Інститут водних проблем і меліорації НААН

 21 січня у конференц-залі ІВПіМ у форматі ZOOM-конференції відбувся вебінар "Нові підходи до оцінки змін клімату". Модератором заходу виступив Файбишенко Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор, науковий співробітник, Лоуренс Берклі Національна Лабораторія, Каліфорнійский Університет Берклі, Каліфорнія, США. Під час вебінару було презентовано методичні особливості статистичної обробки часових рядів метереологічних даних, оцінки регіональних кліматичних змін та їх впливу на вологозабезпечення теріторії.

Проведення наступного вебінару заплановано на кінець лютого поточного року.

 У рамках співпраці між Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF) U.S. Civilian Research & Development Foundation (Міжнародна наукова співпраця для миру та процвітання) та Міністерством освіти і науки України за грантовою пропозицією 2021 U.S.-Ukraine Alternative Energy Research Competition виконується грантовий проєкт за темою: «Proactive Recycling of Sewage Sludge to Improve Marginal Land Quality for Sustainable Biofeedstock Production in Ukraine» (G-202102-67449 та М/58-2021 від 17.11.2021 р.).

Учасниками проєкту є професіонали з даного напряму досліджень з різних регіонів України: Діденко Наталія, кандидат с.-г. наук, завідувач відділу; Мосійчук Ярослава, доктор філософії, старший науковий співробітник (Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України https://igim.org.ua/?page_id=2), Зосимчук Микола, кандидат с.-г. наук, заступник директора (Сарненська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України https://igim.org.ua/?page_id=45), Харитонов Микола, доктор с-г. наук, професор, Бабенко Михайло, кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник (Дніпровський державний аграрно-економічний університет https://www.dsau.dp.ua/), Лавренко Сергій, кандидат с.-г. наук, доцент (Херсонський державний аграрно-економічний університет http://www.ksau.kherson.ua/), Мазуренко Богдан, доктор філософії, асистент (Національний університет біоресурсів і природокористування України https://nubip.edu.ua/), що тісно співпрацюють з науковцями з Державного університету штату Огайо: Islam Rafiq, PhD https://southcenters.osu.edu/rafiq-islam-phd), Rahman Mohammad, PhD https://southcenters.osu.edu/people/ mohammad-arifur-rahman-phd.

Спільні наукові дослідження та розвиток науково-дослідних можливостей дозволяють ученим працювати над вирішенням критично важливих питань безпеки, економіки, освіти, інших соціальних потреб; сприяти миру та процвітанню шляхом фінансування цивільних науково-дослідних проєктів, які підтримують глобальні цілі нерозповсюдження ядерної зброї; підтримувати застосування науки і технологій для економічного зростання шляхом розвитку міжнародного співробітництва, навчання, підприємництва та комерціалізації технологій; покращувати фундаментальну і технічну освіти шляхом розвитку наукових досліджень.

Дивитися далі →

Вийшло друком видання "Концептуальні основи плану управління посухами в Україні", що підготовлене у рамках реалізіції глобальної Ініціативи щодо посух за допомоги Секретаріату Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, ГВП-Україна, Інституту водних проблем і меліорації НААН, Українського гідрометцентру, Мінприроди/Міндовкілля.

У виданні представлено експертне бачення щодо формування ефективної політики управління посухами у контексті забезпечення водної та продовольчої безпеки в умовах зміни клімату. Формування ефективної політики управління посухами є актуальним завданням уряду України, вирішення якого потребує переходу від подолання наслідків посух до проактивного управління ризиками посух на басейновому рівні з використанням інструментів планування та запровадження програм превентивних пом'якшувальних та адаптаційних заходів щодо зниження ризиків посух, їх впливу на різні сектори економіки, зокрема, на навколишнє природне середовище, агросектор та забезпечення водопостачання населення. Плани управління посухами мають стати складовою Планів управління річковими басейнами і відповідати вимогам Водної рамкової директиви Європейського Союзу. За наявності політичної волі покрокове впровадження концептуальних засад цього Плану дасть можливість вибудувати сучасну державну політику України щодо управління ризиками посух. Основні кроки цієї політики включають: призначення компетентного органу з питань управління ризиками посух, аналізу історичних посух, довгострокове /сезонне прогнозування посух, створення системи раннього попередження, розробку та реалізацію плану заходів з контролю ризиків і мінімізації впливу посух в різних галузях економіки, в т.ч. і агросекторі.

Видання призначене для фахівців з державного управління та екологічної освіти. Завантажити можна за посиланнями, що наведені нижче:

Концептуальні основи плану управління посухами в Україні

Conceptual basis of drought management plan in Ukraine

Українські вчені зазначають, що ситуація з водозабезпеченням півдня країни місцевими ресурсами зараз вкрай критична. Причина – зміни клімату. Окрім дефіциту води в Приазов’ї, також нарікають на її якість. Місцева влада регіону залучає до вирішення проблеми науковців та експертів, а Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік, передбачивши один мільярд гривень на програму «Питна вода України». Разом з цим, порятунком для регіону може стати річка Дунай. Які ще існують проєкти для покращення водозабезпечення і підвищення якості води.

Всі південні області в Південно-Східній Україні – катастрофічно не забезпечені власними водними ресурсами, зазначив виконувач обов’язків директора Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко. «Тому в далекі радянські часи була створена величезна водогосподарська система в Україні з подачі води. Зокрема, Каховська зрошувальна система, яка була побудована як найбільша в Європі, Каховське водосховище, що було споруджене крайнім по течії Дніпра до басейну Чорного моря – його призначення переважно на зрошення, водопостачання південних регіонів України. У Херсоні ще використовуються власні підземні води», – сказав керівник наукового інституту.

Дивитися далі →

17 грудня 2021 року на засіданні вченої ради Інституту Михайло Ромащенко урочисто вручив атестат про присвоєння вченого звання професора зі спеціальності 201 «Агрономія» Шатковському Андрію Петровичу та дипломи про присудження наукового ступеня докторів наук за спеціальністю 06.01.02 «сільськогосподарські меліорації»: Власовій Олені Веніаміновні, Рябкову Сергію Володимировичу, Журавльову Олександру Володимировичу та Гопчаку Ігорю Васильовичу.

Щиро вітаємо науковців з цією вагомою подією та бажаємо їм подальших наукових досягнень і успіхів у всіх сферах життя!

Українські вчені зазначають, що через зміни клімату водозабезпечення України, особливо південних регіонів, з роками погіршується. Про це сказав виконувач обов’язків директора Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Ромащенко в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода. «Водозабезпечення України в цілому, особливо її південних регіонів, у зв’язку зі змінами клімату погіршується. Це питання має вирішуватися шляхом модернізації наявних систем водопостачання, залучення та постачання додаткових водних ресурсів, а переважно – це водні ресурси Дніпра. Тому що, на жаль, Україна, особливо на півдні, особливих запасів підземних вод немає, за винятком Херсонської області, де є достатні за запасами підземні якісні води для питного водопостачання на басейн», – стверджує Ромащенко.

Дивитися далі →

 Під головуванням очільника Запорізької обласної державної адміністрації Олександра Старуха 15 грудня  відбулася зустріч, присвячена розвитку південно-східної території регіону. Участь у заході взяли керівник апарату обласної державної адміністрації Зінаїда Бойко, перший заступник голови Запорізької обласної ради Людмила Любім, голова Бердянської  районної державної адміністрації Олексій Бакай, заступник директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк, депутати обласної ради та представники територіальних громад. 

Бердянська районна державна адміністрація презентувала проєкт створення «Курортополісу «Азовське узбережжя», який пропонує створити безперервну лінію закладів відпочинку по всій протяжності узбережжя. Пропонується залучення до спільної  роботи не лише мешканців приморських населених пунктів, але й сільгоспвиробників всієї області (постачання продуктів харчування), закладів культури та туристичних об’єктів півдня та сходу, розвиток готельного та розважального бізнесу. Проєкт враховує  кліматичні прогнози і пропонує зробити відпочинок на Азовському узбережжі привабливим цілий   рік та надання статусу Курорту місцевого значення деяким територіям приморських громад.

Дивитися далі →