Відділення агроресурсів та інформаційних технологій

Page in English

ВІДДІЛЕННЯ АГРОРЕСУРСІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Завідувач відділеннямТараріко Юрій Олександрович,
доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, профессор

Профіль Google Академія

 

 

Заступник завідувача відділеннямСорока Юрій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук

У складі відділення працюють наступні науково-дослідницькі підрозділи:

Відділ використання агроресурсного потенціалу. Завідувач відділуДацько Людмила Валеріївна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Склад підрозділу: Сайдак Роман Васильович, кандидат сільськогосподарських наук, Дацько Мирон Осипович, кандидат сільськогосподарських наук; Лукашук Віта Петрівна, кандидат сільськогосподарських наук; Митя Тетяна Володимирівна; Вітвіцький Сергій Валерійович; Мельничук Олексій Миколайович.

Відділ інформаційних технологій та маркетингу інновацій

Завідувач відділуМатяш Тетяна Віталіївна, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Склад підрозділу: Попов Віктор Миколайович, доктор технічних наук старший науковий співробітник, лауреат державної премії в галузі науки і техніки; Ковальчук Володимир Павлович, доктор технічних наук, старший науковий співробітник; Книш Владислав ВолодимировичСорока Наталя Володимирівна; Диль Костянтин Олексійович, Крученюк Анатолій Васильович; Таргоній Микола Миколайович. НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

          • розробка науково-технологічних основ ведення землеробства, у т.ч. на меліорованих землях;
          • встановлення закономірностей екологічних процесів в землеробстві на меліорованих землях при різних рівнях агротехногенного навантаження;
          • вивчення закономірностей формування потенціалу основних сільськогосподарських культур та розроблення технологій формування конкурентоздатного аграрного виробництва;
          • розробка науково-технологічних основ раціонального використання агроресурсів в агросфері України;
          • державне випробовування агрохімікатів;
          • розробка методології оцінки та районування агроресурсного потенціалу сільськогосподарських України;
          • розробка наукових основ використання та поширення в Україні сільськогосподарських меліорацій з урахуванням рівня забезпечення агроресурсним потенціалом територій;
          • вивчення закономірностей формування та розробка алгоритмів і моделей прогнозування продуктивності польових культур залежно від агрокліматичних і агротехнічних факторів;
          • створення інформаційних середовищ (інформаційних та інформаційно-аналітичних систем) для підтримки прийняття рішень із раціонального ведення землеробства, відновлення зрошення та осушування, ощадливого водо- та енергокористування;
          • створення, наповнення та супровід баз даних та знань з агроресурсного потенціалу, меліорації та землеробства;
          • розробка електронних та цифрових карт для візуалізації даних в процесі підтримки прийняття рішень користувачами інформаційних продуктів;
          • розробка методології та методів планування адаптивного екологічно безпечного зрошення на засадах інтегрованого управління водними та земельними ресурсами на сільських територіях;
          • розробка концептуальних якісних та кількісних водних сценаріїв для регіонального та локального рівня за участю зацікавлених сторін;
          • обґрунтування регіональних планів відновлення та сталого використання зрошення у зоні Південного Степу при різних сценаріях організації водоземлекористування на територіях;
          • розробка та впровадження систем підтримки прийняття управлінських рішень з річного та оперативного планування водокористування та ведення зрошення на рівні зрошувальних систем, господарств та їх об’єднань;
          • оцінки впливу змін клімату та умов водоземлекористування на водопотребу у зрошенні сільськогосподарських культур;
          • системний аналіз практики використання зрошуваних земель для формування завдань щодо консолідації водоземлекористування та обґрунтування політики трансформації в управленні зрошувальними системами;
          • впровадження інформаційних технологій в управлінні зрошенням, зокрема:
          • формування геоінформаційних баз даних на рівні господарств та зрошувальних систем та регіонів;
          • застосування різних типів агрогідрогічних моделей (статистичних, балансових та динамічних) для моделювання процесів у середовищі «ґрунт –рослина-атмосфера», оцінки продуктивності та водозабезпеченості територій;
          • запровадження комплексного моніторингу оцінки стану використання зрошення та умов водоземлекористування з поєднанням наземних спостережень (з використанням автоматизованих метеорологічних станцій) та дистанційного зондування поверхні Землі (методи ДЗЗ);
          • застосування поряд з відомими методами прийняття рішень сценарних підходів та індикативних еколого-економічних оцінок;
          • надання послуг щодо моніторингу ведення зрошуваного землеробства у господарствах та оперативного планування поливів сільськогосподарських культур через мережу Інтернет з застосування Web–технологій.
          • організація і проведення конференцій, семінарів, нарад, дискусій з питань агроресурсного потенціалу територій та проведення меліорації, публікація наукових праць, участь у виставках, реклама розробок у засобах масової інформації, виставках тощо.

ВИДИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОЗРОБОК: Проект концепції аграрного виробництва на засадах формування сталих біоенергетичних агроекосистем у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Концепція сучасного аграрного виробництва включає розроблення і реалізацію адаптованої до конкретних умов ведення господарства галузевої структури біоенергетичного виробництва з метою підвищення його конкурентоздатності. Перевагами переходу на біоенергетичну систему аграрного виробництва є: • реалізація агроресурсного потенціалу господарств з одночасним виробництвом з 1 га 0,8-1,0 тис. м3/га газу-метану, 1 і більше т/га м’ясо-молочної продукції (у всіх ґрунтово-кліматичних зонах), 1 т/га цукру (для Лісостепу), по 0,2-0,3 т/га олії та томатного соку (для Степу); • відчуження за межі агроекосистем тільки складових повітря: вуглецю (С), кисню (О), водню (Н), азоту (N) у складі вуглеводів, жирів, білків і вуглеводнів, крім того відбувається зменшення газоподібних викидів СО2 до 10 т/га; • перехід на засади органічного землеробства і виробництва за створення замкнутого циклу макро- і мікроелементів з економією закупівлі мінеральних добрив до 300-400 кг д.р./га, систематичного знезараження всієї біомаси; • покращення екологічного стану довкілля шляхом оптимізації структури агроландшафтів, зменшення деградаційних процесів ґрунтів та процесів опустелювання; • підвищення зайнятість сільського населення до рівня 5-10 осіб на кожні 100 га ріллі; • досягнення енергетичної незалежності аграрного виробництва і сільських населених пунктів; • зменшення собівартості продукції у 2 рази за рахунок економії агрохімікатів, промислових енергетичних ресурсів і транспортних витрат; • отримання щорічного валового доходу у межах 10 тис. дол. /га.

Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)

Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)[/caption]Модель біоенергетичної агроекосистеми (на прикладі Лісостепу)[/caption]

→ Розроблення проектів розвитку аграрного виробництва (бізнес-план).

→ Розроблення сучасних малозатратних і економічно вигідних технологій вирощування культур, наприклад: за умов зрошування і осушування, підбір рентабельних сільськогосподарських культур для різних ґрунтово-кліматичних зон, рекомендації з вирощування малопоширених плодово-ягідних і біоенергетичних культур тощо. → Сучасні інформаційні технології: • універсальний інформаційно-аналітичний комп’ютерний комплекс «Агроресурси» для планування і ведення сільськогосподарського виробництва; • програмні продукти «Просторова оцінка умов зволоження території України з урахуванням сучасних кліматичних змін» та «Оцінка агрометеорологічних умов вегетації сільськогосподарських культур»;

Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період

Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період[/caption]Просторова оцінка умов зволоження території України за 50-річний період[/caption]

• автоматизована система «Адаптація технологій вирощування сільськогосподарських культур до агрометеорологічного забезпечення в різних ґрунтово-кліматичних зонах»; → Державні випробування агрохімікатів. Інститут водних проблем і меліорації включений Мінприроди України у мережу науково-дослідних установ, яким надається право на проведення державних випробувань агрохімікатів. → Агрохімічний супровід господарств щодо внесення добрив з метою їх економії. → Інформаційні системи планування зрошення на територіях:

Інформаційно-програмний комплекс ІС «Зрошення». До його складу входять три інформаційні підсистеми: передпроектне техніко-економічне обґрунтування планів відновлення та розвитку зрошення – ІС «ТЕО»; річне планування водокористування – ІС «Водокористування» та оперативне планування зрошення – ІС «ГІС Полив». ІС «Водокористування» – інформаційна система річного планування водокористування для господарств та районних управлінь водного господарства • дефіцити водопотреби сільськогосподарських культур різної статистичної забезпеченості природного зволоження за даними багаторічних спостережень метеостанції, що є репрезентативною для об’єкту досліджень; • режими зрошення сільськогосподарських культур у роки різної статистичної природної забезпеченості з врахуванням технологічних особливостей вирощування культур; • план водозабору, водоподачі для площ, що обслуговується УВГ на наступний рік по основним землям, супутникам, колективним об’єднанням та ін.; • план водоподачі і водозабору по насосним станціям та всьому УВГ, а також для кожного господарства з зазначенням джерела надходження води та вартості води і енергії на її подачу; • загальні кошти, що необхідні УВГ для обслуговування користувачів протягом наступного сезону. Інформаційна система передпроектного техніко-економічного обґрунтування планів відновлення зрошення на територіях ІС« ТЕО» • інформаційна підтримка вирішення задач відновлення та розвитку зрошення на регіональному рівні, у межах модулів зрошувальних систем та на рівні окремих господарств; • стратегічне планування зрошення на основі оцінки різних сценаріїв використання зрошуваних земель; • забезпечення перед проектного обґрунтування потрібних обсягів інвестицій у відновлення та розвиток зрошення на територіях ІС «ГІС Полив» – інформаційна система оперативного планування зрошення. • здійснення швидкої обробки та аналізу інформації про стан ведення зрошення за допомогою ГІС-технологій та ДЗЗ; • одержання оперативної інформації про динаміку вологості ґрунту і водоспоживання сільськогосподарських культур на кожному полі у графічному та картографічному вигляді; • розробка оперативних планів поливів сільськогосподарських культур та водоподачі у господарстві на основі програмного комплексу інформаційної системи «ГІС Полив»; • оцінка ефективності водо- та енергоспоживання при зрошенні; • обґрунтовані та екологічно безпечні рішення щодо водоподачі у господарстві та водорозподілу у межах зрошувальних систем з врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін. → Інтегроване управління водними і земельними ресурсами у басейнах річок Застосування комплексу гідрологічних та агроекологічних моделей для розробки планів управління водними і земельними ресурсами в річкових басейнах та територіях.

Приклад реалізації міжнародних та вітчизняних проектів : – Міжнародний проект 6-ї рамкової програми ЄС «Водні сценарії для Європи та сусідніх країн» (SCENES). – Інтегровані плани управління водними та земельними ресурсами для пілотних територій модельного проекту «Нова сільська громада». – Міжурядовий українсько-голландський проект «Catapuld» з розробки державної стратегії інтегрованої консолідації земельних, водних та лісових ресурсів. – Дослідно-виробниче впровадження ІС «ГІС-Полив» у ДП ДГ «Асканійське», ПАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл» Херсонська обл. – Українсько-голландський проект «Удосконалення управління водними ресурсами на зрошувальних системах півдня України (WATERMUK)». – Українсько-бельгійський проект «Управління зрошенням для підтримки сталого сільського господарства і навколишнього середовища в Україні (UKRIM project)». – Участь у роботі Європейського центру з відновлення річок та проблем водоземлекористування у річкових басейнах ( River restoration via integrated river basin management (ECRR). – Участь у проектах асоціації голландських компаній PLUS з застосування космічних знімків для моніторингу стану розвитку сільськогосподарських культур на площах великих господарств при застосуванні зрошення. Наявність ОПІВ: Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір № 54650 від 07.05.2014 «Комп’ютерна програма «Інформаційна система оперативного планування зрошення ІС «ГІС Полив» («ІС «ГІС Полив»»)». Патент на корисну модель № 78552 (25.03.2013 р.) «Спосіб виготовлення полімінерального рідкого добрива «Макромік» (Тараріко Юрій Олександрович, Сорока Юрій Володимирович, Дацько Мирон Осипович)

Наші партнери: підприємства, які займаються виготовленням і розповсюдженням агрохімікатів (мінеральних, органічних, органо-мінеральних добрив, мікродобрив, мікробіологічних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин); господарства різних форм власності, зокрема: • Дослідне господарство «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України • ПАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл» • River restoration via integrated river basin management (ECRR). • Асоціація голландських компаній PLUS.

Контакти: Телефон (044) 490-95-48, 067-193-21-60 e-mail: agroresurs@bigmir.net

Comments are closed.