 У 2023 р. в Україні поливні площі складали близько 100 тис. га, тоді як до війни площа сільськогосподарських земель під зрошенням сягала 600 тис. га. Про це Укрінформу повідомив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. Він зазначив, що 347 тис. га зрошуваних земель Україна втратила разом із Каховським водосховищем. Решту — через низку проблем у секторі зрошення та дренажу. Зі слів експерта, загалом потенціал Каховського водосховища був розрахований для забезпечення зрошенням щонайменше 1 млн га. — Залежно від культури зрошення давало збільшення врожаю в кілька разів. До війни чистий валовий прибуток з гектара подекуди сягав 30-35 тис. грн, і це був доволі прибутковий бізнес, — розповів Михайло Яцюк. Тому планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії. Сьогодні через втрату водойми незначний потенціал для розвитку системи зрошення залишився лише в Одеській та Миколаївській областях. Фахівці Інституту разом з Мінагрополітики та громадським сектором формують нову політику в цьому питанні і роблять ставку на розвиток малого зрошення, адже наразі немає ресурсів для впровадження гігантських проєктів.
У 2023 р. в Україні поливні площі складали близько 100 тис. га, тоді як до війни площа сільськогосподарських земель під зрошенням сягала 600 тис. га. Про це Укрінформу повідомив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. Він зазначив, що 347 тис. га зрошуваних земель Україна втратила разом із Каховським водосховищем. Решту — через низку проблем у секторі зрошення та дренажу. Зі слів експерта, загалом потенціал Каховського водосховища був розрахований для забезпечення зрошенням щонайменше 1 млн га. — Залежно від культури зрошення давало збільшення врожаю в кілька разів. До війни чистий валовий прибуток з гектара подекуди сягав 30-35 тис. грн, і це був доволі прибутковий бізнес, — розповів Михайло Яцюк. Тому планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії. Сьогодні через втрату водойми незначний потенціал для розвитку системи зрошення залишився лише в Одеській та Миколаївській областях. Фахівці Інституту разом з Мінагрополітики та громадським сектором формують нову політику в цьому питанні і роблять ставку на розвиток малого зрошення, адже наразі немає ресурсів для впровадження гігантських проєктів.
- Обрати мову- 
							
												 English English
- 
							
												 Українська Українська
 
- 
							
												
- 			ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ПРИЙОМ ДО АСПІРАНТУРИ РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ АСПІРАНТІВ Захисти кандидатів та докторів наук Захисти докторів філософії Журнал "Меліорація і водне господарство"  
- Новини
- Архів новин
 





