Інститут водних проблем і меліорації НААН

Росія вісім років шукала спосіб, як змусити Україну пустити воду з Дніпра в Крим. Ця проблема для анексованого півострова ставала все гострішою в останні посушливі роки. Повномасштабне вторгнення зняло це питання для Москви, але й породило нові.

Україна навесні 2014 року після захоплення Криму російськими військами перекрила постачання води з Дніпра на півострів. Раніше вона йшла по спеціально створеному в 1960-70-х роках Північнокримському каналу, але навесні 2014 року українська влада звела тут дамбу і перекрила потік. Київ апелював до того, що саме Росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захоплених територій. Кремль заявляв про "водний геноцид" кримчан і паралельно шукав шляхи розв'язання проблеми. Під час особливо посушливого кримського літа 2020 року, коли обміліли багато водосховищ і постачання питної води кримчанам було суттєво обмежено, українські і російські військові експерти почали говорити про можливість силового сценарію з боку Кремля. Особливо враховуючи те, що позиція української влади попри тиск всі роки була незмінна – жодної краплі дніпровської води до звільнення в Крим не піде.

Масштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року все змінило. Херсонщина впала за лічені дні, а з нею і дамба, яка відкрила потік води на спраглий кримський півострів. Вже вдень 24 лютого російські війська дістались Херсону і Каховського водосховища та захопили гідротехнічні споруди там. Бетонну дамбу зруйнували, і через пару днів вода пішла по Північнокримському каналу в напрямку півострова. "Усі поставлені перед угрупованнями військ збройних сил РФ на день завдання виконано успішно. Спільним використанням рейдових загонів та повітряного десанту на кримському напрямку забезпечено вихід російських військ до міста Херсон.

Дивитися далі →

Запуск Північно-Кримського каналу, руйнування очисних споруд, обстріл підприємств та вибухи – чому все це шкодить водним ресурсам? Міжнародні дослідження зазначають, що війни, починаючи з Першої Світової, чимдалі більше впливають на екосистеми. Це пов'язано зі збільшенням потенціалу сучасної зброї, яка завдає більшої шкоди навколишньому середовищу. Як приклади називають розлив нафти у водні ресурси Кувейту під час Перської війни, або ж пошкодження каналізаційних ліній та очисних споруд в Ізраїлі під час війни в Лівані у 2006 році, що призвело до відкладання мулу в Середземному морі. Бойові дії можуть відбуватися на морських шляхах, або ціллю військових операцій може стати водна інфраструктура, як от водопровідні труби, очисні споруди, дамби. У результаті це перешкоджає доступ населення до води, що Генеральна асамблея ООН визнає одним із базових прав людини. Порушення таких прав можуть трактуватися як водний тероризм, адже наслідки від цього — довготривалі та впливатимуть на здоров'я майбутніх поколінь.

Протягом останніх десятиліть декілька міжнародних організацій вивчали й оцінювали вплив збройних конфліктів на воду. Наприклад, у 2011 році Світовий банк повідомив, що населення в країнах, постраждалих від конфлікту, непропорційно страждає від відсутності доступу до безпечної води та санітарних умов. Згідно з тією ж доповіддю, діти, народжені в країнах, що постраждали від конфлікту, майже вдвічі частіше за інших не мають доступу до якісного джерела води. У доповіді ЮНІСЕФ зазначено, що діти в умовах тривалих збройних конфліктів частіше помирають від хвороб, пов'язаних із відсутністю чистої води, ніж від насильства, безпосередньо пов'язаного із самим конфліктом.

Дивитися далі →

Науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН протягом 2015-2020 рр. провели дослідження на Київщині і з’ясували, що кількість личинок клопа шкідливої черепашки на посівах пшениці озимої без зрошення становила 0,7-2,7 екз./м², а на зрошенні —0,8-3,8 екз./м². Результати дослідження оприлюднені у тезах доповіді «Вплив зрошення на чисельність клопа шкідливої черепашки в умовах центрального лісостепу україни» (автори Ф.С. Мельничук, С.А. Алєксєєва, О.В. Гордієнко, Інститут водних проблем і меліорації НААН України), опублікованій у збірнику матеріалів до конференції «Захист рослин: наукові здобутки та перспективи досліджень». Автори передусім зазначають, що до регіонів із недостатнім та нестійким зволоженням належать 70% земельних угідь країни, тому зрошення є умовою стабільного виробництва продукції цієї культури. Водночас насичення сівозміни зерновими злаковими культурами (кукурудза, озима пшениця) призводить до створення сприятливих умов для розвитку фітофагів і, відповідно, до збільшення їх чисельності та шкідливості на посівах озимої пшениці. У фазу виходу рослин у трубку посіви заселяються та пошкоджуються клопом шкідливою черепашкою (КШЧ).

Дивитися далі →

В Інституті водних проблем і меліорації відповідно до затвердженого плану-графіку Національної академії аграрних наук України у період 8-9 червня 2022 року проведено курси підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників «Сучасні технології і технічні засоби у зрошенні». Захід проведено в дистанційному режимі у форматі ZOOM-конференції.

Під час підвищення кваліфікації було розглянуто питання вирощування сільськогосподарських культур за різних способів зрошення і технологій обробітку ґрунту; формування водної політики в Україні та забезпечення водними ресурсами; використання сучасних технологій ремонтно-відновлювальних робіт на гідротехнічних спорудах зрошувальних систем; впливу зрошення на ґрунти; лабораторного діагностування водно- фізичних властивостей ґрунтів використання даних дистанційного зондування для управління зрошенням; використання інформаційних технології у наукових дослідженнях в галузі сільськогосподарських меліорацій, тощо.

Дивитися далі →

З 28 травня по 3 червня 2022 року у м. Монпельє (Франція) проходила наукова асамблея Асоціації гідрологічних наук. Конференція зібрала близько 1000 учасників з різних країн та сфер. Відбулося 29 наукових сесій та спеціальні семінари для учасників. Основними темами наукових семінарів були:

• не вирішені проблеми гідрології;
• повені: передбачення, оцінка впливу та управління ними;
• зміни екстремальних посух у майбутньому;
• управління водними ресурсами у світі, що змінюється: економічний, природничий та соціальний виміри;
• нещодавні та майбутні супутникові місії для спостереженням за континентальним водним циклом;
• сталість режиму грунтових вод під впливом змін клімату – стійке управління водними ресурсами на сільськогосподарських землях;
• природно обгрунтовані рішення як нова адаптаційна стратегія та інші.

Дивитися далі →

ІНФОРМАЦІЯ щодо виконання фундаментальних досліджень за ПНД НААН  04 «Cтале водокористування, формування водної безпеки, розвитку меліорації та ефективного використання меліорованих земель в умовах змін клімату» («Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату»), Підпрограма 2. Відновлення та розвиток зрошення і дренажу в Україні в умовах змін клімату.

Відповідно до завдання 04.02.00.25Ф «Дослідити процеси формування та розробити науково-методологічні засади управління водним режимом ґрунтів на меліорованих землях в сучасних умовах господарювання та змін клімату» (2022-2025 рр.) для досягнення поставленої мети етапу 2022 року та отримання інформаційних матеріалів щодо впливу сучасних кліматичних, техніко-технологічних факторів на формування водного режиму ґрунту на меліорованих землях закладено та розпочато натурні дослідження з вивчення процесів формування водного режиму грунтів на дослідно-виробничих ділянках меліоративних систем у Рівненській, Волинській та Сумській областях, які з урахуванням природно-кліматичних умов та конструктивно-технологічних особливостей є репрезентативними для території гумідної зони.

Дивитися далі →

З 18 травня по 1 червня пройшла серія вебінарів спільного заходу проекту Німецько- Українського політичного Діалогу та Національного університету водного господарства та природокористування  (НУВГП) – «Міжнародний досвід інтегрованої консолідації земельних та водних ресурсів: організація, процедури, впровадження – можливості для України». Метою серії вебінарів було ознайомлення з базовими засадами інтегрованого управління земельними та водними ресурсами та досвідом організації та виконання реальних проектів інтегрованої консолідації водних та земельних ресурсів у різних європейських країнах.

Учасникам заходу були представлені наступні лекції:

Дивитися далі →

Четверо фахівців Національної академії аграрних наук України увійшли в робочу групу при Державній екологічній інспекції, яка розробляє методики визначення шкоди та збитків, завданих природним ресурсам та навколишньому середовищу внаслідок збройної агресії російської федерації. Із початку повномасштабного вторгнення зафіксовано вже понад 200 екозлочинів рф.

У Робочій групі, до якої загалом увійшло понад 60 фахівців, науковців, експертів, працюють за напрямками:

Дивитися далі →

 Шановні колеги! Вітаю Вас з професійним святом – Днем працівників водного господарства!

Ваша робота життєво важлива як для кожної людини, так і для держави в цілому, адже вода є дорогоцінним ресурсом, який маємо використовувати дбайливо та розумно. Своєю наполегливою працею Ви на високому професійному рівні формуєте наукові засади державної політики в сфері охорони та раціонального використання і відтворення водних ресурсів країни, розвитку меліорації земель, захисту населених пунктів від шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків.

Завдяки цьому є підстави сподіватись, що наші ріки будуть чистими і повноводними, водні ресурси використовуватимуться з максимальною ефективністю, а меліорований гектар працюватиме з повною віддачею, забезпечуючи щедрі врожаї! Бажаю Вам мирного неба, щастя, міцного здоров’я, добробуту, злагоди у Ваших родинах, нових трудових звершень!

З повагою, директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України – Михайло ЯЦЮК. 

Достатність водних ресурсів для виробництва водню в Україні – цій темі була присвячена дискусія, організована Держенергоефективності із Energy Club за участю органів влади, наукових установ та асоціацій, що відбулася 2 червня 2022 року. Відкриваючи засідання голова Держенергоефективності Валерій Безус наголосив на необхідності врахування стану водних об’єктів при плануванні будівництва потужностей з виробництва водню. Плануючи розбудову перспективних виробництв, які розраховують на водний ресурс, необхідно враховувати не тільки технологічні та економічні аспекти, а й соціально-політичні. Йдеться про пріоритетність води для потреб суспільства. Тому що в певних регіонах нестача питної води є реальністю або найближчою перспективою.

Водночас завдяки проектам з генерації водню можна досягти синергетичного ефекту при вирішенні питань водних ресурсів. «Якщо ми розбудовуємо публічно-приватне партнерство і потрібно вирішити, наприклад, проблему очищення шахтних вод, то доцільним є залучення бізнесу, який планує виробництво водню. У цьому випадку очищення води буде потрібним не лише з точки зору вирішення екологічних, а й технологічних питань. Маємо синергетичний ефект», – пояснив Голова.

Дивитися далі →

 01 червня 2022 р. в Інституті відбулися кваліфікаційні іспити зі спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» та 201 «Агрономія». Аспіранти 4 року навчання (Ольга Мєдвєдєва, Олександр Гуленко, Володимир Калілей, Ігор Коваленко) продемонстрували достатньо високий рівень професійної підготовки, ґрунтовно і детально відповідали на додаткові питання членів екзаменаційних комісій.

Вітаємо аспірантів з успішною здачею кваліфікаційних іспитів та бажаємо якнайшвидшого захисту дисертаційних робіт!

Науковці Інституту водних проблем і меліорації взяли участь у першому засіданні Центру декарбонізації УСПП, яке відбулося у онлайн режимі 1 червня 2022 року за участі кількох десятків експертів з напрямів зеленої енергетики. Серед них Біоенергетична асоціація, НАН України,  НААН України, Українська вітроенергетична асоціація, ТОВ «Інтел Інженірінг» тощо.
Експертами заходу відмічено,  що у довоєнний період декарбонізація виступала переважно екологічним завданням, а тепер як економічним  (подорожчання традиційних енергоносіїв) так і політичним (негайна потреба в енергонезалежності). 
Учасники засідання Центру акцентували увагу на потребі створення Фонду декарбонізації, який акумулюватиме вуглецеве оподаткування з підприємств та повертатиме кошти в індустрію в якості інвестицій та грантів.

Дивитися далі →