Відділення агроресурсів та інформаційних технологій

ВІДДІЛЕННЯ АГРОРЕСУРСІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Завідувач відділеннямТараріко Юрій Олександрович, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН, профессор Заступник завідувача відділеннямСорока Юрій Володимирович, кандидат сільськогосподарських наук

У складі відділення працюють наступні науково-дослідницькі підрозділи:

1. Відділ використання агроресурсного потенціалу. Завідувач відділуДацько Людмила Валеріївна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Склад підрозділу: Сайдак Роман Васильович, кандидат сільськогосподарських наук, Дацько Мирон Осипович, кандидат сільськогосподарських наук; Лукашук Віта Петрівна, кандидат сільськогосподарських наук; Митя Тетяна Володимирівна; Вітвіцький Сергій Валерійович; Мельничук Олексій Миколайович.

1.2. Відділ інформаційних технологій та маркетингу інновацій

Завідувач відділуМатяш Тетяна Віталіївна, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Склад підрозділу: Попов Віктор Миколайович, доктор технічних наук старший науковий співробітник, лауреат державної премії в галузі науки і техніки; Ковальчук Володимир Павлович, доктор технічних наук, старший науковий співробітник; Книш Владислав ВолодимировичСорока Наталя Володимирівна; Крученюк Анатолій Васильович; Таргоній Микола Миколайович. НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

  • розробка науково-технологічних основ ведення землеробства, у т.ч. на меліорованих землях;
  • встановлення закономірностей екологічних процесів в землеробстві на меліорованих землях при різних рівнях агротехногенного навантаження;
  • вивчення закономірностей формування потенціалу основних сільськогосподарських культур та розроблення технологій формування конкурентоздатного аграрного виробництва;
  • розробка науково-технологічних основ раціонального використання агроресурсів в агросфері України;
  • державне випробовування агрохімікатів;
  • розробка методології оцінки та районування агроресурсного потенціалу сільськогосподарських України;
  • розробка наукових основ використання та поширення в Україні сільськогосподарських меліорацій з урахуванням рівня забезпечення агроресурсним потенціалом територій;
  • вивчення закономірностей формування та розробка алгоритмів і моделей прогнозування продуктивності польових культур залежно від агрокліматичних і агротехнічних факторів;
  • створення інформаційних середовищ (інформаційних та інформаційно-аналітичних систем) для підтримки прийняття рішень із раціонального ведення землеробства, відновлення зрошення та осушування, ощадливого водо- та енергокористування;
  • створення, наповнення та супровід баз даних та знань з агроресурсного потенціалу, меліорації та землеробства;
  • розробка електронних та цифрових карт для візуалізації даних в процесі підтримки прийняття рішень користувачами інформаційних продуктів;
  • розробка методології та методів планування адаптивного екологічно безпечного зрошення на засадах інтегрованого управління водними та земельними ресурсами на сільських територіях;
  • розробка концептуальних якісних та кількісних водних сценаріїв для регіонального та локального рівня за участю зацікавлених сторін;
  • обґрунтування регіональних планів відновлення та сталого використання зрошення у зоні Південного Степу при різних сценаріях організації водоземлекористування на територіях;
  • розробка та впровадження систем підтримки прийняття управлінських рішень з річного та оперативного планування водокористування та ведення зрошення на рівні зрошувальних систем, господарств та їх об’єднань;
  • оцінки впливу змін клімату та умов водоземлекористування на водопотребу у зрошенні сільськогосподарських культур;
  • системний аналіз практики використання зрошуваних земель для формування завдань щодо консолідації водоземлекористування та обґрунтування політики трансформації в управленні зрошувальними системами;
  • впровадження інформаційних технологій в управлінні зрошенням, зокрема:
  • формування геоінформаційних баз даних на рівні господарств та зрошувальних систем та регіонів;
  • застосування різних типів агрогідрогічних моделей (статистичних, балансових та динамічних) для моделювання процесів у середовищі «ґрунт –рослина-атмосфера», оцінки продуктивності та водозабезпеченості територій;
  • запровадження комплексного моніторингу оцінки стану використання зрошення та умов водоземлекористування з поєднанням наземних спостережень (з використанням автоматизованих метеорологічних станцій) та дистанційного зондування поверхні Землі (методи ДЗЗ);
  • застосування поряд з відомими методами прийняття рішень сценарних підходів та індикативних еколого-економічних оцінок;
  • надання послуг щодо моніторингу ведення зрошуваного землеробства у господарствах та оперативного планування поливів сільськогосподарських культур через мережу Інтернет з застосування Web–технологій.
  • організація і проведення конференцій, семінарів, нарад, дискусій з питань агроресурсного потенціалу територій та проведення меліорації, публікація наукових праць, участь у виставках, реклама розробок у засобах масової інформації, виставках тощо.

ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОЗРОБОК: Проект концепції аграрного виробництва на засадах формування сталих біоенергетичних агроекосистем у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Концепція сучасного аграрного виробництва включає розроблення і реалізацію адаптованої до конкретних умов ведення господарства галузевої структури біоенергетичного виробництва з метою підвищення його конкурентоздатності. Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є: • реалізація агроресурсного потенціалу господарств з одночасним виробництвом з 1 га 0,8-1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2-0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу); • відчуження за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів, крім того відбувається зменшення газоподібних викидів СО2 до 10 т/га; • перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300-400 кг д.р./га, систематичного знезараження всієї біомаси; • покращення екологічного стану довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, зменшення деградаційних процесів ґрунтів та процесів опустелювання; • підвищення зайнятість сільського населення до рівня 5-10 осіб на кожні 100 га ріллі; • досягнення енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів; • зменшення собівартості продукції у 2 рази за рахунок економії агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат; • отримання щорічного валового доходу у межах 10 тис. дол. /га.

Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)

→ Розроблення проектів розвитку аграрного виробництва (бізнес-план).

→ Розроблення сучасних малозатратних і економічно вигідних технологій вирощування культур, наприклад: за умов зрошування і осушування, підбір рентабельних сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних зон, рекомендації з вирощування малопоширених плодово-ягідних і біоенергетичних культур тощо. → Сучасні інформаційні технології: • універсальний інформаційно-аналітичний комп’ютерний комплекс «Агроресурси» для планування і ведення сільськогосподарського виробництва; • програмні продукти «Просторова оцінка умов зволоження території України з урахуванням сучасних кліматичних змін» та «Оцінка агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур»;

Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період

• автоматизована система «Адаптація технологій вирощування сільськогосподарських культур до агрометеорологічного забезпечення в різних ґрунтово-кліматичних зонах»; → Державні випробування агрохімікатів. Інститут водних проблем і меліорації включений Мінприроди України у мережу науково-дослідних установ, яким надається право на проведення державних випробувань агрохімікатів. → Агрохімічний супровід господарств щодо внесення добрив з метою їх економії. → Інформаційні системи планування зрошення на територіях:

Інформаційно-програмний комплекс ІС «Зрошення». До його складу входять три інформаційні підсистеми: передпроектне техніко-економічне обґрунтування планів відновлення та розвитку зрошення – ІС «ТЕО»; річне планування водокористування – ІС «Водокористування» та оперативне планування зрошення — ІС «ГІС Полив». ІС «Водокористування» – інформаційна система річного планування водокористування для господарств та районних управлінь водного господарства • дефіцити водопотреби сільськогосподарських культур різної статистичної забезпеченості природного зволоження за даними багаторічних спостережень метеостанції, що є репрезентативною для об’єкту досліджень; • режими зрошення сільськогосподарських культур у роки різної статистичної природної забезпеченості з врахуванням технологічних особливостей вирощування культур; • план водозабору, водоподачі для площ, що обслуговується УВГ на наступний рік по основним землям, супутникам, колективним об’єднанням та ін.; • план водоподачі і водозабору по насосним станціям та всьому УВГ, а також для кожного господарства з зазначенням джерела надходження води та вартості води і енергії на її подачу; • загальні кошти, що необхідні УВГ для обслуговування користувачів протягом наступного сезону. Інформаційна система передпроектного техніко-економічного обґрунтування планів відновлення зрошення на територіях ІС« ТЕО» • інформаційна підтримка вирішення задач відновлення та розвитку зрошення на регіональному рівні, у межах модулів зрошувальних систем та на рівні окремих господарств; • стратегічне планування зрошення на основі оцінки різних сценаріїв використання зрошуваних земель; • забезпечення перед проектного обґрунтування потрібних обсягів інвестицій у відновлення та розвиток зрошення на територіях ІС «ГІС Полив» – інформаційна система оперативного планування зрошення. • здійснення швидкої обробки та аналізу інформації про стан ведення зрошення за допомогою ГІС-технологій та ДЗЗ; • одержання оперативної інформації про динаміку вологості ґрунту і водоспоживання сільськогосподарських культур на кожному полі у графічному та картографічному вигляді; • розробка оперативних планів поливів сільськогосподарських культур та водоподачі у господарстві на основі програмного комплексу інформаційної системи «ГІС Полив»; • оцінка ефективності водо- та енергоспоживання при зрошенні; • обґрунтовані та екологічно безпечні рішення щодо водоподачі у господарстві та водорозподілу у межах зрошувальних систем з врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін. → Інтегроване управління водними і земельними ресурсами у басейнах річок Застосування комплексу гідрологічних та агроекологічних моделей для розробки планів управління водними і земельними ресурсами в річкових басейнах та територіях.

Приклад реалізації міжнародних та вітчизняних проектів : — Міжнародний проект 6-ї рамкової програми ЄС «Водні сценарії для Європи та сусідніх країн» (SCENES). — Інтегровані плани управління водними та земельними ресурсами для пілотних територій модельного проекту «Нова сільська громада». — Міжурядовий українсько-голландський проект «Catapuld» з розробки державної стратегії інтегрованої консолідації земельних, водних та лісових ресурсів. — Дослідно-виробниче впровадження ІС «ГІС-Полив» у ДП ДГ «Асканійське», ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» Херсонська обл. — Українсько-голландський проект «Удосконалення управління водними ресурсами на зрошувальних системах півдня України (WATERMUK)». — Українсько-бельгійський проект «Управління зрошенням для підтримки сталого сільського господарства і навколишнього середовища в Україні (UKRIM project)». — Участь у роботі Європейського центру з відновлення річок та проблем водоземлекористування у річкових басейнах ( River restoration via integrated river basin management (ECRR). — Участь у проектах асоціації голландських компаній PLUS з застосування космічних знімків для моніторингу стану розвитку сільськогосподарських культур на площах великих господарств при застосуванні зрошення. Наявність ОПІВ: Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір № 54650 від 07.05.2014 «Комп’ютерна програма «Інформаційна система оперативного планування зрошення ІС «ГІС Полив» («ІС «ГІС Полив»»)». Патент на корисну модель № 78552 (25.03.2013 р.) «Спосіб виготовлення полімінерального рідкого добрива «Макромік» (Тараріко Юрій Олександрович, Сорока Юрій Володимирович, Дацько Мирон Осипович)

Наші партнери: підприємства, які займаються виготовленням і розповсюдженням агрохімікатів (мінеральних, органічних, органо-мінеральних добрив, мікродобрив, мікробіологічних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин); господарства різних форм власності, зокрема: • Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України • ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» • River restoration via integrated river basin management (ECRR). • Асоціація голландських компаній PLUS.

Контакти: Телефон (044) 490-95-48, 067-193-21-60 e-mail: agroresurs@bigmir.net

Comments are closed.