Відділ агроресурсів

Завідувач відділу

Сайдак Роман Васильович
кандидат сільськогосподарських наук

старший дослідник 

Наукові співробітники відділу

Заступник завідувача відділу кандидат сільськогосподарських наук
Юрій Сорока
Головний науковий співробітник доктор с.-г. наук, професор, академік НААН
Юрій Тараріко
Головний науковий співробітник доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник
Павло Писаренко
Старший науковий співробітниккандидат сільськогосподарських наук
Віта Лукашук
Старший науковий співробітник
Людмила Усата
Старший науковий співробітникPhD Агрономія
Владислав Книш
Діяльність агроресурсів
Оптимізація використання агроресурсів
Системи управління
Раціональне використання
Науково-технологічні підходи
Інтеграція наукових досягнень
Підвищення ефективності
Моделювання агроекосистем
Цифрові технології
Оцінка динаміки
Вплив зміни клімату
Тенденції кліматичних трансформацій
Врожайність сільськогосподарських культур
НАПРЯМИ
ДІЯЛЬНОСТІ
Оцінка агроресурсного потенціалу територій
Земельні ресурси
Водні ресурси
Біологічні ресурси
Сталі методи землеробства
Екологічно збалансовані технології
Збереження родючості ґрунтів
Інноваційні технології
Підтримання стабільності
Біорізноманіття
Районування територій
Природно-кліматичні фактори
Ресурсне забезпечення

ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОЗРОБОК: Проект концепції аграрного виробництва на засадах формування сталих біоенергетичних агроекосистем у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Концепція сучасного аграрного виробництва включає розроблення і реалізацію адаптованої до конкретних умов ведення господарства галузевої структури біоенергетичного виробництва з метою підвищення його конкурентоздатності. Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є:

  • реалізація агроресурсного потенціалу господарств з одночасним виробництвом з 1 га 0,8-1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2-0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу);
  • відчуження за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів, крім того відбувається зменшення газоподібних викидів СО2 до 10 т/га;
  • перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300-400 кг д.р./га, систематичного знезараження всієї біомаси;
  • покращення екологічного стану довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, зменшення деградаційних процесів ґрунтів та процесів опустелювання;
  • підвищення зайнятість сільського населення до рівня 5-10 осіб на кожні 100 га ріллі;
  • досягнення енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів;
  • зменшення собівартості продукції у 2 рази за рахунок економії агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат;
  • отримання щорічного валового доходу у межах 10 тис. дол. /га.

Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)

  • Розроблення проектів розвитку аграрного виробництва (бізнес-план).
  • Розроблення сучасних малозатратних і економічно вигідних технологій вирощування культур, наприклад: за умов зрошування і осушування, підбір рентабельних сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних зон, рекомендації з вирощування малопоширених плодово-ягідних і біоенергетичних культур тощо.
  • Сучасні інформаційні технології:
  • універсальний інформаційно-аналітичний комп’ютерний комплекс «Агроресурси» для планування і ведення сільськогосподарського виробництва;
  • програмні продукти «Просторова оцінка умов зволоження території України з урахуванням сучасних кліматичних змін» та «Оцінка агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур»;

Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період

• автоматизована система «Адаптація технологій вирощування сільськогосподарських культур до агрометеорологічного забезпечення в різних ґрунтово-кліматичних зонах»; → Державні випробування агрохімікатів. Інститут водних проблем і меліорації включений Мінприроди України у мережу науково-дослідних установ, яким надається право на проведення державних випробувань агрохімікатів. → Агрохімічний супровід господарств щодо внесення добрив з метою їх економії. → Інформаційні системи планування зрошення на територіях:

Контакти: Телефон (044) 490-95-48, e-mail: agroresurs@bigmir.net

Comments are closed.