Інститут водних проблем і меліорації НААН

  Президент Володимир Зеленський та представники української влади заявили, що російські окупанти замінували дамбу на Каховській ГЕС. За даними Головного управління розвідки Міноборони, гребля була замінована ще у квітні, але лише нещодавно російська влада почала казати про “можливі провокації” з боку України на ГЕС. Цим окупанти намагаються виправдати депортацію українців з захоплених територій Херсонщини. Втім іноземні експерти також вважають, що Росія, ймовірно, має намір підірвати греблю.

  Що відбувається на Каховській ГЕС та які можуть наслідки, якщо росіяни підірвуть дамбу – про це Факти ICTV поспілкувались із директором Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайлом Яцюком.

  Наразі на гідроелектростанції немає українського персоналу, а сама ГЕС знаходиться під окупацією росіян. Президент Зеленський заявив, що в разі підриву греблі під загрозою швидкого затоплення опиняться 80 населених пунктів, включно з Херсоном. Україна вже закликала ООН та Євросоюз до розміщення на електростанції міжнародних спостерігачів та щоб світ домігся повернення українського персоналу на станцію Водночас очільник МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що наразі Україна намагається донести до своїх партнерів повідомлення, що підрив Каховської ГЕС буде розцінюватись як застосування зброї масового ураження.

За словами Михайла Яцюка, підрив греблі можна розділити на три аспекти: військовий, економічний та екологічний.

Дивитися далі →

На підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2022 року № 894 при Інституті водних проблем і меліорації НААН утворено спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук Д 26.362.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) сільськогосподарських і технічних наук за профілем ради: 06.01.02  «Сільськогосподарські меліорації» (технічні науки) та 06.01.02 «Сільськогосподарські меліорації» (сільськогосподарські науки).

Спеціалізована вчена рада у своєму складі має шістнадцять докторів та одного кандидата наук. Серед членів спеціалізованої вченої ради сім професорів, два академіка НААН України та два член-кореспондента НААН України. 

Склад ради    Наказ МОН Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства № 894 від 10.10.2022р. 

"ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР ЗА ВИКОРИСТАННЯ ОСАДУ СТІЧНИХ ВОД НА МАРГІНАЛЬНИХ ЗЕМЛЯХ"

22 вересня 2022 року у рамках виконання американсько-українського проєкту «Ефективність вирощування біологічної сировини на маргінальних землях з використанням осаду стічних вод в Україні» за підтримки ФЦДР США та МОН України пройшла міжнародна конференція «Вирощування енергетичних культур за використання осаду стічних вод на маргінальних землях». Американські та українські експерти за допомогою комунікаційної платформи Zoom поділилися досвідом інноваційної практики з піднятих на заході практичних питань.

У заході взяли участь понад 97 зареєстрованих осіб, що представляли США, Туреччину, Індію, Бангладеш, В’єтнам, Узбекистан, Казахстан, Грузію, Чехію, Україну. Відкрив конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН України Андрій ШАТКОВСЬКИЙ.

З доповідями виступили американські та українські експерти:

Дивитися далі →

З 31 серпня по 3 вересня 2022 року в Балканському конгрес-центрі , м. Едірне, Туреччина  проходив IV. BALKAN AGRICULTURAL CONGRESS. Формат конгресу був гібридним, як з очною, так і з заочною участю. 

У заході взяли участь науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН Олена Власова, д. с.-г. н. та Анатолій Шевченко, к.с.-г.н. Ними було представлено презентацію постеру " Визначення змін стану агроландшафтів  степової зони  україни за супутниковими даними" де показали вивчення тенденцій зміни стану агроландшафтів у просторі і часі з використанням супутникової інформації на прикладі степової зоні України Запорізької області.

Повні матеріали IV. BALKAN AGRICULTURAL CONGRESS доступні за посиланням

Інформація щодо виконання фундаментальних досліджень за ПНД НААН 04 «Cтале водокористування, формування водної безпеки, розвитку меліорації та ефективного використання меліорованих земель в умовах змін клімату» («Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату»)

Підпрограма 2. Відновлення та розвиток зрошення і дренажу в Україні в умовах змін клімату.

Відповідно до завдання 04.02.00.11 Ф «Дослідження процесів формування водного і поживного режимів за поєднання різних способів зрошення та обробітку ґрунту на меліорованих землях в умовах змін клімату» (2021-2025 рр.) наукова робота виконується на базі ДП «ДГ «Великі Клини» ІВПіМ НААН» Херсонської області, що наразі перебуває під тимчасовою окупацією у зв’язку з агресією рф щодо України.

У 2022 році продовжуються дослідження з вивчення впливу різних технологій обробітку ґрунту, але цього року в богарних умовах і за неможливості вивчення усіх факторів дослідження, що передбачено робочою програмою.

Рисунок. Дослідні ділянки за варіантами у різні фази росту і розвитку кукурудзи

Дивитися далі →

З огляду на поточні виклики, що нині постають перед водним сектором України в умовах військової агресії рф, забезпечення сталого управління водними ресурсами потребує наукового супроводу, а важливим чинником досягнення успіху є максимальне залучення усіх заінтересованих сторін. Державне агентство водних ресурсів України та Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України уклали Меморандум про співпрацю, що визначає порядок взаємодії між установами щодо наукового забезпечення у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Відповідний документ підписали Голова Держводагентства Олексій Кузьменков та директор Інституту Михайло Яцюк. Меморандум визначає ІВПіМ НААН базовою науковою установою з питань наукового забезпечення впровадження інтегрованого управління водними ресурсами України та окреслює ключові пріоритетні напрямки співпраці між відомствами, з-поміж яких:

• наукове обґрунтування заходів, спрямованих на вирішення питань водної безпеки держави, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами, ведення моніторингу вод тощо
• взаємні консультації з актуальних питань забезпечення надійного функціонування галузі;
• сприяння впровадженню у водогосподарських організаціях нових технологій та технічних засобів;
• взаємна участь фахівців у дорадчих центрах галузі з питань управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Наостанок додамо, що активна співпраця між установами вже відбувається в практичній площині.