ВІДДІЛ АГРОРЕСУРСІВ
Сайдак Роман Васильович
кандидат сільськогосподарських наук. Ідентифікатори та профілі: ORCID iD, Scopus, Google Академія,
Основні напрями роботи:
– розробка науково-технологічних основ раціонального використання агроресурсів в агросфері України;
– розробка методології оцінки та районування агроресурсного потенціалу території України;
– розробка наукових основ використання та поширення в Україні с.-г. меліорацій з урахуванням агроресурсного потенціалу територій;
– вивчення закономірностей формування продуктивності польових культур з урахуванням агрокліматичних факторів;
– розробка алгоритмів та моделей прогнозування продуктивності польових культур в залежності від агрометеорологічних та агротехнічних факторів;
– формування та ведення баз даних агроресурсного забезпечення виробництва;
– математичне моделювання та прогнозування в землеробстві;
– експерт-дорадник з питань землеробства.
Має понад 60 друкованих праць.
Основні праці:
1. Сайдак Р.В. Оцінка території України за рівнями сприятливості агрометеорологічних та природних ресурсів для вирощування озимої пшениці // Меліорація і водне господарство.- 2004.- Вип. – 9.
2. Сайдак Р.В. Вплив агрометеорологічних та агротехнічних чинників на рівень і сталість продуктивності сільськогосподарських культур у зоні Південного Степу//Меліорація і водне господарство.- 2009.- Вип. – 97. С.261 – 271.
3. Сайдак Р.В. Сівозмінний фактор як засіб оптимізації водно-поживного режиму дерново-підзолистого ґрунту//Вісник аграрної науки. – 2013. – №2. – С. 10-13.
4. Ромащенко М.І., Гринь Ю.І., Сайдак Р.В. Методичні аспекти розрахунку компенсації витрат сільгоспвиробникам за використання води для зрошення//Меліорація і водне господарство.- 2013.- Вип. – 100, том 1. С. 18 – 26.
5. Тараріко Ю.О., Сайдак Р.В., Сорока Ю.В. Методика оцінки ефективності агротехнологій з урахуванням гідротермічних умов/ Ю.Тараріко, Р.Сайдак, Ю.Сорока// – К.: Аграр.наука, 2013. – 64 с.
6. Сайдак Р.В. Зависимость эффективности удобрений с учетом гидротермических условий / Р.В. Сайдак // Агроекол. журн. – 2014. – № 4. – С. 74 – 78.
7. Saydak R.V. Vertical infiltration of moisture and nitrogen in sod-podzolic periodically water-logged soils / R.V. Saydak, Y.O. Tarariko // News of Science and Education – Science and Education, England – 2014. – № 20 (20). – С. 45 – 49.
ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОЗРОБОК: Проект концепції аграрного виробництва на засадах формування сталих біоенергетичних агроекосистем у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Концепція сучасного аграрного виробництва включає розроблення і реалізацію адаптованої до конкретних умов ведення господарства галузевої структури біоенергетичного виробництва з метою підвищення його конкурентоздатності. Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є: • реалізація агроресурсного потенціалу господарств з одночасним виробництвом з 1 га 0,8-1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2-0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу); • відчуження за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів, крім того відбувається зменшення газоподібних викидів СО2 до 10 т/га; • перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300-400 кг д.р./га, систематичного знезараження всієї біомаси; • покращення екологічного стану довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, зменшення деградаційних процесів ґрунтів та процесів опустелювання; • підвищення зайнятість сільського населення до рівня 5-10 осіб на кожні 100 га ріллі; • досягнення енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів; • зменшення собівартості продукції у 2 рази за рахунок економії агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат; • отримання щорічного валового доходу у межах 10 тис. дол. /га.
Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)
→ Розроблення проектів розвитку аграрного виробництва (бізнес-план).
→ Розроблення сучасних малозатратних і економічно вигідних технологій вирощування культур, наприклад: за умов зрошування і осушування, підбір рентабельних сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних зон, рекомендації з вирощування малопоширених плодово-ягідних і біоенергетичних культур тощо. → Сучасні інформаційні технології: • універсальний інформаційно-аналітичний комп’ютерний комплекс «Агроресурси» для планування і ведення сільськогосподарського виробництва; • програмні продукти «Просторова оцінка умов зволоження території України з урахуванням сучасних кліматичних змін» та «Оцінка агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур»;
Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період
• автоматизована система «Адаптація технологій вирощування сільськогосподарських культур до агрометеорологічного забезпечення в різних ґрунтово-кліматичних зонах»; → Державні випробування агрохімікатів. Інститут водних проблем і меліорації включений Мінприроди України у мережу науково-дослідних установ, яким надається право на проведення державних випробувань агрохімікатів. → Агрохімічний супровід господарств щодо внесення добрив з метою їх економії. → Інформаційні системи планування зрошення на територіях:
Інформаційно-програмний комплекс ІС «Зрошення». До його складу входять три інформаційні підсистеми: передпроектне техніко-економічне обґрунтування планів відновлення та розвитку зрошення – ІС «ТЕО»; річне планування водокористування – ІС «Водокористування» та оперативне планування зрошення – ІС «ГІС Полив». ІС «Водокористування» – інформаційна система річного планування водокористування для господарств та районних управлінь водного господарства • дефіцити водопотреби сільськогосподарських культур різної статистичної забезпеченості природного зволоження за даними багаторічних спостережень метеостанції, що є репрезентативною для об’єкту досліджень; • режими зрошення сільськогосподарських культур у роки різної статистичної природної забезпеченості з врахуванням технологічних особливостей вирощування культур; • план водозабору, водоподачі для площ, що обслуговується УВГ на наступний рік по основним землям, супутникам, колективним об’єднанням та ін.; • план водоподачі і водозабору по насосним станціям та всьому УВГ, а також для кожного господарства з зазначенням джерела надходження води та вартості води і енергії на її подачу; • загальні кошти, що необхідні УВГ для обслуговування користувачів протягом наступного сезону. Інформаційна система передпроектного техніко-економічного обґрунтування планів відновлення зрошення на територіях ІС« ТЕО» • інформаційна підтримка вирішення задач відновлення та розвитку зрошення на регіональному рівні, у межах модулів зрошувальних систем та на рівні окремих господарств; • стратегічне планування зрошення на основі оцінки різних сценаріїв використання зрошуваних земель; • забезпечення перед проектного обґрунтування потрібних обсягів інвестицій у відновлення та розвиток зрошення на територіях ІС «ГІС Полив» – інформаційна система оперативного планування зрошення. • здійснення швидкої обробки та аналізу інформації про стан ведення зрошення за допомогою ГІС-технологій та ДЗЗ; • одержання оперативної інформації про динаміку вологості ґрунту і водоспоживання сільськогосподарських культур на кожному полі у графічному та картографічному вигляді; • розробка оперативних планів поливів сільськогосподарських культур та водоподачі у господарстві на основі програмного комплексу інформаційної системи «ГІС Полив»; • оцінка ефективності водо- та енергоспоживання при зрошенні; • обґрунтовані та екологічно безпечні рішення щодо водоподачі у господарстві та водорозподілу у межах зрошувальних систем з врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін. → Інтегроване управління водними і земельними ресурсами у басейнах річок Застосування комплексу гідрологічних та агроекологічних моделей для розробки планів управління водними і земельними ресурсами в річкових басейнах та територіях.
Приклад реалізації міжнародних та вітчизняних проектів : – Міжнародний проект 6-ї рамкової програми ЄС «Водні сценарії для Європи та сусідніх країн» (SCENES). – Інтегровані плани управління водними та земельними ресурсами для пілотних територій модельного проекту «Нова сільська громада». – Міжурядовий українсько-голландський проект «Catapuld» з розробки державної стратегії інтегрованої консолідації земельних, водних та лісових ресурсів. – Дослідно-виробниче впровадження ІС «ГІС-Полив» у ДП ДГ «Асканійське», ПАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл» Херсонська обл. – Українсько-голландський проект «Удосконалення управління водними ресурсами на зрошувальних системах півдня України (WATERMUK)». – Українсько-бельгійський проект «Управління зрошенням для підтримки сталого сільського господарства і навколишнього середовища в Україні (UKRIM project)». – Участь у роботі Європейського центру з відновлення річок та проблем водоземлекористування у річкових басейнах ( River restoration via integrated river basin management (ECRR). – Участь у проектах асоціації голландських компаній PLUS з застосування космічних знімків для моніторингу стану розвитку сільськогосподарських культур на площах великих господарств при застосуванні зрошення. Наявність ОПІВ: Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір № 54650 від 07.05.2014 «Комп’ютерна програма «Інформаційна система оперативного планування зрошення ІС «ГІС Полив» («ІС «ГІС Полив»»)». Патент на корисну модель № 78552 (25.03.2013 р.) «Спосіб виготовлення полімінерального рідкого добрива «Макромік» (Тараріко Юрій Олександрович, Сорока Юрій Володимирович, Дацько Мирон Осипович)
Наші партнери: підприємства, які займаються виготовленням і розповсюдженням агрохімікатів (мінеральних, органічних, органо-мінеральних добрив, мікродобрив, мікробіологічних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин); господарства різних форм власності, зокрема: • Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України • ПАТ “Фрідом Фарм Інтернешнл» • River restoration via integrated river basin management (ECRR). • Асоціація голландських компаній PLUS.
Контакти: Телефон (044) 490-95-48, 067-193-21-60 e-mail: agroresurs@bigmir.net
