Науковці ІВПіМ НААН взяли участь у Міжнародній кліматичній конференції в Маріборі

Posted on 12.10.2026

8 жовтня 2026 року делегація Інституту водних проблем і меліорації НААН взяла участь у Міжнародній кліматичній конференції «Climate Change Adaptation: From Strategies to Action», що проходила в готелі Habakuk у Маріборі (Словенія).

До складу делегації увійшли: директор Інституту Михайло Яцюк; завідувачка відділу екології і природокористування Олена Сидоренко; старший науковий співробітник відділу водних ресурсів Захар Розлач.
Програма другого дня конференції була зосереджена на практичних аспектах адаптації до зміни клімату. Учасники долучилися до воркшопів Open Discovery Process у межах проєкту TiCCA4Danu, присвячених залученню бізнес-сектору до впровадження регіональних рішень з адаптації, а також відвідали польові екскурсії до прикладів кращих практик регіону Подравя. Серед них — використання очищених стічних вод у сільському господарстві (проєкт CircSyst у Птуї), природоорієнтовані рішення та об’єкти сталої архітектури, а також заходи з відновлення деградованих територій.
Конференція об’єднала понад 50 експертів з органів влади, наукових установ, бізнесу, регіональних агенцій розвитку та громадських організацій з країн Європи. У центрі уваги перебували питання управління водними ресурсами, адаптації до посух і паводків, збереження води в ландшафтах, розвитку природоорієнтованих рішень та підвищення кліматичної стійкості регіонів.

Для науковців Інституту участь у заході стала важливою платформою для обміну досвідом з європейськими колегами, ознайомлення з практичними підходами до адаптації до зміни клімату та встановлення нових професійних контактів. Отримані знання сприятимуть подальшій співпраці в галузі управління водними ресурсами та відновлення екосистем.

Коментарі Вимкнено до Науковці ІВПіМ НААН взяли участь у Міжнародній кліматичній конференції в Маріборі

Інститут водних проблем і меліорації НААН долучився до старту міжнародного проєкту Horizon Europe EQUATERRA у Словенії

Posted on 12.10.2026

5–7 жовтня 2026 року в місті Марібор (Словенія) на базі Університету Марібора відбулося вступне засідання (Kick-off meeting) міжнародного проєкту EQUATERRA — Healing the Land, Rebuilding the Future, що реалізується за підтримки програми Європейського Союзу Horizon Europe.

У заході взяла участь делегація Інституту водних проблем і меліорації НААН у складі директора Інституту Михайла Яцюка, завідувачки відділу екології і природокористування Олени Сидоренко та старшого наукового співробітника відділу водних ресурсів Захара Розлача.

EQUATERRA спрямований на розроблення та практичне випробування інноваційних рішень для екологічного відновлення територій, постраждалих унаслідок бойових дій. Проєкт передбачає застосування природоорієнтованих і біооснованих технологій, відновлення ґрунтів і водних екосистем, а також безпечне повторне використання будівельних відходів у контексті післявоєнної відбудови.

Проєкт реалізується в межах програми Horizon Europe. Загальний бюджет становить майже 4 млн євро, а тривалість — 48 місяців (2026–2030 роки). Консорціум очолює Університет Марібора (Словенія); до нього входять 14 партнерських організацій із семи європейських країн: Словенії, України, Німеччини, Сербії, Греції, Італії та Бельгії.

Робота консорціуму охоплює три взаємопов’язані напрями:

1. Відновлення ґрунтів і земель. Розроблення та випробування біологічних і природоорієнтованих методів відновлення деградованих і забруднених ґрунтів.

2. Відновлення водних ресурсів. Дослідження якості поверхневих і підземних вод, оцінювання ризиків забруднення та впровадження природоорієнтованих і біооснованих рішень для очищення води й відновлення водних екосистем.

3. Циркулярне використання будівельних матеріалів. Розроблення підходів до безпечного використання матеріалів, отриманих унаслідок руйнувань, для потреб відновлення територій.

В основу проєкту покладено принцип Build Back Better — «Відбудувати краще, ніж було». Він передбачає не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, а й формування екологічно безпечних, ресурсоефективних і стійких до кліматичних та антропогенних впливів систем.

Під час вступного засідання учасники консорціуму обговорили структуру управління проєктом, робочий план, ключові завдання та очікувані результати за тематичними напрямами. Значну увагу було приділено створенню трьох демонстраційних майданчиків в Україні, які охоплюватимуть питання відновлення ґрунтів, водних ресурсів та екологічно орієнтованої реконструкції.

Інститут водних проблем і меліорації НААН очолює водний системний інноваційний пілот (Water Systemic Innovation Pilot, Water SIP). Його мета — розробити та продемонструвати практичні підходи до відновлення водних ресурсів і зменшення ризиків забруднення в умовах, спричинених воєнними діями.

Басейн річки Ірпінь зазнав значного впливу бойових дій, зокрема внаслідок руйнування гідротехнічної інфраструктури та затоплення значних територій. Серед основних викликів — ризики забруднення поверхневих і підземних вод важкими металами, нафтопродуктами, радіонуклідами, патогенними мікроорганізмами та надлишком біогенних речовин.

У межах водного пілотного напряму Інститут братиме участь у проведенні моніторингу якості води, оцінюванні гідрогеологічних умов і шляхів поширення забруднювачів, підготовці пілотних ділянок та впровадженні природоорієнтованих рішень. Зокрема, передбачено випробування конструктивних водно-болотних угідь, біофільтраційних систем та інших технологій очищення води.

Важливим завданням є оцінювання ефективності цих рішень за показниками зниження концентрацій забруднювачів і поліпшення екологічного стану водних екосистем. Проєкт також передбачає взаємодію з органами управління водними ресурсами, місцевими громадами та іншими зацікавленими сторонами.

Отримані результати мають стати основою для адаптації перевірених технологій до українських умов і їх подальшого застосування в інших басейнах, що зазнали впливу воєнних дій.

У межах програми зустрічі також відбулася міжнародна публічна дискусія «Rebuilding the Future Together: Ukraine, Slovenia and the EU», присвячена відбудові України, розвитку міжнародного партнерства та формуванню стійкого майбутнього. До обговорення долучилися представники України та Словенії, наукової спільноти, бізнесу й міжнародних організацій.

Участь ІВПіМ НААН у EQUATERRA сприятиме поглибленню міжнародної наукової співпраці, обміну досвідом і практичному застосуванню результатів досліджень для відновлення водних ресурсів України.

Очікується, що реалізація водного пілотного проєкту допоможе сформувати практичну модель відновлення водних екосистем, постраждалих від війни, та створить підґрунтя для поширення ефективних природоорієнтованих рішень в інших регіонах України.

Коментарі Вимкнено до Інститут водних проблем і меліорації НААН долучився до старту міжнародного проєкту Horizon Europe EQUATERRA у Словенії

VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства»

Posted on 02.10.2026
1 жовтня 2026 року в Інституті водних проблем і меліорації НААН пройшла VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства».
З вітальним словом до учасників звернулися директор Інституту водних проблем і меліорації НААН, доктор технічних наук, старший дослідник Михайло Яцюк; голова Ради молодих вчених НААН, доктор економічних наук, професор Станіслав Василишин; в. о. директора ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, професор Святослав Балюк.
У межах наукової частини конференції було представлено сім доповідей молодих учених, присвячених актуальним питанням зрошення і водозабезпечення, осушуваних земель, моніторингу вод, агротехнологій та довговічності елементів гідромеліоративної інфраструктури.
Після завершення основної програми голова Ради молодих вчених Інституту водних проблем і меліорації НААН Ярослава Мосійчук представила коротку інформацію про діяльність Ради, основні напрями роботи молодих науковців та міжнародну співпрацю, а також підбила підсумки конференції.
До організації та підтримки конференції разом з Інститутом водних проблем і меліорації НААН долучилися Інститут землекористування НААН, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Інститут водного господарства імені Цотне Мірцхулава Грузинського технічного університету та Білостоцький технологічний університет.
За результатами конференції передбачено видання електронного збірника матеріалів із реєстрацією DOI у Crossref.















Щиро дякуємо всім доповідачам, учасникам, партнерам і колегам за участь у конференції та підтримку молодих учених.
Коментарі Вимкнено до VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства»

Експертна місія МАГАТЕ, присвячена розвитку та практичному застосуванню методів ізотопної гідрології в Туркменістані

Posted on 30.09.2026
Старший науковий співробітник відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації НААН України, канд. техн. наук Дмитро ДЯДІН з 21 по 25 вересня 2026 р. взяв участь в експертній місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), присвяченій розвитку та практичному застосуванню методів ізотопної гідрології в Туркменістані (м. Ашгабат).
Упродовж тижня в межах місії було проведено серію навчальних заходів, презентацій та практичних занять, спрямованих на розширення можливостей використання ізотопних методів для вирішення актуальних проблем водозабезпечення в аридних умовах Центральної Азії. Особлива увага приділялася застосуванню природних стабільних ізотопів водню та кисню для дослідження походження підземних вод, умов їх формування і поповнення, взаємозв'язку між атмосферними опадами, поверхневими та підземними водами, а також для оцінювання стійкості водних ресурсів до зростаючого антропогенного і кліматичного навантаження.
Презентаційна частина місії охоплювала широкий спектр питань, пов'язаних із застосуванням ізотопних методів для вивчення процесів взаємодії атмосферних опадів, поверхневих і підземних вод. Зокрема, Дядін Д. В. представив можливості ізотопної гідрології для визначення джерел живлення водоносних горизонтів, розмежування сучасного та давнього поповнення, оцінювання ролі гірських територій у формуванні ресурсів підземних вод, аналізу взаємодії річкових, іригаційних та підземних вод, а також для дослідження локальних джерел водопостачання в посушливих регіонах.
Практичні заняття були присвячені методичним аспектам відбору проб води для подальшого визначення стабільних ізотопів водню та кисню, вимогам до їх підготовки, зберігання та документування. Окремий блок роботи стосувався побудови та інтерпретації локальної лінії метеорних вод, яка є одним із базових інструментів для подальшого аналізу походження та трансформації природних вод. Слухачами тренінгів виступили викладачі та співробітники державних університетів і профільних установ м. Ашгабат у сфері охорони водних ресурсів.
Застосування стабільних ізотопів води має значний потенціал не лише для гідрогеологічних і водогосподарських досліджень, але й для сільського господарства. Ізотопні методи можуть бути використані для оцінювання джерел води, доступної рослинам, ефективності зрошення, втрат води на випаровування, взаємозв'язку між зрошувальними водами, ґрунтовою вологою та підземними водами, а також для обґрунтування більш раціональних режимів водокористування.
У цьому контексті досвід Туркменістану є особливо актуальним і для України. Попри відмінності у природних умовах, спільними для Туркменістану та південних областей України є дефіцит водних ресурсів, висока залежність аграрного виробництва від зрошення, значна роль підземних вод і необхідність підвищення ефективності використання води в умовах зростаючої посушливості та зміни клімату. Саме тому розвиток ізотопної гідрології може бути перспективним напрямом для вдосконалення систем моніторингу, оцінювання водних ресурсів і підтримки сталого водокористування в аграрних регіонах України.
Участь у місії також стала важливою можливістю для професійного обміну з міжнародними експертами та туркменськими фахівцями, обговорення практичного досвіду застосування ізотопних методів і визначення перспектив подальшої співпраці у сфері дослідження, охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Коментарі Вимкнено до Експертна місія МАГАТЕ, присвячена розвитку та практичному застосуванню методів ізотопної гідрології в Туркменістані

Міжнародна співпраця та обмін практичним досвідом

Posted on 14.09.2026

З 7 по 11 вересня заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН Андрій Шатковський за запрошенням та фінансової підтримки Асоціації агровиробників перебував з робочим візитом у Грузії. У ході візиту Андрій Петрович надав ряд важливих практичних консультацій агровиробникам з питань технологій зрошення, гідравлічних розрахунків мережі, технологій вирощування овочевих і багаторічних культур як в умовах захищеного, так і відкритого ґрунту.

Водночас візит став важливою платформою для взаємного обміну знаннями та досвідом, зокрема щодо практичних аспектів органічного землеробства, енергоефективності в умовах захищеного ґрунту та відновлювального землеробства.

Колеги з ТОВ «БіоАгро» – найбільшого національного виробника біопрепаратів – ознайомили з технічним оснащенням та роботою сучасної аналітичної лабораторії.

За результатами робочого візиту підписано Меморандум про співпрацю, що створює підґрунтя для подальшої професійної взаємодії, обміну досвідом та розвитку співробітництва.

Коментарі Вимкнено до Міжнародна співпраця та обмін практичним досвідом

Український урбаністичний форум 2026

Posted on 12.09.2026

11-12 вересня 2026 року Дмитро ДЯДІН, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник відділу водних ресурсів ІВПіМ НААН України взяв участь в Українському урбаністичному форумі 2026. Цьогоріч форум був присвячений темі «Після природи» та об’єднав дискусії про вплив війни і зміни клімату на довкілля, розвиток зеленої інфраструктури, міські ландшафти, просторове планування, кліматичну стійкість і природоорієнтовані рішення.

 

 

У межах панельної дискусії «Метео- і кліматична грамотність: як в Україні прогнозують погоду і вивчають зміну клімату» Дмитро ДЯДІН представив питання інформаційного забезпечення оцінювання ризиків і вразливості територіальних громад до зміни клімату та планування заходів з адаптації.

 

 

Особливу увагу було приділено тому, які кліматичні, просторові та соціально-економічні дані необхідні громадам для обґрунтованого прийняття рішень.

 

 

Форум став важливим майданчиком для міждисциплінарного обміну досвідом між урбаністами, екологами, планувальниками, архітекторами, кліматологами та іншими фахівцями, залученими до розвитку українських міст і громад. Такі заходи сприяють поширенню сучасних підходів до сталого розвитку громад, інтеграції кліматичних і водних питань у просторове планування та підвищенню спроможності місцевого самоврядування до адаптації й відновлення.

 

 

Участь у форумі також дала можливість налагодити нові професійні контакти, обмінятися практичним досвідом та окреслити потенційні напрями подальшої співпраці.

 

 

Коментарі Вимкнено до Український урбаністичний форум 2026

Наука, освіта і партнерство: нові можливості для спільних рішень

Posted on 28.08.2026

28 серпня директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк відвідав Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, де відбулося підписання Договору про співробітництво між двома установами. Від Університету документ підписав ректор, професор Олег Шеремет. У заході взяв участь віцепрезидент НААН, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко.

Підписання Договору закладає основу для системної взаємодії наукової та освітньої спільнот. Серед пріоритетних напрямів — проведення спільних досліджень, реалізація наукових, освітніх і науково-практичних проєктів, обмін досвідом та науковою інформацією, організація конференцій, семінарів і фахових заходів. Важливою складовою партнерства стане залучення студентів і молодих науковців до актуальних досліджень та ознайомлення із сучасними технологіями у сфері водних ресурсів і природокористування.

Особливої актуальності така співпраця набуває в умовах сучасних кліматичних та екологічних викликів. Для Чернігівського Полісся питання раціонального використання водних ресурсів, збереження природних екосистем, адаптації до зміни клімату та відновлення територій потребують поєднання фундаментальних і прикладних наукових знань з освітнім потенціалом та практичним досвідом.

 

Як наголосив Михайло Яцюк, водна та продовольча безпека є ключовими складовими стійкості України, а Українське Полісся, зокрема Чернігівське, відіграє важливу роль у водоакумулюванні та водорегулюванні.

Нове партнерство відкриває перспективи для реалізації спільних ініціатив, підготовки фахівців та пошуку науково обґрунтованих рішень у сфері водних ресурсів, меліорації земель, екології й раціонального природокористування.

Коментарі Вимкнено до Наука, освіта і партнерство: нові можливості для спільних рішень