У Новій Каховці створили асоціацію користувачів водних ресурсів на зрошуваних землях

6 липня у м. Нова Каховка зібралися херсонські аграрії, які схвалили створення громадської організації, покликаної об’єднати водокористувачів  у зоні Каховської зрошувальної системи.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Ромащенко розповів присутнім про концептуальні засади відновлення та розвитку зрошення на Херсонщині. В своїй доповіді Михайло Іванович звернув увагу присутніх, що наявні потужності зрошувальних систем використовуються вкрай незадовільно – площі фактичного поливу без краплинного зрошення скоротились із 424 тис.га в 1991 році до 220 тис.га в 2015 році. Тому відновлення поливів на додаткових площах раніше зрошуваних земель та подальше їх нарощування — є нагальною потребою сьогодення і можливе лише шляхом здійснення реформування управління зрошувальними системами на засадах децентралізації з передачею функцій управління та експлуатації внутрішньогосподарських мереж водокористувачам на основі їх об’єднання в асоціації водокористувачів. Дивитися далі

Leave a comment

Персональний дощ: на що «Астарта» додатково витрачає тисячу доларів на гектар

Найбільший виробник цукру в Україні — агропромхолдинг «Астарта-Київ» — освоює нову технологію зрошування посівів цукрового буряку. Найбільший виробник цукру в Україні — агропромхолдинг «Астарта-Київ» — освоює нову технологію зрошування посівів цукрового буряку. 

Традиційно для зрошування українські аграрії використовують поливальні машини. Крапельне зрошування — менш поширене і переважно зустрічається в господарствах, що займаються вирощуванням овочів та фруктів. Проект «Астарти» може стати найбільшим в Україні. Цього року компанія розпочала пілотний проект крапельного зрошування посівів цукрових буряків. Перші три ділянки загальною площею 368 га заклали в полтавському кластері компанії (ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»). Якщо експеримент вдасться, за п’ять років під крапельним зрошуванням перебуватиме 10 тисяч гектарів, розповідає операційний директор компанії Желько Ерцег. Дивитися далі

Posted in Події та новини, Цікаві факти | Leave a comment

Науково-експертний висновок щодо статусу озера Качине в Дарницькому районі міста Києва

Водні об’єкти – важлива складова привабливості та комфортності життя будь-якого міста. Звісно, це стосується й Києва, на території якого налічується багато водних об’єктів, але, на жаль, багато з яких у незадовільному стані. Більше того, об’єктів, які зазнали негативного впливу людини, стає усе більше, а деякі навіть зовсім зникли. Див. Інформація щодо «Качиного озера» на перехресті проспекту Григоренка і вул. Здолбунівської у житловому масиві Позняки
Останнім часом загроза зникнення з’явилася і щодо озера Качине, яке розташовано на розі проспекту Григоренка і вул. Здолбунівської у Дарницькому районі міста Києва. Частину озера вже засипано. Існують наміри здійснити це і стосовно озера в цілому. У зв’язку з ситуацією, що склалася, до Інституту водних проблем і меліорації НААН звернулася Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини» із запитом щодо статусу озера Качине. Суть запиту — розробка науково-експертного висновку щодо належності водойми до природного або штучно створеного водного об’єкта. Дивитися далі

Leave a comment

Міжнародний День Дніпра 2016 року

Щорічно в першу суботу липня відзначається свято третьої по величині річки Європи – Міжнародний день Дніпра. Дніпро є однією з найбільших і найважливіших рік Європи. Протягом віків ріка відіграла і продовжує відігравати цивілізаційну роль. Великим і різноманітним є сучасне використання Дніпра: він забезпечує мільйони людей питною водою, слугує для водозабезпечення промислових підприємств, напоює водою сотні тисяч гектарів посушливих земель. Окрім того, Дніпро дає змогу виробляти велику кількість електроенергії. Значною залишається роль ріки і як транспортної артерії. До цього можна додати використання ріки для відпочинку – такі піщані пляжі, які є на Дніпрі, не просто знайти на інших, навіть значно більших ріках Європи.
Найбільш відомим і повним виданням є книга «Ріка Дніпро» Віктора Івановича Вишневського.
У своїй книзі доктор географічних наук Віктор Вишневський розповідає про вчорашні і сьогоднішні дні найбільшої річки України. Дивитися далі

Leave a comment

Відзначення 100 літнього ювілею Панфильської дослідної станції

23 червня 2016 року на виконання Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році», прийнятої 2.02.2016 р. було урочисто відзначено 100 річчя з часу заснування Панфильської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». З цієї нагоди було проведено ряд заходів: засідання вченої ради Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», а також Дні поля щодо особливостей вирощування польових культур і біоенергетичних рослин в умовах земель гумідної зони. Засідання відбулося у Яготинському районному будинку культури, а також на полях Панфильської дослідної станції. Дивитися далі

Leave a comment

Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації

ШАНОВНІ НАУКОВІ СПІВРОБІТНИКИ, ВИКЛАДАЧІ, АСПІРАНТИ, СТУДЕНТИ!
Державний вищий навчальний заклад
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»
Рада молодих учених університету
Наукове студентське товариство

запрошують Вас взяти участь у роботі ХV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації», яка відбудеться 30 червня 2016 р. ЗАПРОШЕННЯ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Leave a comment

Підвищення кваліфікації за напрямом «Наукові основи ведення зрошуваного землеробства в сучасних умовах»

Відповідно до затвердженого плану-графіку підвищення кваліфікації наукових кадрів наукових установ НААН в Інституті зрошуваного землеробства НААН з 13 по 17 червня 2016 р. науковий співробітник відділу використання зрошуваних земель Діденко Н.В. пройшла навчання за напрямом «Наукові основи ведення зрошуваного землеробства в сучасних умовах» та отримала відповідне свідоцтво. 

Leave a comment

Навчання працівників наукових установ НААН за спеціальністю «Біоенергетичні агроекосистеми на меліорованих землях»

Відповідно до затвердженого плану-графіку підвищення кваліфікації наукових кадрів наукових установ НААН в Інституті з 14 по 17 червня проведено навчання працівників наукових установ НААН за спеціальністю «Біоенергетичні агроекосистеми на меліорованих землях».

Слухачам курсів було презентовано такі лекції:

- Сучасний стан розвитку меліорації в Україні (Ромащенко М.І.).

- Розвиток водних меліорацій в умовах змін клімату (Сайдак Р.В.).

- Інформаційні системи планування зрошення (Поліщук В.В.). Дивитися далі

Leave a comment

День поля з питань вирощування зернових і технічних сільськогосподарських культур на зрошуваних та неполивних землях

3 червня в Інституті зрошуваного землеробства НААН відбувся День поля з питань вирощування зернових і технічних сільськогосподарських культур на зрошуваних та неполивних землях. На заході були присутні президент НААН Ярослав Гадзало, губернатор Херсонської ОДА Андрій Гордєєв, представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, науковці установ Національної академії аграрних наук України, керівники департаментів та заступники керівників департаментів АПР Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської областей, представники Держводагентства, сільгоспвиробники різних форм власності. Дивитися далі

Leave a comment

Засідання Координаційної ради з питань відновлення та розвитку систем зрошення в Україні

30 травня 2016 року директор ІВПіМ М. Ромащенко взяв участь у засіданні Координаційної ради з питань відновлення та розвитку систем зрошення в Україні. Під час заходу представниками Світового банку було представлено основні принципи відновлення та розвитку систем зрошення в Україні, ключові та базисні позиції написання Стратегії розвитку зрошувальних систем, яка має  визначити мету, напрями реалізації, першочергові пріоритети та індикатори реалізації заходів з відновлення зрошувальних систем, законодавчі, організаційні та технічні вимоги щодо її здійснення.

Leave a comment

Участь науковців ІВПіМ у Агрохімічному форумі «Захист і живлення рослин 2016»

26 травня Інформаційна компанія «Інфоіндустрія» провела агрохімічний форум «Захист і живлення рослин 2016». На форумі обговорювалися актуальні теми використання нових продуктів для захисту і живлення рослин, технічні та технологічні аспекти їх застосування, проблеми транспортування і реєстрації пестицидів, а також питання фінансування аграрного сектора. Форум складався з трьох сесій: 1) Глобальна ситуація на ринку ЗЗР. 2) Ефективні технології використання ЗЗР та добрив, техніка для їх внесення. 3) Регулятори ринку і сервіс.
Від Інституту водних проблем і меліорації участь у форумі взяли завідувач відділу Дацько Л.В. та провідний інженер Дацько М.О.

Leave a comment

«Водна та продовольча безпека України» Національний політичний діалог (НПД) зацікавлених сторін

25 травня 2016 р. у конференц-залі Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України, м. Київ, вул. Васильківська, 37 відбувся Національний політичний діалог (НПД) зацікавлених сторін «Водна та продовольча безпека України»

Завдання Національного політичного діалогу:

1) обговорити та оцінити існуючі та очікувані прийнятні водні ризики, пов’язані з розвитком агровиробництва в Україні, а також оцінити вплив на водну та продовольчу безпеку змін клімату, перш за все посух, зокрема розглянути питання перспектив зрошення і осушення та ролі агролісомеліорації та природних екосистем у забезпеченні водної та продовольчої безпеки в умовах зміни клімату.
2) розглянути Керівництво з підготовки Планів Управління Посухами, розробленого ГВП ЦСЄ в контексті виконання Україною завдань із гармонізації національного законодавства в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснити аналіз прогалин у політиці й управлінні посухами на основі досвіду посухи 2015 року: адміністративні механізми, ключові

Програма діалогу.

Проект резолюції Національного політичного діалогу

Резолюція Національного політичного діалогу (НПД) зацікавлених сторін «Водна та продовольча безпека України» (проект)

    25 травня 2016 року Глобальне водне партнерство (ГВП) України та Інститут водних проблем і меліорації НААН провели Другий національний політичний діалог, присвячений обговоренню зацікавленими сторонами питань досягнення водної безпеки в аграрному секторі країни та управління посухами як важливих складників продовольчої безпеки держави за умов змін клімату. У НПД взяли участь представники центральних органів виконавчої влади: Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики України, Державного агентства водних ресурсів України, Ради національної безпеки та оборони України, Національної академії аграрних наук України, Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України, а також наукових установ, вищих навчальних закладів і громадських організацій: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту зрошуваного землеробства НААН, Інституту агроекології і природокористування НААН, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» НААН, Національного університету водного господарства та природокористування, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку» НАН України, Державного інституту управління та економіки водних ресурсів, Інституту гідробіології НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф.Сидоренка НААН, Українського гідрометеорологічного інституту, Центральної геофізичної обсерваторії, Одеського державного екологічного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Інституту аграрної економіки НААН, Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, ВЕГО «МАМА-86».

Учасники Другого НПД відзначають:

1. Можливість ефективного використання агроресурсного потенціалу на значній частині території України лімітується рівнем природного вологозабезпечення (дефіцит вологи на півдні, надлишок – на Поліссі). За цих умов стале ведення землеробства неможливе без проведення заходів зі штучного регулювання водного режиму ґрунтів – зрошення на півдні та осушення на півночі країни. Сучасний рівень використання наявного потенціалу меліорованих земель є вкрай незадовільним через значне скорочення площ фактичного поливу зрошуваних угідь і площ водорегулювання на осушуваних землях. У зв’язку з цим меліоровані землі практично не в змозі виконувати функцію страхового фонду у продовольчому забезпеченні країни в роки з несприятливими погодними умовами, зокрема забезпечувати сталість виробництва продукції рослинництва.

2. В умовах глобальних змін клімату, які для України характеризуються зростанням його посушливості та контрастності, внаслідок чого умови ведення землеробства в більшості регіонів України погіршуються через зростання дефіциту природного вологозабезпечення, значно зростає роль меліорації земель, як важливого чинника забезпечення сталості землеробства та створення умов не тільки для збереження родючості ґрунтів, а й постійного її підвищення, з метою пріоритетного задоволення економічних інтересів агротоваровиробників, а також збалансованого розвитку сільських територій. Водночас в умовах змін клімату водні меліорації, особливо зрошення, необхідно розглядати не тільки як спосіб регулювання водного режиму ґрунтів, а і як чинник впливу на температурний режим ґрунту, а отже і як спосіб боротьби з посухами та опустелюванням. Зміни клімату обумовлюють розширення ареалу використання зрошення для зони Лісостепу та Полісся і доповнення систем дренажу в зоні Полісся можливостями здійснювати зволоження ґрунту. Тому завдання відновлення ефективного використання потенціалу меліорованих земель, насамперед зрошення, має стати пріоритетним напрямом державної політики України та розвитку аграрного сектора її економіки, а розроблення та прийняття Національної стратегії відновлення роботи та розвитку систем зрошення та дренажу – важливим кроком на шляху до реалізації цього складного завдання.

3. Наявні водні ресурси орієнтовно забезпечують розвиток зрошення на площі 2,5–3,0 млн га. Зростання територій з посушливими умовами (дефіцитом волого- забезпечення) у межах країни може викликати потребу застосування зрошення, як стратегічного заходу зменшення ризиків посух для аграрного сектора економіки на значній площі, що буде вимагати більш широкого використання для поливу мінералізованих вод, залучення місцевих поверхневих та підземних вод, а також водних ресурсів р. Дунай.

4. Нинішня ситуація в Україні з водопостачанням сільських населених пунктів, за якої лише чверть сільського населення користується послугами централізованих систем водопостачання та яка ускладнюється ще й наслідками Чорнобильської катастрофи, є однією з найгірших у Європі. Сучасні типові технології водопідготовки в локальних і групових сільськогосподарських водопроводах є дорогими, малоефективними, складними в експлуатації і не забезпечують потрібної якості питної води для населення. Поліпшення забезпечення питною водою населення та виробничих об’єктів сільських територій має базуватись на розроблених в ІВПіМ НААН інноваційних підходах, що включають розширене використання підземних вод, модернізацію водоочисних станцій, децентралізацію підготовки і розподілу води, застосування замкнених систем водокористування на підприємствах АПК, з реалізацією їх у складі Планів забезпечення питного водопостачання (згідно рішень держав-сторін Протоколу про воду та санітарію).

5. Розміщення та розвиток великих тваринницьких і птахівницьких комплексів мають бути узгоджені з наявністю водних ресурсів і можливістю забезпечення мінімізації негативного впливу на їх стан, з пріоритетним застосуванням замкнених систем водокористування.

6. Розвиток аграрного виробництва зі зростанням потреби у воді на його технологічні процеси потребує удосконалення обміну водокористування, зокрема порядку збору звітності про використання водних ресурсів у сільському та рибному господарстві, автоматизації прямого водообміну на меліоративних системах, а також збалансування потреб водокористувачів, водо споживачів та екосистем, тобто забезпечення сталого екологобезпеченого та економічно доцільного водокористування в басейнах річок.

7. Враховуючи особливість осушуваних торфовищ та неефективне їх сучасне використання за зростання екологічної небезпеки (емісія парникових газів, торфові пожежі тощо), має бути сформована державна політика щодо їх подальшого використання з пріоритетом виведення із сільськогосподарського обороту та ренатуралізації. Обов’язковою складовою державної політики має бути розвиток еколого-економічних важелів на основі розроблення нормативів екологічних збитків від сучасного використання осушуваних торфовищ основним компонентам гідроморфних ландшафтів (атмосфері, воді, ґрунтам та біорізноманіттю) для стимулювання сталого ресурсовикористання та зниження екологічних ризиків. Метою формування державної політики є відновлення загальнобіосферних функцій гідроморфних ландшафтів – газорегуляторних, геохімічних, гідрологічних і біосферних (біорізноманіття), спрямованих на зниження екологічних ризиків, підвищення екологічної стабільності гумідної зони та відновлення їх ролі в формуванні водоресурсного потенціалу країни.

8. У контексті забезпечення водної та продовольчої безпеки в умовах змін клімату, формування ефективної політики управління посухами, важливим адміністративним інструментом для запровадження останньої та превентивних і пом’якшувальних заходів щодо зниження ризиків посух, їхнього впливу на розвиток аграрної економіки, забезпечення водопостачання населення, навколишнє природне середовище є Плани управління посухами як складова Планів управління річковими басейнами, що мають розроблятися відповідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу. У зв’язку з цим потребує популяризації та використання на національному і регіональному рівнях розроблене ГВП ЦСЄ Керівництво з підготовки Планів управління посухами (2015 р.). Враховуючи пріоритетність аграрної галузі в економіці України та її вразливість до посух і дефіциту води, найбільш важливим параметром для управління ризиками посух є визначення їх прийнятних величин. Зокрема параметрів збитків.

9. Заходи, передбачені Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (затверджено розпорядженням КМУ від 30.03.2016 р. № 271-р.), за їх реалізації матимуть значний водно-безпекоформуючий ефект, тому їх виконання є одним з пріоритетів досягнення як водної, так і продовольчої безпеки країни в умовах кліматичних трансформацій.

10. Враховуючи важливу гідрологічну та водоохоронну роль лісів, для зменшення водних ризиків, пов’язаних як з надмірною кількістю надходження води в басейни річок (паводки), так і її нестачею, необхідно забезпечити належний рівень лісистості, у тому числі лісосмуг, з урахуванням особливостей природно-кліматичних зон і структури ландшафтів.

11. Використати матеріали доповідей та обговорення НПД «Водна та продовольча безпека України» для формування бачення водної безпеки та пропозицій до Водної стратегії України від зацікавленої громадськості.

12. Передати рекомендації Другого Національного Діалогу «Водна та продовольча безпека України» до Адміністрації Президента України, відповідних Комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та відповідних Центральних органів виконавчої влади й Апарату РНБО для ознайомлення та належного врахування.

Фотозвіт Національного політичного діалогу

Leave a comment