості міжнародних стажувань працівників та активну роботу у напрямку підготовки наукових кадрів через докторантуру та аспірантуру. Щодо наукової діяльності Михайло Васильович представив кількість результатів наукових досліджень за підпрограмами та відмітив високий рівень публікаційної активності у наукометричних базах.

Дивитися далі

Коментарі Вимкнено до Звіт Михайла ЯЦЮКА, директора Інституту водних проблем і меліорації, щодо результатів його діяльності за рік на посаді директора

Загалом водопілля ― нормальне явище, але… Ризики, підготовка, прогнози від експерта

Водопілля корисне тим, що промиває русло, оздоровлює його, насичує заплаву водою і протягом наступних періодів року, коли буде менша водність, живить річку. Це зазначив Українському Радіо директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. “Тут дуже багато еколого-організаційних заходів, які б дали можливість допомогти річці у цей період отримати екологічне оздоровлення”, ― зазначив науковець. Загалом водопілля ― нормальне природне явище, але зміни клімату призвели до того, що воно в календарних термінах змістилося. Михайло Яцюк розповів про особливості водопілля нинішнього року та про загальну гідрогеологічну ситуацію в Україні. (Джерело: Українське радіо) Дивитися далі

Posted in Інтерв'ю, Події та новини | Коментарі Вимкнено до Загалом водопілля ― нормальне явище, але… Ризики, підготовка, прогнози від експерта

Презентація збірника науково-практичної конференції “Малі річки: кліматичні та екологічні виклики”

Сьогодні, 2 лютого 2024 року, о 11:00 годині, головний науковий співробітник Інституту, Павло Ковальчук, взяв участь у заході, що відбувся в приміщенні Idea HUB за адресою: площа Л. Українки, 9, м. Звягель. Основною темою події була презентація збірника науково-практичної конференції під назвою “Малі річки: кліматичні та екологічні виклики”.

Під час заходу також відбулося обговорення важливого проєкту – Схеми очищення річки Случ. Учасниками було заслухано пропозиції екологів, працівників наукових установ щодо порятунку річки Случ, як основного джерела водопостачання та рекреаційного потенціалу Звягеля.

Posted in Конференції, Події та новини | Коментарі Вимкнено до Презентація збірника науково-практичної конференції “Малі річки: кліматичні та екологічні виклики”

Звіт про виконання ПНД НААН 4 “Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату” за 2023 рік

На загальних зборах Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України, що відбулися 1 лютого, директор Інституту водних проблемі і меліорації НААН Михайло Яцюк представив основні результати виконання Програми 4 “Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату” за етапами 2023 року. Свою презентацію доповідач розпочав з розгляду структури Програми 4 та розподілу завдань за установами-співвиконавцями. Для кожного фундаментального та прикладного завдання Михайло Васильович навів основні наукові результати за підпрограмами, що охоплюють формування водної безпеки та відтворення водних ресурсів в Україні, вдосконалення технологій зрошення, спрямованих на підвищення ефективності використання меліорованих земель, а також відновлення та розвиток системи зрошення і дренажу в Україні. Також Михайло ЯЦЮК звернув увагу на співпрацю Інституту з вітчизняними компаніями щодо забезпечення населення питною водою в екстремальних умовах. Він також навів приклади покращення та розширення дослідно-експериментальної і лабораторної бази Інституту шляхом введення в експлуатацію науково-дослідних полігонів та придбання спеціалізованого обладнання.

Підсумував директор свою доповідь, зазначивши зростання обсягів підготовки наукових кадрів через докторантуру та аспірантуру, оцінив рейтинг наукової продуктивності та фінансові показники діяльності інституту за рік. Зведений короткий звіт за ПНД НААН 4 за 2023 рік отримав позитивну оцінку та був рекомендований до затвердження.

Коментарі Вимкнено до Звіт про виконання ПНД НААН 4 “Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату” за 2023 рік

Перемога нашого колеги Олексія Харламова на шаховому турнірі 2024 серед профспілки АПК м. Києва

25 січня 2024 року серед членів профспілки галузей АПК м. Києва в рамках щорічної спартакіади відбувся турнір з шахів. Участь у грі взяли представники наступних організацій: ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві, Інститут водних проблем і меліорації НААН, Інститут агроекології і природокористування НААН, ННЦ «Інститут аграрної економіки». Суддею турніру був Олег Григорович Товчига – Міжнародний арбітр з шахів категорії «А», голова Президії колегії арбітрів Федерації шахів України.

Перемогу у змаганні серед жінок здобули:

  • І місце – Тетяна Руднік, голова профкому ПрАТ ККФ «Рошен»;
  • ІІ місце – Тамара Захарчук, ПрАТ ККФ «Рошен»;
  • ІІІ місце – Тетяна Семененко, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві.

Перемогу у змаганні серед чоловіків здобули:

  • І місце – Олексій Харламов, Інститут водних проблем і меліорації НААН;
  • ІІ місце – Анатолій Шелест, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві;
  • ІІІ місце – Олександр Боцула, Інститут агроекології і природокористування НААН.
Коментарі Вимкнено до Перемога нашого колеги Олексія Харламова на шаховому турнірі 2024 серед профспілки АПК м. Києва

Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір

25 січня відбувся круглий стіл на тему “Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір”. Місцем проведення заходу було приміщення Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Ініціаторами обговорення виступили Інститут міжнародної безпеки та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.
Питання, які були включені до обговорення, включали в себе наступні аспекти:

  • Шкода, нанесена довкіллю України (екоцид) збройною агресією РФ як важлива загроза національній та міжнародній безпеці.​
  • Ядерна безпека в умовах збройної агресії РФ, масштабні загрози окупації ЗАЕС.
  • Шкода атмосферному повітрю та вплив на зміну клімату.
  • Вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів і ґрунтів.
  • Вплив воєнних дій на стан водних ресурсів, зокрема, транскордонний аспект.
  • Вплив воєнних дій на стан природно-заповідного фонду України.

Захід проходив у форматі офлайн, а також було забезпечено онлайн-включення для учасників. Це дозволило більш широкій аудиторії приєднатися до обговорення. Учасники заходу розглянули проблеми, пов’язані з екологічними наслідками збройної агресії РФ, а також обговорили шляхи запобігання та подолання загроз екологічній безпеці України.

Участь у круглому столі взяв директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, Михайло ЯЦЮК. Він висловив занепокоєння щодо ситуації, зазначивши, що внаслідок повномасштабного вторгнення 14 мільйонів українців стикаються із серйозними ускладненнями у доступі до води та санітарії.

Дивитися далі

Posted in Наради, семінари, Події та новини | Коментарі Вимкнено до Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір

ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України визнано вимірювальні можливості Лабораторії випробувань засобів зрошення та дренажу Інституту водних проблем і меліорації НААН

У період з 12.12.2023 р. по 10.01.2024 р. Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» Мінекономіки України виконано процедуру оцінювання вимірювальних можливостей лабораторії випробувань засобів зрошення і дренажу відділу зрошення відділення меліорації Інституту водних проблем і меліорації НААН відповідно до вимог СОУ 74.9-02568182-004:2016, за результатами якої визнано вимірювальні можливості лабораторії та підтверджено її необхідну і достатню релевантність з відповідними положеннями ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» (ISO 10012:2003, IDT).

Лабораторію випробувань засобів зрошення і дренажу Інституту визнано незалежною лабораторією, що має дієву систему керування вимірюваннями та є технічно компетентною виконувати вимірювання згідно з визнаним переліком вимірювальних можливостей.

Коментарі Вимкнено до ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України визнано вимірювальні можливості Лабораторії випробувань засобів зрошення та дренажу Інституту водних проблем і меліорації НААН

Участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії, присвяченому питанням присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим

Заступник директора з наукової роботи Андрій ШАТКОВСЬКИЙ взяв участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

За результатами цього засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендовано стосовно 50 кращих робіт зробити подання на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

Коментарі Вимкнено до Участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії, присвяченому питанням присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим

«Посушливий Крим – це надовго». Як на Кримському півострові зникає вода

Восени 2023 року в Криму спостерігається обміління та пересихання річок. Так, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, на межі пересихання – верхів'я річок Альма, Чорна та Бельбек. Пересихають русла річок на околицях Алушти, Судака та Феодосії. У жовтні 2023 року повідомлялося про зниження рівня води у кримських водосховищах. Це відбувається на тлі маловодного періоду в Криму та припинення подачі дніпровської води після руйнування греблі Каховського водосховища.

Нинішня ситуація з водою у Криму – це результат руйнування греблі Каховського водосховища, упевнений директор Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк. Обміління Каховського водосховища призвело до екологічної та економічної катастрофи на всьому півдні України. «Ми втратили найбільший ресурс. У Каховському водосховищі було 40 відсотків води в Дніпровському каскаді. Із 44 кубокілометрів – 18 було в Каховському водосховищі», – розповів Михайло Яцюк. Без цієї води неможливий розвиток усіх південних регіонів України, тому в дискусії про те, чи варто відновлювати Каховське водосховище, слід враховувати і цей фактор.

«Водосховище 70 років функціонувало, там розвинена велика інфраструктурна мережа, яка коштує сотні мільярдів гривень. Чи зможе ця територія без цього джерела розвиватися? З урахуванням інфраструктури, яка простоює, ми могли б наповнити водосховище до мінімальних позначок, і вона могла б функціонувати. Чи нам треба зараз перебудовувати весь південь України і дати відповідь: де братимуть воду, насамперед, питну, 4 мільйони жителів України? Чи є майбутнє на півдні України без цього водосховища? На мій погляд, такого майбутнього немає», – наводить аргументи на користь відновлення Каховського водосховища Михайло Яцюк. Без цього водосховища неможливий і розвиток Криму, вважає Михайло Яцюк. Адже інших альтернативних джерел води на Кримському півострові немає.

Джерело https://ua.krymr.com/a/krym-posukha-voda-richky-vodoskhovyscha-peresykhannia/32672989.html

Posted in Інтерв'ю, Події та новини | Коментарі Вимкнено до «Посушливий Крим – це надовго». Як на Кримському півострові зникає вода

“Побачити дно”. Фільм про підрив Каховської ГЕС

Чому російський теракт на Каховській ГЕС став лихом для всієї Європи? Що побачили науковці на дні осушеного водосховища? Що виявили у товщі води Чорного моря, куди хлинули тонни отруйної прісної води? Які тварини та рослини зникли в Україні назавжди через підрив росіянами Каховської ГЕС? І чому все-таки не витримали залізобетонні стіни Каховської ГЕС? Вперше про це розповів директор станції Олег Пащенко. Що буде далі з осушеними територіями? Варіанти розвитку подій – у документальній стрічці “Побачити дно” журналістки ТСН Наталії Ярмоли.

Posted in Відео, Події та новини | Коментарі Вимкнено до “Побачити дно”. Фільм про підрив Каховської ГЕС