Відділення агроресурсів та використання меліорованих земель

ВІДДІЛЕННЯ АГРОРЕСУРСІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Завідувач відділенням – доктор сільськогосподарських наук, член-кор НААН, професор Тараріко Юрій Олександрович
У складі відділення працюють наступні науково-дослідницькі підрозділи:
  1. Відділ використання агроресурсного потенціалу – завідувач відділу кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Дацько Людмила Валеріївна.
1.1 Лабораторія агроекосистем – завідувач лабораторії Сорока Юрій Володимирович.
1.2 Лабораторія агрокліматичних ресурсів – завідувач лабораторії Сайдак Роман Васильович.
Провідний науковець підрозділу – Козаченко Оксана Анатоліївна, кандидат економічних наук, старший науковий співробіник
1.3 Лабораторія інформаційних систем – завідувач лабораторії кандидат сільськогосподарських наук Матяш Тетяна Віталіївна.
Провідний науковець підрозділу – Ковальчук Володимир Павлович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник.
  2. Відділ використання меліорованих земель – завідувач відділу доктор сільськогосподарських наук Жовтоног Ольга Ігорівна.
Провідні науковці відділу:
Філіпенко Лариса Антонівна, кандидат географічних наук.
Поліщук Віталій Васильович, кандидат сільськогосподарських наук.

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

  • розробка науково-технологічних основ ведення землеробства, у т.ч. на меліорованих землях;
  • встановлення закономірностей екологічних процесів в землеробстві на меліорованих землях при різних рівнях агротехногенного навантаження;
  • вивчення закономірностей формування потенціалу основних сільськогосподарських культур та розроблення технологій формування конкурентоздатного аграрного виробництва;
  • розробка науково-технологічних основ раціонального використання агроресурсів в агросфері України;
  • державне випробовування агрохімікатів;
  • розробка методології оцінки та районування агроресурсного потенціалу сільськогосподарських України;
  • розробка наукових основ використання та поширення в Україні сільськогосподарських меліорацій з урахуванням рівня забезпечення агроресурсним потенціалом територій;
  • вивчення закономірностей формування та розробка алгоритмів і моделей прогнозування продуктивності польових культур залежно від агрокліматичних і агротехнічних факторів;
  • створення інформаційних середовищ (інформаційних та інформаційно-аналітичних систем) для підтримки прийняття рішень із раціонального ведення землеробства, відновлення зрошення та осушування, ощадливого водо- та енергокористування;
  • створення, наповнення та супровід баз даних та знань з агроресурсного потенціалу, меліорації та землеробства;
  • розробка електронних та цифрових карт для візуалізації даних в процесі підтримки прийняття рішень користувачами інформаційних продуктів;
  • розробка методології та методів планування адаптивного екологічно безпечного зрошення на засадах інтегрованого управління водними та земельними ресурсами на сільських територіях;
  • розробка концептуальних якісних та кількісних водних сценаріїв для регіонального та локального рівня за участю зацікавлених сторін;
  • обґрунтування регіональних планів відновлення та сталого використання зрошення у зоні Південного Степу при різних сценаріях організації водоземлекористування на територіях;
  • розробка та впровадження систем підтримки прийняття управлінських рішень з річного та оперативного планування водокористування та ведення зрошення на рівні зрошувальних систем, господарств та їх об’єднань;
  • оцінки впливу змін клімату та умов водоземлекористування на водопотребу у зрошенні сільськогосподарських культур;
  • системний аналіз практики використання зрошуваних земель для формування завдань щодо консолідації водоземлекористування та обґрунтування політики трансформації в управленні зрошувальними системами;
  • впровадження інформаційних технологій в управлінні зрошенням, зокрема:
  • формування геоінформаційних баз даних на рівні господарств та зрошувальних систем та регіонів;
  • застосування різних типів агрогідрогічних моделей (статистичних, балансових та динамічних) для моделювання процесів у середовищі «ґрунт –рослина-атмосфера», оцінки продуктивності та водозабезпеченості територій;
  • запровадження комплексного моніторингу оцінки стану використання зрошення та умов водоземлекористування з поєднанням наземних спостережень (з використанням автоматизованих метеорологічних станцій) та дистанційного зондування поверхні Землі (методи ДЗЗ);
  • застосування поряд з відомими методами прийняття рішень сценарних підходів та індикативних еколого-економічних оцінок;
  • надання послуг щодо моніторингу ведення зрошуваного землеробства у господарствах та оперативного планування поливів сільськогосподарських культур через мережу Інтернет з застосування Web–технологій.
  • організація і проведення конференцій, семінарів, нарад, дискусій з питань агроресурсного потенціалу територій та проведення меліорації, публікація наукових праць, участь у виставках, реклама розробок у засобах масової інформації, виставках тощо.

ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОЗРОБОК:
Проект концепції аграрного виробництва на засадах формування сталих біоенергетичних агроекосистем у різних ґрунтово-кліматичних зонах.
Концепція сучасного аграрного виробництва включає розроблення і реалізацію адаптованої до конкретних умов ведення господарства галузевої структури біоенергетичного виробництва з метою підвищення його конкурентоздатності. Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є:
• реалізація агроресурсного потенціалу господарств з одночасним виробництвом з 1 га 0,8-1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2-0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу);
• відчуження за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів, крім того відбувається зменшення газоподібних викидів СО2 до 10 т/га;
• перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300-400 кг д.р./га, систематичного знезараження всієї біомаси;
• покращення екологічного стану довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, зменшення деградаційних процесів ґрунтів та процесів опустелювання;
• підвищення зайнятість сільського населення до рівня 5-10 осіб на кожні 100 га ріллі;
• досягнення енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів;
• зменшення собівартості продукції у 2 рази за рахунок економії агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат;
• отримання щорічного валового доходу у межах 10 тис. дол. /га.

Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)

→ Розроблення проектів розвитку аграрного виробництва (бізнес-план).

→ Розроблення сучасних малозатратних і економічно вигідних технологій вирощування культур, наприклад: за умов зрошування і осушування, підбір рентабельних сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних зон, рекомендації з вирощування малопоширених плодово-ягідних і біоенергетичних культур тощо.
→ Сучасні інформаційні технології:
• універсальний інформаційно-аналітичний комп’ютерний комплекс «Агроресурси» для планування і ведення сільськогосподарського виробництва;
• програмні продукти «Просторова оцінка умов зволоження території України з урахуванням сучасних кліматичних змін» та «Оцінка агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур»;

Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період

• автоматизована система «Адаптація технологій вирощування сільськогосподарських культур до агрометеорологічного забезпечення в різних ґрунтово-кліматичних зонах»;
→ Державні випробування агрохімікатів.
Інститут водних проблем і меліорації включений Мінприроди України у мережу науково-дослідних установ, яким надається право на проведення державних випробувань агрохімікатів.
→ Агрохімічний супровід господарств щодо внесення добрив з метою їх економії.
→ Інформаційні системи планування зрошення на територіях:

Інформаційно-програмний комплекс ІС «Зрошення». До його складу входять три інформаційні підсистеми: передпроектне техніко-економічне обґрунтування планів відновлення та розвитку зрошення – ІС «ТЕО»; річне планування водокористування – ІС «Водокористування» та оперативне планування зрошення — ІС «ГІС Полив».
ІС «Водокористування» – інформаційна система річного планування водокористування для господарств та районних управлінь водного господарства
• дефіцити водопотреби сільськогосподарських культур різної статистичної забезпеченості природного зволоження за даними багаторічних спостережень метеостанції, що є репрезентативною для об’єкту досліджень;
• режими зрошення сільськогосподарських культур у роки різної статистичної природної забезпеченості з врахуванням технологічних особливостей вирощування культур;
• план водозабору, водоподачі для площ, що обслуговується УВГ на наступний рік по основним землям, супутникам, колективним об’єднанням та ін.;
• план водоподачі і водозабору по насосним станціям та всьому УВГ, а також для кожного господарства з зазначенням джерела надходження води та вартості води і енергії на її подачу;
• загальні кошти, що необхідні УВГ для обслуговування користувачів протягом наступного сезону.
Інформаційна система передпроектного техніко-економічного обґрунтування планів відновлення зрошення на територіях ІС« ТЕО»
• інформаційна підтримка вирішення задач відновлення та розвитку зрошення на регіональному рівні, у межах модулів зрошувальних систем та на рівні окремих господарств;
• стратегічне планування зрошення на основі оцінки різних сценаріїв використання зрошуваних земель;
• забезпечення перед проектного обґрунтування потрібних обсягів інвестицій у відновлення та розвиток зрошення на територіях
ІС «ГІС Полив» – інформаційна система оперативного планування зрошення.
• здійснення швидкої обробки та аналізу інформації про стан ведення зрошення за допомогою ГІС-технологій та ДЗЗ;
• одержання оперативної інформації про динаміку вологості ґрунту і водоспоживання сільськогосподарських культур на кожному полі у графічному та картографічному вигляді;
• розробка оперативних планів поливів сільськогосподарських культур та водоподачі у господарстві на основі програмного комплексу інформаційної системи «ГІС Полив»;
• оцінка ефективності водо- та енергоспоживання при зрошенні;
• обґрунтовані та екологічно безпечні рішення щодо водоподачі у господарстві та водорозподілу у межах зрошувальних систем з врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін.
→ Інтегроване управління водними і земельними ресурсами у басейнах річок
Застосування комплексу гідрологічних та агроекологічних моделей для розробки планів управління водними і земельними ресурсами в річкових басейнах та територіях.

Приклад реалізації міжнародних та вітчизняних проектів :
— Міжнародний проект 6-ї рамкової програми ЄС «Водні сценарії для Європи та сусідніх країн» (SCENES).
— Інтегровані плани управління водними та земельними ресурсами для пілотних територій модельного проекту «Нова сільська громада».
— Міжурядовий українсько-голландський проект «Catapuld» з розробки державної стратегії інтегрованої консолідації земельних, водних та лісових ресурсів.
— Дослідно-виробниче впровадження ІС «ГІС-Полив» у ДП ДГ «Асканійське», ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» Херсонська обл.
— Українсько-голландський проект «Удосконалення управління водними ресурсами на зрошувальних системах півдня України (WATERMUK)».
— Українсько-бельгійський проект «Управління зрошенням для підтримки сталого сільського господарства і навколишнього середовища в Україні (UKRIM project)».
— Участь у роботі Європейського центру з відновлення річок та проблем водоземлекористування у річкових басейнах ( River restoration via integrated river basin management (ECRR).
— Участь у проектах асоціації голландських компаній PLUS з застосування космічних знімків для моніторингу стану розвитку сільськогосподарських культур на площах великих господарств при застосуванні зрошення.
Наявність ОПІВ:
Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір № 54650 від 07.05.2014 «Комп’ютерна програма «Інформаційна система оперативного планування зрошення ІС «ГІС Полив» («ІС «ГІС Полив»»)».
Патент на корисну модель № 78552 (25.03.2013 р.) «Спосіб виготовлення полімінерального рідкого добрива «Макромік» (Тараріко Юрій Олександрович, Сорока Юрій Володимирович, Дацько Мирон Осипович)

Наші партнери: підприємства, які займаються виготовленням і розповсюдженням агрохімікатів (мінеральних, органічних, органо-мінеральних добрив, мікродобрив, мікробіологічних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин); господарства різних форм власності, зокрема:
• Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України
• ПАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»
• River restoration via integrated river basin management (ECRR).
• Асоціація голландських компаній PLUS.

Контакти:
Телефон (044) 490-95-48, 067-193-21-60
e-mail: agroresurs@bigmir.net

Comments are closed.