РІШЕННЯ XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», присвяченої Всесвітньому дню водних ресурсів

м. Київ 25-26 березня 2025 р.

XIII Міжнародну науково-практичну конференцію «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», присвячену Всесвітньому дню водних ресурсів, організовано 25-26 березня 2025 року Інститутом водних проблем і меліорації НААН спільно з Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, Глобальним водним партнерством, Інститутом водного господарства ім. Цотне Мирцхулава Грузинського технічного університету (Грузія), Центром дослідження екологічних проблем Університету Мугла Сіткі Кочмана (Турецька Республіка) та за участю Національної академії аграрних наук України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, МГО «Прімавера», ГО «Жіноче водне партнерство – Україна», Національного університету водного господарства та природокористування, Інституту агроекології і природокористування НААН, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, Сарненської дослідної станції ІВПіМ НААН, Київського аграрного університету НААН України, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Державної установи “Інститут  економіки та прогнозування НАН України” та інших.

Метою конференції є актуалізація і привернення уваги спільноти до проблем стану водних об’єктів в умовах воєнної агресії, нестачі питної води, необхідності збереження, відновлення та раціонального використання водних ресурсів.

Загалом у роботі конференції взяли участь представники науково-дослідних установ НААН, державних відомств, неурядових організацій, вищих навчальних закладів (близько 200 учасників з 42 організацій).

  З вітальним словом виступили:

• Анатолій Заришняк – віцепрезидент Національної академії аграрних наук України;
• Сергій Власенко – заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Ігор Гопчак – т.в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України;
• Владислав Невеселий – голова Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;
• Віктор Камінський – академік-секретар відділення землеробства, меліорації та механізації НААН;
• Раїса Вожегова – директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН;
• Михайло Яцюк – директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, голова ГО «ГВП-Україна».

На пленарному засіданні виступили:

директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, голова Громадської організації «ГВП-Україна», к.геогр.н., ст.досл., Михайло ЯЦЮК із доповіддю «ВОДНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ, РИЗИКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ»;

директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, д. с.-г. наук, проф., академік НААН України Раїса ВОЖЕГОВА із доповіддю «ВОДА – ІНСТРУМЕНТ СТІЙКОСТІ АГРОЕКОСИСТЕМ»,

директор Центру дослідження екологічних проблем Університету Мугла Сіткі Кочмана (Турецька Республіка), проф., д.н. Ахмет ДЕМИРАК із доповіддю «THE ROLE OF WASTEWATER TREATMENT IN ACHIEVING SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS (SDGS)»;

директор Інституту водного господарства ім. Цотне Мирцхулава Грузинського технічного університету (Грузія), д.т.н., проф., академік Національної академії наук Грузії Гіві ГАВАРДАШВИЛІ із доповіддю «DETERMINATION OF CONTOURS OF FLOODED AREAS DUE TO POSSIBLE ACCIDENT OF ZHINVALI (GEORGIA) EARTH DAM AND CALCULATION OF THE HYDRODYNAMIC PARAMETERS OF A DESTRUCTIVE WAVE AT A DAM»;

завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.геогр.н., проф. Василь ГРЕБІНЬ із доповіддю «ВОДОГОСПОДАРСЬКИЙ БАЛАНС БАСЕЙНУ РІЧКИ РОСЬ: ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ»,

голова Міжнародної Громадської організації «Прімавера», д.с.-г.н., проф. Ольга ЖОВТОНОГ із доповіддю «ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА МЕЛІОРАЦІЇ В УКРАЇНІ: ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ЧИ/ТА СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР»;

професор, к.ф.-м. н. Інституту радіоекології, Університету Фукусіми Марк ЖЕЛЄЗНЯК із доповіддю «MODELING AND FORECASTING THE PROPAGATION OF ORGANIC POLLUTION OF THE SEJM AND DESNA RIVERS IN AUGUST-OCTOBER 2004 AND FUEL OIL LEAKAGE INTO THE KERCH STRAIT IN DECEMBER 2024»;

завідувачка відділу зрошуваного землеробства та декарбонізації агроекосистем Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, д. екон. наук, проф., член.-кор. Національної академії аграрних наук України Людмила ГРАНОВСЬКА із доповіддю «РОЛЬ ВОДИ В ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ СИСТЕМ»;

заступниця директора Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», канд.с.-г.н. Лариса КОЛОМІЄЦЬ із доповіддю «СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ГРУНТОЗБЕРІГАЮЧИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ»;

заступник директора ІВПІМ НААН, д.с.-г.н., проф., член-кор. Національної академії аграрних наук України Андрій ШАТКОВСЬКИЙ із доповіддю «КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗРОШЕННЯ І ДРЕНАЖУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ, ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ»;

завідувач Відділу екологічної гідрології та технічної гідробіології Інституту гідробіології НАН України, канд. геогр. наук, доц Сергій ДУБНЯК із доповіддю «ВПЛИВ ДНІСТРОВСЬКОГО КОМПЛЕКСНОГО ГІДРОВУЗЛА НА РЕЖИМ РІВНІВ ТРАНСКОРДОННОЇ ДІЛЯНКИ ДНІСТРА»;

голова громадської організації «Жінки в глобальному водному партнерстві» Ганна ЦВЄТКОВА із доповіддю «ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОАКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ПЛАНУВАННЯ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ В СЕКТОРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ: ПОЛІТИЧНІ РАМКИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ».

У доповідях учасники конференції висловили такі концептуальні положення:

1. Доступ до питної води є правом людини.
2. Переосмислення водної безпеки в умовах зміни клімату та воєнних дій вимагає розвитку наукових досліджень та пошуку інноваційних рішень.
3. У сучасних умовах нагальним є створення нової концепції ведення землеробства шляхом впровадження ґрунтозахисних, ресурсозберігаючих, екологічно адаптованих технологій
4. Розроблення сталих систем зрошення та дренажу та впровадження технологій точного поливу дозволять зменшити водоспоживання без втрати врожайності.
5. Подальша розбудова України, забезпечення її сталого розвитку та реалізації зовнішньополітичного курсу на вступ до Європейського Союзу може бути досягнуте лише на основі науково-технічного поступу та широкого впровадження і використання новітніх технологій.
6. Розроблення методів очищення та покращення якості вод, удосконалення систем фільтрації, біологічного очищення води та управління водним балансом в аграрному секторі – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
7. Впровадження інноваційних підходів до водокористування з використанням цифрових технологій, геоінформаційних систем (ГІС) та дистанційного зондування є необхідним для забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами та створення сприятливих умов для соціально-економічно та екологічно збалансованого розвитку регіонів.
8. Дослідження адаптації сільського господарства до зміни клімату, впливу посух, екстремальних погодних явищ та методів їх компенсації шляхом оптимізації сільськогосподарських технологій є перспективним у контексті реалізації національної парадигми сталого розвитку України та забезпечення сталості землеробства.
9. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері управління водними ресурсами, обмін досвідом з європейськими партнерами та впровадження кращих міжнародних практик в Україні створюють сприятливі умови для розвитку науки з урахуванням нових викликів України.
10. Важливо інвестувати у водну безпеку, підтримувати наукові дослідження та впроваджувати сучасні технології в управлінні водними ресурсами

В рамках онлайн-конференції було проведено дві секції за основними напрямками наукових досліджень, представлених вченими: «Стале водокористування, охорона та відтворення водних ресурсів» та «Сільськогосподарські меліорації та використання меліорованих земель». Фахівці та науковці розглянули сучасні проблеми водогосподарської галузі, меліорації земель, гідротехнічного будівництва, програм енергоефективності, сучасних технологій водопідготовки та водовідведення та відзначили необхідність поглиблення наукових досліджень та розробок стосовно:

• сталого розвитку, охорони та управління водними ресурсами;
• раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві;
• стійкості і переосмислення водної безпеки в умовах зміни клімату та воєнних дій;
• практик водокористування, новітніх методів очищення та відновлення води, використання альтернативних джерел води (дощова, опріснена, стічні води);
• меліорації та ефективного управління меліоративними системами;
• відновлення та модернізації гідротехнічних та водогосподарсько-меліоративних систем;
• сучасних тенденцій у використанні меліорованих земель;
• збереження водних екосистем і біорізноманіття;
• якості та моніторингу вод;
• новітніх технологій та використання штучного інтелекту для управління водними та земельними ресурсами;
• методологічних проблем та методів дослідження у сфері водних ресурсів, сільського господарства та екології.

У результаті обговорення доповідей в рамках XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», присвяченої Всесвітньому дню водних ресурсів її учасниками прийнято рішення про важливість здійснення заходів спрямованих на сталий розвиток сільського господарства, екологічну безпеку та ефективне управління водними ресурсами України, а саме:

• Інтенсифікація впровадження зрошення та дренажу як стратегічного напряму відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди.
• Розроблення та застосування автономних мобільних систем очищення води, придатних для використання в укриттях та захищених приміщеннях.
• Наукове обґрунтування використання нетрадиційних джерел води для зрошення та удосконалення методів її очистки.
• Модернізація зрошувальних систем на основі передових технологій, зокрема краплинного зрошення з імпульсним режимом водоподачі та підґрунтового зрошення.
• Дотримання нормативних вимог щодо якості води для поливу з метою мінімізації негативного впливу на довкілля.
• Ефективне використання осушуваних земель шляхом впровадження ресурсоощадних технологій водорегулювання.
• Моніторинг стану зрошуваних земель та вдосконалення інженерних систем захисту від підтоплення й затоплення.
• Збереження родючості ґрунтів, біорізноманіття та екологічної рівноваги, забезпечення раціонального використання земельних і водних ресурсів.
• Підвищення екологічної безпеки та запобігання глобальним загрозам для майбутніх поколінь.
• Гарантування цілісності використання сільськогосподарських земель та технологічної цілісності меліоративних систем.
• Оптимізація роботи дренажних систем у кризових умовах для забезпечення їх ефективності.
• Забезпечення ефективного водокористування через дотримання екологічних норм та санітарних вимог.
• Дослідження змін клімату та антропогенних трансформацій у річкових басейнах, розробка заходів для поліпшення руслових процесів.
• Захист водних ресурсів від забруднення та визначення екологічного статусу водних об’єктів.
• Раціональне використання зрошуваних земель, збереження їхньої родючості, попередження деградації та опустелювання.
• Альтернативні джерела водопостачання: збір дощової води, опріснення та повторне використання очищених стічних вод.

За результатами XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», присвяченої Всесвітньому дню водних ресурсів на сайті конференції http://waterday.iwpim.com.ua, розміщений збірник наукових тез доповідей.