25 січня відбувся круглий стіл на тему “Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір”. Місцем проведення заходу було приміщення Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Ініціаторами обговорення виступили Інститут міжнародної безпеки та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.
Питання, які були включені до обговорення, включали в себе наступні аспекти:
- Шкода, нанесена довкіллю України (екоцид) збройною агресією РФ як важлива загроза національній та міжнародній безпеці.
- Ядерна безпека в умовах збройної агресії РФ, масштабні загрози окупації ЗАЕС.
- Шкода атмосферному повітрю та вплив на зміну клімату.
- Вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів і ґрунтів.
- Вплив воєнних дій на стан водних ресурсів, зокрема, транскордонний аспект.
- Вплив воєнних дій на стан природно-заповідного фонду України.
Захід проходив у форматі офлайн, а також було забезпечено онлайн-включення для учасників. Це дозволило більш широкій аудиторії приєднатися до обговорення. Учасники заходу розглянули проблеми, пов’язані з екологічними наслідками збройної агресії РФ, а також обговорили шляхи запобігання та подолання загроз екологічній безпеці України.
Участь у круглому столі взяв директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, Михайло ЯЦЮК. Він висловив занепокоєння щодо ситуації, зазначивши, що внаслідок повномасштабного вторгнення 14 мільйонів українців стикаються із серйозними ускладненнями у доступі до води та санітарії.
«Сьогодні через російську агресію, за нашими оцінками, 14 млн людей мають проблеми із доступом до води та санітарії. Гуманітарні катастрофи такі як в Маріуполі будуть загострюватися, враховуючи техногенні загрози забруднень, а також враховуючи, що рівень доступу до води та санітарії в зоні бойових дій та навіть прилеглих територій дуже низький», – сказав Яцюк. Він наголосив, що в умовах повномасштабної агресії відбулася трансформація економіки, переміщення населення та промислових підприємств, що теж несе навантаження на водні ресурси. Крім того, директор Інституту водних проблем і меліорації нагадав про вплив підриву Каховської ГЕС на водозабезпечувальну систему східного та південного регіонів. «Через підрив Каховської ГЕС 4 млн людей не мають постійного водозабезпечення. Це – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Донецька області та Автономна Республіка Крим. І зараз наш інститут та інші науковці працюють над вирішенням цієї проблеми, шукаючи нові джерела водозабезпечення. Одними з таких резервів можуть бути Дунай та Полісся, якщо зробити його водорегулятором, як це було раніше», – резюмував експерт.
