Інститут водних проблем і меліорації НААН

Водопілля корисне тим, що промиває русло, оздоровлює його, насичує заплаву водою і протягом наступних періодів року, коли буде менша водність, живить річку. Це зазначив Українському Радіо директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. “Тут дуже багато еколого-організаційних заходів, які б дали можливість допомогти річці у цей період отримати екологічне оздоровлення”, ― зазначив науковець. Загалом водопілля ― нормальне природне явище, але зміни клімату призвели до того, що воно в календарних термінах змістилося. Михайло Яцюк розповів про особливості водопілля нинішнього року та про загальну гідрогеологічну ситуацію в Україні. (Джерело: Українське радіо) Дивитися далі →

Сьогодні, 2 лютого 2024 року, о 11:00 годині, головний науковий співробітник Інституту, Павло Ковальчук, взяв участь у заході, що відбувся в приміщенні Idea HUB за адресою: площа Л. Українки, 9, м. Звягель. Основною темою події була презентація збірника науково-практичної конференції під назвою “Малі річки: кліматичні та екологічні виклики”.

Під час заходу також відбулося обговорення важливого проєкту – Схеми очищення річки Случ. Учасниками було заслухано пропозиції екологів, працівників наукових установ щодо порятунку річки Случ, як основного джерела водопостачання та рекреаційного потенціалу Звягеля.

На загальних зборах Відділення землеробства, меліорації та механізації Національної академії аграрних наук України, що відбулися 1 лютого, директор Інституту водних проблемі і меліорації НААН Михайло Яцюк представив основні результати виконання Програми 4 “Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату” за етапами 2023 року. Свою презентацію доповідач розпочав з розгляду структури Програми 4 та розподілу завдань за установами-співвиконавцями. Для кожного фундаментального та прикладного завдання Михайло Васильович навів основні наукові результати за підпрограмами, що охоплюють формування водної безпеки та відтворення водних ресурсів в Україні, вдосконалення технологій зрошення, спрямованих на підвищення ефективності використання меліорованих земель, а також відновлення та розвиток системи зрошення і дренажу в Україні. Також Михайло ЯЦЮК звернув увагу на співпрацю Інституту з вітчизняними компаніями щодо забезпечення населення питною водою в екстремальних умовах. Він також навів приклади покращення та розширення дослідно-експериментальної і лабораторної бази Інституту шляхом введення в експлуатацію науково-дослідних полігонів та придбання спеціалізованого обладнання.

Підсумував директор свою доповідь, зазначивши зростання обсягів підготовки наукових кадрів через докторантуру та аспірантуру, оцінив рейтинг наукової продуктивності та фінансові показники діяльності інституту за рік. Зведений короткий звіт за ПНД НААН 4 за 2023 рік отримав позитивну оцінку та був рекомендований до затвердження.

25 січня 2024 року серед членів профспілки галузей АПК м. Києва в рамках щорічної спартакіади відбувся турнір з шахів. Участь у грі взяли представники наступних організацій: ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві, Інститут водних проблем і меліорації НААН, Інститут агроекології і природокористування НААН, ННЦ «Інститут аграрної економіки». Суддею турніру був Олег Григорович Товчига – Міжнародний арбітр з шахів категорії «А», голова Президії колегії арбітрів Федерації шахів України.

Перемогу у змаганні серед жінок здобули:

• І місце – Тетяна Руднік, голова профкому ПрАТ ККФ «Рошен»;
• ІІ місце – Тамара Захарчук, ПрАТ ККФ «Рошен»;
• ІІІ місце – Тетяна Семененко, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві.

Перемогу у змаганні серед чоловіків здобули:

• І місце – Олексій Харламов, Інститут водних проблем і меліорації НААН;
• ІІ місце – Анатолій Шелест, Обʼєднання ветеринарної медицини в м. Києві;
• ІІІ місце – Олександр Боцула, Інститут агроекології і природокористування НААН.

25 січня відбувся круглий стіл на тему “Екологічна безпека України: національний та міжнародний вимір”. Місцем проведення заходу було приміщення Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Ініціаторами обговорення виступили Інститут міжнародної безпеки та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.
Питання, які були включені до обговорення, включали в себе наступні аспекти:

• Шкода, нанесена довкіллю України (екоцид) збройною агресією РФ як важлива загроза національній та міжнародній безпеці.​
• Ядерна безпека в умовах збройної агресії РФ, масштабні загрози окупації ЗАЕС.
• Шкода атмосферному повітрю та вплив на зміну клімату.
• Вплив воєнних дій на стан земельних ресурсів і ґрунтів.
• Вплив воєнних дій на стан водних ресурсів, зокрема, транскордонний аспект.
• Вплив воєнних дій на стан природно-заповідного фонду України.

Захід проходив у форматі офлайн, а також було забезпечено онлайн-включення для учасників. Це дозволило більш широкій аудиторії приєднатися до обговорення. Учасники заходу розглянули проблеми, пов’язані з екологічними наслідками збройної агресії РФ, а також обговорили шляхи запобігання та подолання загроз екологічній безпеці України.

Участь у круглому столі взяв директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, Михайло ЯЦЮК. Він висловив занепокоєння щодо ситуації, зазначивши, що внаслідок повномасштабного вторгнення 14 мільйонів українців стикаються із серйозними ускладненнями у доступі до води та санітарії.

Дивитися далі →

У період з 12.12.2023 р. по 10.01.2024 р. Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» Мінекономіки України виконано процедуру оцінювання вимірювальних можливостей лабораторії випробувань засобів зрошення і дренажу відділу зрошення Інституту водних проблем і меліорації НААН відповідно до вимог СОУ 74.9-02568182-004:2016, за результатами якої визнано вимірювальні можливості лабораторії та підтверджено її необхідну і достатню релевантність з відповідними положеннями ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» (ISO 10012:2003, IDT).

Лабораторію випробувань засобів зрошення і дренажу Інституту визнано незалежною лабораторією, що має дієву систему керування вимірюваннями та є технічно компетентною виконувати вимірювання згідно з визнаним переліком вимірювальних можливостей.

Заступник директора з наукової роботи Андрій ШАТКОВСЬКИЙ взяв участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

За результатами цього засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендовано стосовно 50 кращих робіт зробити подання на присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук.

Восени 2023 року в Криму спостерігається обміління та пересихання річок. Так, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, на межі пересихання – верхів'я річок Альма, Чорна та Бельбек. Пересихають русла річок на околицях Алушти, Судака та Феодосії. У жовтні 2023 року повідомлялося про зниження рівня води у кримських водосховищах. Це відбувається на тлі маловодного періоду в Криму та припинення подачі дніпровської води після руйнування греблі Каховського водосховища.

Нинішня ситуація з водою у Криму – це результат руйнування греблі Каховського водосховища, упевнений директор Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк. Обміління Каховського водосховища призвело до екологічної та економічної катастрофи на всьому півдні України. «Ми втратили найбільший ресурс. У Каховському водосховищі було 40 відсотків води в Дніпровському каскаді. Із 44 кубокілометрів – 18 було в Каховському водосховищі», – розповів Михайло Яцюк. Без цієї води неможливий розвиток усіх південних регіонів України, тому в дискусії про те, чи варто відновлювати Каховське водосховище, слід враховувати і цей фактор.

«Водосховище 70 років функціонувало, там розвинена велика інфраструктурна мережа, яка коштує сотні мільярдів гривень. Чи зможе ця територія без цього джерела розвиватися? З урахуванням інфраструктури, яка простоює, ми могли б наповнити водосховище до мінімальних позначок, і вона могла б функціонувати. Чи нам треба зараз перебудовувати весь південь України і дати відповідь: де братимуть воду, насамперед, питну, 4 мільйони жителів України? Чи є майбутнє на півдні України без цього водосховища? На мій погляд, такого майбутнього немає», – наводить аргументи на користь відновлення Каховського водосховища Михайло Яцюк. Без цього водосховища неможливий і розвиток Криму, вважає Михайло Яцюк. Адже інших альтернативних джерел води на Кримському півострові немає.

Джерело https://ua.krymr.com/a/krym-posukha-voda-richky-vodoskhovyscha-peresykhannia/32672989.html

Чому російський теракт на Каховській ГЕС став лихом для всієї Європи? Що побачили науковці на дні осушеного водосховища? Що виявили у товщі води Чорного моря, куди хлинули тонни отруйної прісної води? Які тварини та рослини зникли в Україні назавжди через підрив росіянами Каховської ГЕС? І чому все-таки не витримали залізобетонні стіни Каховської ГЕС? Вперше про це розповів директор станції Олег Пащенко. Що буде далі з осушеними територіями? Варіанти розвитку подій – у документальній стрічці “Побачити дно” журналістки ТСН Наталії Ярмоли.

27 жовтня наш Інститут відвідали високоповажні гості: Надзвичайний і Повноважний Посол Таджикистану в Україні Назрізода Давлаталі Хайдар та радник Посольства Республіки Таджикистан в Україні Хуршед Алімуродзода.

Директор Михайло ЯЦЮК ознайомив гостей з основними напрямками роботи Інституту, провідними науковцями та їх здобутками, окреслив вектори подальшої діяльності установи. Завідувач Відділення меліорації Сергій УСАТИЙ продемонстрував відвідувачам лабораторну базу Інституту, зокрема ряд сучасних приладів для проведення механічних випробувань на міцність водовипусків, поливних трубопроводів та тестування різних видів краплинних стрічок під час розтягу та гідростатичного тиску.

Візит був важливим для обох сторін і сприяв обміну інформацією та поглядами щодо подальших спільних ініціатив та співпраці між Таджикистаном і Україною.

25 жовтня на засіданні Президії Національної академії аграрних наук було заслухано доповідь директора  Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайла ЯЦЮКА – «Про ефективність діяльності Інституту водних проблем і меліорації НААН». У своєму виступі директор представив сучасну структуру Інституту з його науковим кадровим потенціалом та акцентував увагу на основних результатах досліджень наукового і політичного рівня. Михайло Васильович запропонував модель покращення кваліфікації кадрового потенціалу через міжнародні стажування, участь у різних грантах та ініціативах, підвищенні мобільності і публікаційної активності науковців Інституту у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз. У своєму виступі директор аргументував інформацію про фінансовий стан Інституту за період 2020-2023 рр. наведеною кількістю укладених договорів, рівнем бюджетного фінансування та обсягами коштів спеціального фонду. Михайло Васильович представив план з покращення і розширення дослідно- експериментальної та лабораторної бази Інституту, а також навів приклад щодо початку виконання цього плану з введених в експлуатацію у 2023 році 3-х дослідних  полігонів зрошення в межах Київської області та придбанні спеціалізованого обладнання для потреб лабораторії природокористування.

Для покращення роботи Інституту та підвищення його визнання і репутації у науковому та громадському просторі подальшими стратегічними кроками, означеними Михайлом ЯЦЮКОМ, є:

• Актуалізація завдань за фундаментальними і прикладними дослідженнями згідно поточної ситуації в Україні та світі. 
• Розширення участі у внутрішніх та міжнародних грантах, тендерах та конкурсах.
• Оновлення наукового-технічного обладнання та лабораторного устаткування.
• Підготовка висококваліфікованих науковців та фахівців.
• Включення журналу «Меліорація і водне господарство» до наукометричної бази Web of Science Core Collection.
• Поліпшення соціально-побутових і житлових умов співробітників Інституту.
• Поглиблення співпраці з бізнесом як основи збільшення надходжень до спецфонду.

Аспіранти Інституту водних проблем і меліорації НААН під час курсу підготовки докторів філософії за спеціальністю 192 Будівництво та цивільна інженерія відвідали «Лабораторію води» кафедри водопостачання і водовідведення Київського національного університету будівництва і архітектури. Кафедра водопостачання і водовідведення КНУБА здійснює підготовку фахівців у галузі водного господарства, водопостачання та водовідведення і є флагманом у проведенні науково-дослідницьких робіт з розробки і впровадження сучасних технологій очищення питної i стічної води. У лабораторії аспірантів ознайомили з роботою експериментальної установки з підбору видів і доз коагулянтів для очищення питної води. Молоді дослідники мали можливість перевірити окремі показники якості заздалегідь підготовленої води та випробувати лабораторні прилади. В результаті зустрічі було досягнуто домовленості про взаємовигідне проведення наукових досліджень в галузі водопостачання, що сприятиме поширенню набутого досвіду по застосуванню сучасних технологій і обладнання в галузі водопостачання, водовідведення, гідротехнічного будівництва та водної інженерії. Екскурсію було проведено 13 жовтня 2023 року в рамках виконання лабораторних робіт з дисципліни «Водопостачання та водовідведення» та Договору про співпрацю між установами.