Інститут водних проблем і меліорації НААН

25 січня 2024 року серед членів профспілки галузей АПК м. Києва в рамках щорічної спартакіади відбувся турнір з шахів. Участь у грі взяли представники наступних організацій: ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві, Інститут водних проблем і меліорації НААН, Інститут агроекології і природокористування НААН, ННЦ «Інститут аграрної економіки». Суддею турніру був Олег Григорович Товчига – Міжнародний арбітр з шахів категорії «А», голова Президії колегії арбітрів Федерації шахів України.

Перемогу у змаганні серед жінок здобули:

• І місце – Тетяна Руднік, голова профкому ПрАТ ККФ «Рошен»;
• ІІ місце – Тамара Захарчук, ПрАТ ККФ «Рошен»;
• ІІІ місце – Тетяна Семененко, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві.

Перемогу у змаганні серед чоловіків здобули:

• І місце – Олексій Харламов, Інститут водних проблем і меліорації НААН;
• ІІ місце – Анатолій Шелест, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві;
• ІІІ місце – Олександр Боцула, Інститут агроекології і природокористування НААН.

25 січня відбувся круглий стіл на тему “Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір”. Місцем проведення заходу було приміщення Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Ініціаторами обговорення виступили Інститут міжнародної безпеки та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.
Питання, які були включені до обговорення, включали в себе наступні аспекти:

• Шкода, нанесена довкіллю України (екоцид) збройною агресією РФ як важлива загроза національній та міжнародній безпеці.​
• Ядерна безпека в умовах збройної агресії РФ, масштабні загрози окупації ЗАЕС.
• Шкода атмосферному повітрю та вплив на зміну клімату.
• Вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів і ґрунтів.
• Вплив воєнних дій на стан водних ресурсів, зокрема, транскордонний аспект.
• Вплив воєнних дій на стан природно-заповідного фонду України.

Захід проходив у форматі офлайн, а також було забезпечено онлайн-включення для учасників. Це дозволило більш широкій аудиторії приєднатися до обговорення. Учасники заходу розглянули проблеми, пов’язані з екологічними наслідками збройної агресії РФ, а також обговорили шляхи запобігання та подолання загроз екологічній безпеці України.

Участь у круглому столі взяв директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, Михайло ЯЦЮК. Він висловив занепокоєння щодо ситуації, зазначивши, що внаслідок повномасштабного вторгнення 14 мільйонів українців стикаються із серйозними ускладненнями у доступі до води та санітарії.

Дивитися далі →

У період з 12.12.2023 р. по 10.01.2024 р. Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» Мінекономіки України виконано процедуру оцінювання вимірювальних можливостей лабораторії випробувань засобів зрошення і дренажу відділу зрошення Інституту водних проблем і меліорації НААН відповідно до вимог СОУ 74.9-02568182-004:2016, за результатами якої визнано вимірювальні можливості лабораторії та підтверджено її необхідну і достатню релевантність з відповідними положеннями ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» (ISO 10012:2003, IDT).

Лабораторію випробувань засобів зрошення і дренажу Інституту визнано незалежною лабораторією, що має дієву систему керування вимірюваннями та є технічно компетентною виконувати вимірювання згідно з визнаним переліком вимірювальних можливостей.

Заступник директора з наукової роботи Андрій ШАТКОВСЬКИЙ взяв участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

За результатами цього засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендовано стосовно 50 кращих робіт зробити подання на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

Восени 2023 року в Криму спостерігається обміління та пересихання річок. Так, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, на межі пересихання – верхів'я річок Альма, Чорна та Бельбек. Пересихають русла річок на околицях Алушти, Судака та Феодосії. У жовтні 2023 року повідомлялося про зниження рівня води у кримських водосховищах. Це відбувається на тлі маловодного періоду в Криму та припинення подачі дніпровської води після руйнування греблі Каховського водосховища.

Нинішня ситуація з водою у Криму – це результат руйнування греблі Каховського водосховища, упевнений директор Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк. Обміління Каховського водосховища призвело до екологічної та економічної катастрофи на всьому півдні України. «Ми втратили найбільший ресурс. У Каховському водосховищі було 40 відсотків води в Дніпровському каскаді. Із 44 кубокілометрів – 18 було в Каховському водосховищі», – розповів Михайло Яцюк. Без цієї води неможливий розвиток усіх південних регіонів України, тому в дискусії про те, чи варто відновлювати Каховське водосховище, слід враховувати і цей фактор.

«Водосховище 70 років функціонувало, там розвинена велика інфраструктурна мережа, яка коштує сотні мільярдів гривень. Чи зможе ця територія без цього джерела розвиватися? З урахуванням інфраструктури, яка простоює, ми могли б наповнити водосховище до мінімальних позначок, і вона могла б функціонувати. Чи нам треба зараз перебудовувати весь південь України і дати відповідь: де братимуть воду, насамперед, питну, 4 мільйони жителів України? Чи є майбутнє на півдні України без цього водосховища? На мій погляд, такого майбутнього немає», – наводить аргументи на користь відновлення Каховського водосховища Михайло Яцюк. Без цього водосховища неможливий і розвиток Криму, вважає Михайло Яцюк. Адже інших альтернативних джерел води на Кримському півострові немає.

Джерело https://ua.krymr.com/a/krym-posukha-voda-richky-vodoskhovyscha-peresykhannia/32672989.html

Чому російський теракт на Каховській ГЕС став лихом для всієї Європи? Що побачили науковці на дні осушеного водосховища? Що виявили у товщі води Чорного моря, куди хлинули тонни отруйної прісної води? Які тварини та рослини зникли в Україні назавжди через підрив росіянами Каховської ГЕС? І чому все-таки не витримали залізобетонні стіни Каховської ГЕС? Вперше про це розповів директор станції Олег Пащенко. Що буде далі з осушеними територіями? Варіанти розвитку подій – у документальній стрічці “Побачити дно” журналістки ТСН Наталії Ярмоли.

27 жовтня наш Інститут відвідали високоповажні гості: Надзвичайний і Повноважний Посол Таджикистану в Україні Назрізода Давлаталі Хайдар та радник Посольства Республіки Таджикистан в Україні Хуршед Алімуродзода.

Директор Михайло ЯЦЮК ознайомив гостей з основними напрямками роботи Інституту, провідними науковцями та їх здобутками, окреслив вектори подальшої діяльності установи. Завідувач Відділення меліорації Сергій УСАТИЙ продемонстрував відвідувачам лабораторну базу Інституту, зокрема ряд сучасних приладів для проведення механічних випробувань на міцність водовипусків, поливних трубопроводів та тестування різних видів краплинних стрічок під час розтягу та гідростатичного тиску.

Візит був важливим для обох сторін і сприяв обміну інформацією та поглядами щодо подальших спільних ініціатив та співпраці між Таджикистаном і Україною.