Водопілля корисне тим, що промиває русло, оздоровлює його, насичує заплаву водою і протягом наступних періодів року, коли буде менша водність, живить річку. Це зазначив Українському Радіо директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. “Тут дуже багато еколого-організаційних заходів, які б дали можливість допомогти річці у цей період отримати екологічне оздоровлення”, ― зазначив науковець. Загалом водопілля ― нормальне природне явище, але зміни клімату призвели до того, що воно в календарних термінах змістилося. Михайло Яцюк розповів про особливості водопілля нинішнього року та про загальну гідрогеологічну ситуацію в Україні. (Джерело: Українське радіо)
Прецедент Закарпаття
― На Закарпатті достатньо висока температура, як для лютого. Вода продовжує підніматися. До яких наслідків це може призвести?
Це перший регіон, де у нас щороку відбувається формування весняного водопілля, а потім літніх паводків. Цей процес може відбуватися кілька разів на рік. Особливо, коли в гірській місцевості накопичені снігові запаси, і коли температура зростає ― відбувається танення. Цей процес супроводжується різними негативними явищами, коли знижується пропускна здатність річок, не завжди працюють гідротехнічні споруди, в тому числі мости, іноді захаращені русла. Все спричиняє прояви шкідливої дії води, коли вона виходить на заплави, відбувається підтоплення і затоплення населених пунктів та сільгоспугідь. Такі явища бувають і через певні недопрацювання місцевих органів влади, і через кліматичні та погодні умови. Зараз лютий, а у нас то відлига, то приморозок, льодові явища ще нікуди не зникли, на річках накопичуються затори. Для Закарпаття і Прикарпаття це доволі часті явища.
― Раніше вздовж річок були пункти спостереження з відповідними мірними лінійками. Хто сьогодні здійснює цей моніторинг, зокрема там, де було підірвано мости, наприклад?
Звісно, коли є система спостереження, то набагато ефективніше відбувається і управління. Закарпаття було в цьому плані регіоном, який відрізнявся від решти, бо там були автоматизовані пости. Зараз таких постів набагато більше по всій території України. Але водночас є питання руйнувань гідротехнічних споруд та певних пунктів спостереження під час повномасштабного вторгнення, тому стало складніше отримувати інформацію, обробляти її, а отже, значно складніше управляти ситуацією з точки зору недопущення негативних проявів шкідливої дії води під час весняного водопілля та літніх паводків.
Загалом водопілля ― нормальне природне явище, але…
― Крім Закарпаття, де ще можлива гостра ситуація з водопіллям та які масштаби?
Ми повинні розуміти, що водопілля ― нормальне природне явище. Але зміни клімату призвели до того, що це явище в календарних термінах дещо змістилося. Якщо раніше для рівнинних річок це було характерніше для березня-квітня і навіть травня, то зараз ми є свідками того, що весняне водопілля розпочалося набагато раніше. Ще немає середини лютого, а процеси вже відбуваються активно не лише в Закарпатті, але й у басейні Прип’яті, Десни. На більшості території України на малих річках відбувається відтаювання, підвищується температура, тож сніг, який випав, тане. У нас ґрунт не мерзлий, а вологонасичений, тому активно відбуваються процеси стокоформування. Тобто процеси весняного водопілля розпочалися і в північній та центральній частині території України. На малих річках вони вже активно відбуваються. Паралельно мають місце льодові явища, тож усе це разом інколи дає негативні наслідки. Тому треба бути готовими провести превентивні заходи, а саме розчистити русло, якщо є захаращення, підготувати гідротехнічні споруди.
Не можна допустити змиву з полів родючого шару, який потім замулює малі річки
― Водопілля розпочалося. Що конкретно роблять органи влади та на яких рівнях?
На всіх рівнях є певний рівень компетенції. Почнімо з найменшого рівня ― з домогосподарства, якщо ми говоримо про сільську місцевість. У містах це місцева влада, яка має розчистити водоприймачі, для того щоб вода могла швидко зійти. Домогосподарства мають підготувати свої домоволодіння, щоб не було шкідливого впливу води. Вода має потрапити до русел річок. А далі постає компетенція місцевих органів влади, які повинні дбати про те, щоб ці русла не були захаращені, щоб там не було зруйнованих дерев, щоб була пропускна здатність. Там не повинно бути сміття, адже ми є свідками, коли річки перетворюються на сміттєзвалища, і коли не прибрані вчасно дерева створюють певні проблеми із пропускною здатністю. Також якщо невеликі гідротехнічні споруди місцевого значення не працюють за призначенням, тобто їхня експлуатаційна здатність не дає можливості пропускати воду, тоді на місцевому рівні створюються проблеми. Далі ― рівень районних та обласних адміністрацій, вони мають підключатися. Адже нам треба дбати і про вегетаційний період, у нас є накопичувальні джерела. Повинні бути відпрацьовані правила експлуатації, режими роботи цих накопичувальних джерел. Маю на увазі ставки та водосховища, тому що під час весняного водопілля вони якраз і наповнюються, щоб протягом вегетаційного періоду ми мали можливість користуватися цими водними ресурсами для різних галузевих потреб. Свого часу займалися навіть снігозатриманням на полях, щоб сніг танув не весь одночасно. Це вже рівень сільгоспкористувачів. Кожен у межах своєї компетенції повинен вживати заходів, для того щоб мінімізувати ризики збитків. Адже не можна допустити, щоб із полів стався змив родючого шару, який потім замулює малі річки. Тобто на різних рівнях має бути вжитий цілий комплекс заходів, для того щоб не допустити проявів шкідливої дії води. Водопілля корисне тим, що воно має можливість промити русло, оздоровити його, наситити заплаву водою і протягом наступних періодів року, коли буде менша водність, якраз живити річку. Тому тут дуже багато еколого-організаційних заходів, які б дали можливість допомогти річці у цей період отримати екологічне оздоровлення. Щоб річка, враховуючи природній режим і здатність до водопілля, мала природно-оздоровчий ефект на цілий рік.
