Інститут водних проблем і меліорації НААН

22 січня 2018 року на засіданні розширеного Бюро Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко представив результати досліджень за ПНД 5 «СТАЛЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ І МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ» за 2018 рік. Доповідь директора була структурована і викладена за трьома підпрограмами. ПІДПРОГРАМА 1 «Наукові основи сталого водокористування, охорони та відтворення водних ресурсів» включала 12 завдань, ПІДПРОГРАМА 2 «Наукові й техніко-технологічні засади розвитку сільськогосподарських меліорацій» – 21 завдання, а ПІДПРОГРАМА 3 «Наукові основи та технології використання меліорованих земель гумідної зони» – 13 завдань. Всього було презентовано результати досліджень за 46-ма науковими проектами, у виконанні яких приймали Дивитися далі →

19 грудня 2018 року у малій залі НААН відбулось засідання Бюро Президії. Із головною доповіддю «Про завдання наукового забезпечення виконання документу «Стратегія зрошення та дренажу в Україні до 2030 року» виступив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко. У своїй доповіді Михайло Іванович зупинився на передумовах необхідності відновлення зрошення та дренажу, зокрема: недостатньому рівні використання наявного агроресурсного потенціалу, темпах зростання середньорічної температури повітря, наявності резервів для відновлення зрошення, огляді технічного стану меліоративних систем гумідної зони, значних можливостях України у розв’язанні світової продовольчої кризи шляхом нарощування обсягів виробництва зерна до 100 млн.т./рік та продовольства в обсягах, достатніх для забезпечення 400-500 млн. чол. Дивитися далі →

З 2 по 14 грудня у Катовіце, Польща пройшла СОР 24 (Конференції Сторін Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про Зміни Клімату). Обговорення першого тижня конференції стосувалося переважно погодження детального плану заходів (так звані Катовіцькі правила), які Сторони мають погодити та затвердити для виконання Паризької кліматичної угоди.
Одним з питань, що найбільше обговорювалося, став позачерговий звіт Міжурядової панелі зі змін клімату «Глобальне потепління на 1,5 ºС». Звіт викликав багато дискусій та загалом був «прийнятий до уваги» замість «схвалення». За висновками науковців глобальне потепління не повинно перевищувати 1,5 ºС для уникнення незворотних катастрофічних наслідків. Такі висновки накладають на країни-учасниці ще більш жорсткі зобов’язання зі зниження викидів парникових газів та адаптації до змін клімату. За результатами моделювання встановлено, що емісію вуглецю необхідно зменшити на 55% порівняно з 2017 роком для досягнення стратегічної цілі в 1,5 ºС. Результати моделювання за 85-ти різними сценаріями вказали, що якщо людство продовжить себе поводити як сьогодні, то до 2030 р. планету чекатиме потепління на 3 ºС. Дивитися далі →