Інститут водних проблем і меліорації НААН

О. Жовтоног  про налагодження контактів з іноземними експертами

Загалом у заході приймали участь представники з понад 35 країн усіх континентів світу (всього понад 350 учасників), серед яких були представники Єврокомісії, Міжнародної Агенції захисту навколишнього середовища, Міністерств екології провідних країн Європи та інших міжнародних організацій. За програмою на конференції працювало 12 тематичних секцій. Секції були присвячені вирішенню питань політичного врегулюванню проблем захисту річок, фінансовим аспектам, питанням захисту територій від підтоплень, питанням збалансованого водо землекористування, моделювання впливів техногенного навантаження на річкові басейни та ін.

Багато уваги приділялось організації міжнародної співпраці, залученню зацікавлених сторін до проблем захиста та відновлення річок. Дивитися далі →

Група українських та білоруських вчених на об’єкті досліджень

В районі с. Хотислав (Малорицький район, Брестська область, республіка Білорусь) безпосередньо біля кордону з Україною (Ратнівський район, Волинська область) відновлено експлуатацію кар’єру, який є складовою частиною Малорицького комбінату будівельних матеріалів з видобутку піску, крейди і мергелю.
Кар’єр розташований на території вододілу басейнів Чорного і Балтійського морів. Сам вододіл є унікальним за своїми природними особливостями. Якщо до цього додати групу Шацьких озер і територію Шацького національного природного парку, які розташовані поблизу проектуємого кар’єру, то стає зрозумілою тривога науковців екологів, громадськості, влади України і Білорусі та міжнародних організацій за долю цього унікального куточка живої природи. Дивитися далі →

Злато Скіфів. Демонстраційний полігон ДПДГ “Великі Клини”

Японці в свій час вивели унікальний сорт кубовидного кавуна, щоб спростити транспортування. А українські селекціонери пішли своїм шляхом, і ” видали на гора ” такої ж форми солодкий перець.

Вченим Південної державної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ, що в Голопристанському районі Херсонщини, це коштувало понад сім років кропіткої роботи. Завдяки помаранчевому кольору плоду новому сорту дали горду назву “Злато скіфів”, але кольором і незвичайною формою його особливості аж ніяк не обмежуються.

Директор станції, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Лимар каже, що плоди нового перцю значно “м’ясисті”, ніж плоди інших сортів, і мають товщину стінок 6-8 міліметрів. Ще однією перевагою “Злато скіфів” є скорочений період його вегетації – до 120 днів. Тоді як представникам переважної більшості інших сортів цієї культури для визрівання необхідно 120-140 днів. Дивитися далі →

13 вересня 2013 р. на Південній державній сільськогосподарській дослідній станції ІВПіМ НААН відбулася міжнародна науково-практична конференція “Сучасні напрями селекції овоче-баштанних культур та технологій їх вирощування в умовах глобальних змін клімату”. Захід включав в себе відвідування демонстраційного полігону на базі Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» ПДСГДС ІВПіМ НААН» (на фото).

Напрями роботи конференції: Дивитися далі →

Протягом вересня місяця по всій території України з нагоди відзначення Дня малих річок проходитимуть екологічні акції, під час проведення яких особлива увага громадськості приділяється заходам направлених на їх упорядкування, очищення та збереження.
Слід зауважити, що з кожним роком екологічні акції до Дня малих річок набувають все більшого масштабу. Вони поступово переростають у довгострокові програми, основна мета яких полягає не тільки в очищені прилеглих до водойм та малих річок територій, а в недопущені подальшого їх забруднення шляхом створення активного громадського руху і виховання бережливого ставлення до водних ресурсів у підростаючого покоління. Дивитися далі →

У Голу Пристань, на ювілейний Х фестиваль «Український кавун – солодке диво», свої шедеври привезли виробники баштанних культур Херсонщини. Захід відбувся у суботу, 17 серпня, о 10 годині ранку, на набережній біля Альтанки. Представники Книги Рекордів Гінеса України, що прибули на фестиваль, нажаль не змогли зафіксувати більшу вагу плоду ніж позаминулого року. Цьогоріч найбільший кавун важив лише трохи більше 25 кг. Цю найважчу смугасту ягіду, вирощену у фермерському господарстві “Фаворит”, піддали мистецтву карвінгу.

Крім цього, в цей день було відкрито ще одну скульптуру, поруч із «Кавуном» з’явилася яскрава, велика та стигла «Диня».

До того ж, гості фестивалю змогли насолодитися медовухою, цукатами, варенням з гарбуза та дині, різною городиною, хлібобулочними виробами, а також задовольнити свої естетичні смаки на виставці прикладних ремесел.

Свої коротенькі коментарі та інтерв’ю для служби новин каналу “1+1” надали наукові співробітники Південної державної сільськогосподарської дослідної станції ІВПіМ Подпрядов Віктор та Майданюк В’ячеслав.

Представники Книги рекордів України поїдуть на ювілейний Х фестиваль українських кавунів за найважчою ягодою. Захід відбудеться 17 серпня у місті Гола Пристань на Херсонщині.

В Україні ще не було зафіксовано важчого кавуна, ніж переможець фестивалю “Український кавун – солодке диво” у 2011 році – 43 кілограми 180 грамів. За словами організаторів, цьогорічні кавун, диня та гарбуз, які представлять на фестивалі, можуть бути значно важчими від своїх попередників-переможців.

Нагадаємо, що фестиваль започаткували в містечку Гола Пристань ще 2003 року. Саме науковцями Інституту південного овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України, що у Голій Пристані (нині Південна державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації)  було запропоновано назву фестивалю “Український кавун – солодке диво”, який вже 10 років привертає увагу споживачів та покупців до товаровиробників баштанної продукції Таврійського краю.

Цьогоріч в Голій Пристані захід відбудеться під патронатом голови Херсонської облрайдержадміністрації Миколи Костяка, за підтримки голови Херсонської облради Віктора Пелиха, Голопристанської міської ради, Голопристанської районної державної адміністрації, Голопристанської районної ради, Управління агропромислового комплексу Голопристанської РДА, Асоціації сільських рад Голопристанщини, Голопристанської Асоціації фермерів України та Південної Державної сільськогосподарської дослідної станції інституту водних проблем і меліорації НААН України, яка традиційно виступає в якості учасника фестивалю.

 Из-за Хотиславского карьера в Беларуси могут исчезнуть наши Шацкие и Ратневские озера. Вблизи украинской границы соседи добывают песок. И планируют разрабатывать меловые залежи. Если Беларусь не позаботится о защите окружающей среды – озера могут уйти под землю.