Про установу

Інститут розпочав своє функціонування як Науково-дослідний інститут сільськогосподарських меліорацій на базі крайових меліоративний організацій та дослідних станцій, постанову про заснування якого було прийнято 23 грудня 1929 року. Новостворений інститут повномасштабно розпочав свою діяльність у травні 1930 р. в Харкові. У листопаді-грудні 1930 р. інститут було переведено до Одеси, де він працював до початку Вітчизняної війни (1941 р.). Після перерви, спричиненої війною, з травня 1944 р. Інститут відновив свою діяльність у Києві, де він плідно працює і до нині.

Упродовж періоду з 1935 р. до 1992 р. Інститут носив назву Український науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації, з 1992 р. до 2011 р. – Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук, з 2011 р. і до нині Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.

Станом на 01.12.2024 р. науковий кадровий потенціал Інституту складає 104 науковці, з них 12 докторів наук і 41 кандидат наук.

Сьогодні до структури Інституту входять 8 наукових відділів та дослідна мережа, дослідна станція та 2 дослідних господарства, які знаходяться у різних кліматичних зонах України.

При Інституті з 1930 р. функціонує аспірантура, зараз навчання проводиться за галузями знань 19 Архітектура та будівництво” за спеціальністю 192 Будівництво та цивільна інженерія та 20 Аграрні науки та продовольство за спеціальністю 201 Агрономія. Інститут отримав сертифікати про акредитацію освітніх програм. На початку 1997 р. в Установі було відкрито докторантуру, зараз підготовка здійснюється за спеціальностями 201 – «Агрономія» та 192 – «Будівництво та цивільна інженерія».

При Установі функціонує Спеціалізована вчена рада Д 26.362.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) сільськогосподарських та технічних наук за спеціальністю 06.01.02 «Сільськогосподарські меліорації».

Упродовж 2021-2025 рр. Інститут є головною установою з виконання Державної програми наукових досліджень НААН 4 «Стале водокористування, формування водної безпеки, розвитку меліорації та ефективного використання меліорованих земель в умовах змін клімату», у рамках якої ведуться фундаментальні та прикладні дослідження за наступними підпрограмами:

Формування водної безпеки та відтворення водних ресурсів в умовах змін клімату;
Відновлення та розвиток зрошення і дренажу в Україні в умовах змін клімату;
Використання меліорованих земель в умовах змін клімату.

ОСНОВНІ РОЗРОБКИ ТА ЗДОБУТКИ ІНСТИТУТУ ВОДНИХ ПРОБЛЕМ І МЕЛІОРАЦІЇ НААН

Стратегія зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 688-р «Про схвалення Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року»;
Нормативі екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 р. № 766 «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням»;
Водна Стратегія України на період до 2050 року, схвалена розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 р. № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»;
Метод сценарного планування інтегрованого використання водоресурсного потенціалу сільських територій;
Методика оцінки екологічного стану водних об’єктів з використанням методів дистанційного зондування Землі;
Методика застосування комплексу гідрологічних та агроекологічних моделей для розробки планів управління річковими басейнами відповідно до принципів Європейської водної директиви;
Наукові засади протипаводкового захисту в басейнах гірських річок, система організації і ведення моніторингу руслових процесів в руслах гірських річок Українських Карпат, науково-методичні засади комплексного захисту сільських територій та населених пунктів від підтоплення ґрунтовими та затоплення поверхневими водами;
Наукові основи формування та реалізації водної безпеки України в умовах змін клімату;
Науково-методичні засади відновлення зрошення та дренажу, що реалізовано в Концепції розвитку зрошення у південному регіоні України;
Оцінка впливу зміни клімату на водність річок та екологічний стан водних об’єктів України;
Науково-методичні засади удосконалення системи державного моніторингу вод та меліорованих земель;
Наукові основи створення нових ресурсозберігаючих способів очищення природних вод, децентралізованих систем сільськогосподарського водопостачання, нові конструкції водозабірно-очисних споруд та установок для очистки та знезараження води, нові технології водопідготовки природних вод з використанням біологічних методів;
Оцінка та районування умов вологозабезпечення території України в умовах сучасних кліматичних змін;
Системи біоенергетичного аграрного виробництва для різних регіонів України;
Моделі ведення сталого, екологічно збалансованого виробництва продовольства і біоенергії в умовах Полісся, Лісостепу і Степу України;
Наукові основи використання с.-г. меліорацій з урахуванням агроресурсного потенціалу територій;
Алгоритм і математичні моделі прогнозування продуктивності польових культур залежно від агрометеорологічних та агротехнічних факторів.

Розробки Інституту стали основою проекту «Розвиток меліоративних систем», що включено до проекту Плану відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика». Спільно зі Світовим банком здійснено попередню оцінку збитків руйнувань гідротехнічних споруд, підтоплення та затоплення території, порушення водопостачання унаслідок військових дій рф.

Методичні напрацювання нашого Інституту було використано при оцінюванні наслідків руйнування російськими загарбниками греблі Каховської ГЕС, зокрема затоплення територій водами Каховського водосховища, а також обсягів затоплення заплави річки Ірпінь після підриву дамби Казаровицької насосної станції.

За вагомий внесок у забезпечення розвитку аграрної науки та високий професіоналізм Колектив Інституту відзначений багатьма державними нагородами. Серед яких:

Почесні грамоти Кабінету Міністрів України (2005, 2019),
Грамота Верховної Ради України (2019),
22 співробітники Інституту відзначено державними нагородами, 9 одержали звання «Заслужений працівник».
Ряд співробітників стали лауреатами Премії Ради Міністрів СРСР (1980 р.) та Державної премії України у галузі науки і техніки 1998 р.).