Інститут водних проблем і меліорації НААН

29 вересня студенти магістратури Національного університету біоресурсів і природокористування України в межах закріплення практичних навиків з дисципліни «Фертигація та іригація» відвідали Інститут водних проблем і меліорації НААН. Зустріли їх заступник директора інституту Андрій ШАТКОВСЬКИЙ та завідувач відділення меліорації Сергій УСАТИЙ. Науковці ознайомили студентів з методиками випробувань технічних засобів мікрозрошення, розповіли про відповідність міжнародним та національним стандартам, нормативні документи та вимоги до безпеки під час випробувань. Студентам продемонстрували перевірку механічних випробувань на міцність водовипусків, мікродощувачів, поливних трубопроводів та тестування різних видів краплинних стрічок на розтяг та міцність під час гідростатичного тиску. Одним із головних критеріїв випробувань є характеристика мікродощувачів, поливних трубопроводів, краплинних водовипусків. Візуалізували перевірку рівномірності витрат води, витратно-напірна характеристики та стабільність витрат води. Головною проблемою фертигації та іригації є засмічення водовипусків, а тому було продемонстровано роботу стенду для встановлення причин засмічення краплинних водовипусків у поливних трубопроводах систем краплинного зрошення. Для унаочнення цієї проблеми було продемонстровано під мікроскопом забруднення лабіринту після відпрацювання системою сезону поливу. І та встановлено походження засмічень краплинних водовипусків і їх фотографічна експертиза.

Візит до Інституту водних проблем і меліорації надав студентам важливий практичний досвід і знання, які стануть корисними для їхньої майбутньої кар'єри в галузі агрономії та сприятимуть вирішенню проблем сільськогосподарського сектору в умовах зміни клімату.

Дивитися далі →

13 вересня у малій залі Національної академії аграрних наук під головуванням Президента академії Ярослава ГАДЗАЛА відбулося засідання Президії НААН. Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло ЯЦЮК представив доповідь на тему «Наукові засади техніко-технологічного забезпечення відновлення водогосподарсько-меліоративного комплексу в умовах воєнної агресії російської федерації проти України». Він навів приклади участі Інституту у реалізації заходів щодо усунення руйнувань гідротехнічних споруд, підтоплення та затоплення території, порушення водопостачання внаслідок військових дій рф, розробленні конструкцій військових об’єктів з використанням бетонного полотна. Розповів про результати продуктивної роботи з центральними органами виконавчої влади та міжнародними фінансовими інституціями. Зазначив, що Інститутом було розроблено та обґрунтовано нові техніко-економічні рішення відновлення функціонування систем централізованого водопостачання міст і населених пунктів Дніпропетровської, Миколаївської та Запорізької областей, що реалізовано в постанові Кабінету Міністрів України. Михайло Васильович окреслив перспективні напрямки наукових досліджень для обґрунтування заходів з мінімізації збитків для територій в зоні впливу Каховського водосховища.

Окремо зупинився на подальшому розвитку наукового потенціалу та реалізації інноваційних ідей Інституту шляхом участі у проектах програми “Горизонт Європа”, що дозволить співпрацювати з науковими групами з усього світу та обмінюватися найкращими практиками.

Підсумував доповідач свою презентацію необхідністю подальшої роботи над розробкою методики оцінювання стану інженерної інфраструктури меліоративного комплексу та експертної оцінки його придатності для подальшого використання; удосконаленні методик визначення збитків, завданих водним ресурсам і інженерній інфраструктурі через воєнні дії; розробці та візуалізації картосхеми постраждалих об'єктів наслідок воєнної агресії, включаючи водні ресурси і інженерну інфраструктуру водогосподарсько-меліоративного комплексу України.

8 вересня Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН разом з USAID ERA (Canada) провели науково-практичний семінар «Особливості проведення осінньої посівної компанії на Півдні та Сході України в умовах воєнного стану». Участь у заході взяли науковці з Національної академії аграрних наук України, фахівці профільних департаментів Одеської та Харківської ОВА, а також представники підприємств, фермери, аспіранти і студенти. Семінар був спрямований на обговорення актуальних питань аграрного сектору в умовах війни і змін клімату, зокрема оптимізації елементів технології вирощування озимих зернових культур на неполивних і зрошуваних землях в умовах воєнної агресії, кліматично орієнтованим елементам технології вирощування ріпаку озимого, а також отримання інших знань щодо оптимізації та адаптації елементів комплексу агротехнічних заходів для зменшення ресурсовитрат. 

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації й відділення агроресурсів та інформаційних технологій, а заступником директора з наукової роботи Андрієм ШАТКОВСЬКИМ була зроблена доповідь “Розвиток зрошення у повоєнний період в аспекті кліматичних трансформацій”. 

За результатами заходу будуть сформовані науково-практичні рекомендації «Особливості проведення осінньої посівної компанії на півдні та сході України під урожай 2024 року»

“Підгрунтове та імпульсне краплинне зрошення для садівництва і овочівництва”, Міжнародний семінар під такою назвою відбувся 07 вересня у онлайн форматі. Організаторами заходу виступила команда EastFruit у співпраці з Sapienza.Media в рамках проєкту ФАО та ЄБРР.

Команда представила результати роботи над аналізом економічної та екологічної ефективності технології підгрунтового краплинного зрошення. Увага доповідачів приділялася значному потенціалу технології підгрунтового краплинного зрошення для підвищення врожайності та оптимізації витрат ресурсів. Під час заходу команда експертів також відповіла на запитання, які надходили від виробників та зацікавлених сторін. Це дало змогу уточнити деталі та інші важливі аспекти технології підґрунтового краплинного зрошення. Тематика семінару привернула увагу фахівців та виробників з різних країн.

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у семінарі взяли науковці відділення меліорації та відділу використання агроресурсного потенціалу.

24 серпня 2023 р. у рамках Всесвітнього тижня води, який щорічно проводиться у Стокгольмі (Швеція), Світовим банком було організовано сесію «Вплив війни та клімату на водну безпеку України», участь в якій прийняли науковці відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації. Ranu Sinha (старший спеціаліст з управління водними ресурсами, Світовий банк), Silvan Ragettli (експерт із дистанційного зондування, HydroSolutions) та Poolad Karimi (старший спеціаліст зі зрошення, Світовий банк) представили аналіз впливу російської агресії на зрошення та управління водними ресурсами в Україні. При аналізі було широко застосовано методи дистанційного зондування Землі. Представлено оцінку збитків, яких зазнав сектор зрошення через військові дії та підрив Каховської дамби. Внаслідок останнього найбільші зрошувальні системи півдня України залишилися без джерела води, так само як більшість населених пунктів без водопостачання. На основі визначення індексу біомаси було оцінено втрати сільського господарства через війну. Також частина аналізу була присвячена впливу змін клімату на сільське господарство в Україні.

За прогнозними моделями та висновками експертів у найближчі роки для ефективного ведення сільськогосподарської діяльності необхідно буде розширювати зрошення, включаючи центральні регіони України. Протягом сесії було представлено онлайн платформу прийняття рішень. У дискусії прийняли участь т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України Наталія Латиш та перший заступник Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Тарас Кот. Підготовча робота на сесію була виконана за участі фахівців Інституту та ГО «Прімавера».

15 серпня компанії «Євросем» та «Поле Знань» провели День поля у новому форматі –онлайн з прямою трансляцією з науково-дослідного полігону, що розміщений на Полтавщині і є одним із науково-практичних полігонів, де проводяться дослідження. У структурі компаній, що заснована у 2017 році є п’ять наукових полігонів, які розміщені на Полтавщині, Вінниччині, Дніпропетровщині, Запоріжжі та Одещині і, відповідно до кліматичних і ґрунтових умов їх розташування, проводяться дослідження з вивчення різних норм висіву гібридів соняшнику і кукурудзи, різних строків їх сівби, ширини міжрядь, визначення стійкості до шкідників і хвороб та адаптація практики вирощування і захисту рослин для отримання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Спікерами заходу були: Дмитро Шацман, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Євросем» та Олександр Корецький, кандидат с.-г. наук, директор компанії «Поле Знань».

У рамках заходу було продемонстровано:

• 3 га посівів соняшнику та кукурудзи;
• 14 реалізованих дослідів, які допомогли отримати важливі дані та висновки;
• 802 випробувальні ділянки, де тестуються різні препарати та технології;
• 42 препарати різних груп в дії, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди, добрива, інокулянти.

Участь у заході взяли науковці відділу використання меліорованих земель відділення меліорації.

27 липня 2023 року у змішаній формі було проведено захід «Спеціальні та покривні культури. Ніч у полі» (Specialty & Cover Crops. Field Night) на базі Державного університету штату Огайо, США. В онлайн форматі до зустрічі долучились науковці відділу використання меліорованих земель відділення меліорації Інституту. Перша частина – теоретична, де було представлено доповіді доктора Джері Гао та Раяна Слаутера за результатами спільного з Туреччиною демонстраційного проєкту про перспективи вирощування малини у кокосовому торфі за використання різних видів добрив: кальцієвої селітри (нітрат кальцію) і поживного розчину з гідропоніки та перспектив використання лози малини для виробничих умов (мульчування).

Також у цій частині докторами Аріфом Рахманом та Рафіком Ісламом було представлено результати досліджень щодо застосування нано- та хелатного заліза для покращення якості плодів томату та збільшення їх продуктивності.

Друга частина заходу – практична частина з представленням (і) результатів проєктування та вирощування ягідних культур, у тому числі малини, ожини та виноградників з акцентом на інноваційні дослідження за вирощування малини; (іі) демонстраційних полігонів вирощування томатів за різних норм внесення мінеральних добрив і саліцилової кислоти та їх вплив на якість і урожайність томату; (ііі) експериментальних ділянок з новими різновидами покривних культур та їх комбінаціями.

Насамкінець підведено підсумки заходу та озвучено плани на майбутнє щодо нових досліджень та співпраці.