Щоб подолати проблеми, пов’язані з глобальною зміною клімату для прибережних та низинних  регіонів, Міжнародною комісією з іригації та дренажу (ICID) спільно з Освітнім центром із запобігання стихійним лихам (DPEC) Національного університету Ченг Кунг (NCKU) був організований захід, який мав на меті сприяти обміну знаннями між академічними та промисловими колами, зосереджуючись на стратегіях пом’якшення ризиків, з якими стикаються низинні території в умовах зміни клімату та підвищення рівня моря.

Захід об’єднав 30 експертів і науковців з різних країн світу. Україну представляла головний науковий співробітник відділу дренажу Людмила Кузьмич. Учасники зібралися на Тайвані для обговорення актуальних питань, таких як осідання ґрунтів, управління водними ресурсами в понижених і прибережних зонах, а також пошук стійких рішень для цих вразливих регіонів.

ICID, заснована у 1950 році за підтримки таких організацій, як Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) і Світовий банк, відіграє ключову роль у створенні платформ для міжнародної технічної співпраці. Завдяки таким ініціативам, як цей курс, ICID сприяє міждисциплінарному діалогу та досягненню Цілей сталого розвитку.

Однотижневий курс включав також низку виїзних заходів, зокрема:

• обговорення викликів лагуни Цігу та піщаної коси, організоване національним парком Тайцзян;
• польове дослідження берегової ерозії під егідою Агентства водних ресурсів Тайваню;
• візит до шлюзової греблі Xingzhong.

Ці практичні заняття допомогли учасникам глибше зрозуміти виклики, з якими стикається Тайвань, вивчити успішний досвід країни та поділитися власними науковими напрацюваннями. Також вони сприяли розробці практичних рішень для сталого розвитку прибережних та низинних зон.

Міжнародний курс ICID став не лише платформою для зміцнення співпраці між науковцями, але й продемонстрував технологічні досягнення Тайваню у запобіганні катастрофам, пов’язаним зі зміною клімату. Захід популяризував ініціативи з підвищення стійкості до природних лих та захисту довкілля у глобальному масштабі.

У рамках курсу учасники брали участь у групових дискусіях, аналізували отримані дані та пропонували конкретні рішення для реальних проблем, з якими стикаються їхні країни.

Цей курс став важливою платформою для науково-технічного обміну, сприяв розвитку міжнародної співпраці та поширенню рішень, необхідних для досягнення Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР).