Інститут водних проблем і меліорації НААН

  Шановні колеги! Від Адміністрації та Профспілкового комітету Інституту і від себе особисто вітаю Вас з святом – Днем Незалежності України. Це особливе свято для кожного українця, незалежно від віросповідань і політичних поглядів. З кожним роком ми все глибше усвідомлюємо історичну значимість цієї дати – 24 серпня 1991 року. Саме у цей доленосний день Верховна Рада, зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до власної держави, ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.

На жаль, 31 річницю своєї незалежності Україна змушена відвойовувати, виборюючи власні землі, відстоюючи права та свободи громадян. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього – обов’язок кожного із нас і усього народу. Це час зміцнення також і її економічного суверенітету, демократичних та соціальних інституцій, національно-духовного відродження. Час усвідомлення всіма українцями себе державотворчою нацією. Адже найуспішніше розвивається та країна, в якій найповніше розкривається творчий потенціал кожної людини, де захищеними є всі її права і свободи. Вільний і відповідальний громадянин є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем всіх складових суспільних відносин – політичних, економічних, соціальних, наукових, освітніх, культурних, правових.  З великим святом Вас! Слава Україні! Героям Слава! 

З повагою, директор Інституту Михайло Яцюк.

12 серпня 2022 року, на засіданні Уряду ухвалено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку науково-технічних (експериментальних) розробок в рамках виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у 2022 році»: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-pereliku-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-713-120822

Документом затверджено перелік з 32 науково-технічних розробок, загальний обсяг фінансування яких у 2022 році становить 35 055,6 тис. грн., серед яких є і проект науковців нашого Інституту – "Розроблення водозберігаючої технології імпульсного краплинного зрошення сільськогосподарських культур" (науковий керівник – д.с.-г.н., професор, член-кореспондент НААН Андрій Шатковський). Виконання науково-технічної розробки заплановано протягом 2022-2023 рр.

Міністерство освіти і науки України щорічно формує на конкурсних засадах перелік науково-технічних (експериментальних) розробок в межах виконання державного замовлення. Цей перелік затверджує Кабінет Міністрів України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». 

Джерело: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-zatverdiv-perelik-iz-32-naukovo-tehnichnih-rozrobok-na-35-mln-grn

Відповідне рішення Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні. Мова йде про початок передачі меліоративних систем Держводагентства до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства. Своїм рішенням Уряд розпочав практичну реалізацію по розділенню функцій управління інфраструктурою водного господарства та водними ресурсами між Мінагрополітики та Міндовкілля.

Це дозволить Мінагрополітки нарешті розпочати реформи у сфері меліорації та модернізації меліоративної мережі країни, підвищення її енергоефективності та потенціалу. Адже наразі стан гідротехнічної інфраструктури в Україні не дозволяє зрошенню розвиватися. А від цього напряму залежить не лише продовольча безпека країни, а й ощадливе використання природних ресурсів. Відтепер Держрибагентство зможе працювати у напрямку: відновлення та збільшення площ зрошуваних земель; залучення інвестицій у реконструкцію та будівництво меліоративних систем; стимулювання водокористувачів щодо створення організацій водокористувачів та державних операторів меліоративних систем; побудови ефективної політики тарифоутворення на послуги зі зрошення та дренажу; створення програм державної підтримки розвитку меліорації. До кінця 2022 року Мінагрополітики спільно із Міндовкілля планують повною мірою завершити реалізацію схваленого Урядом торік рішення «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель» передавши всю наявну держану меліоративну інфраструктуру до Державного агентства меліорації та рибного господарства.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Відбулося засідання Координаційно-методичної ради Науково-методичного центру «Водні ресурси і меліорація» з виконання Програми наукових досліджень НААН 4 "Водна безпека і меліорація земель в умовах змін клімату". Захід пройшов у змішаному режимі: частина керівників та виконавців тем взяли участь особисто у конференц залі Інституту і близько 20-ти учасників під'єдналися у режимі онлайн. На порядок денний виносилися питання про зміну голови КМР "Водні ресурси і меліорація", план роботи КМР на друге півріччя, заслуховування керівників підпрограм про результати досліджень за півроку, розгляд проектів положень про Науковий центр "Водні ресурси та меліорація" та КМР цього центру, внесення змін до персонального складу КМР, та інш.

Засідання КМР відвідав народний депутат України, член-кореспондент НААН Іван Кириленко. За значний внесок у вирішення нагальних водних питань Іван Григоривич вручив співробітникам Інституту відповідні відзнаки Верховної Ради України за заслуги перед українським народом. «Почесну Грамоту Верховної Ради» отримав головний науковий співробітник установи, доктор технічних наук, професор П.І. Ковальчук та «Грамоту Верховної Ради» – завідувач відділу, кандидат технічних наук С.В. Усатий.

Дивитися далі →

Директор інституту водних проблем й меліорації НААН України Михайло Яцюк розповів про проблеми, які спричиняє викрадення української води окупантами.

Росія вісім років шукала спосіб, як змусити Україну пустити воду з Дніпра в Крим. Ця проблема для анексованого півострова ставала все гострішою в останні посушливі роки. Повномасштабне вторгнення зняло це питання для Москви, але й породило нові.

Україна навесні 2014 року після захоплення Криму російськими військами перекрила постачання води з Дніпра на півострів. Раніше вона йшла по спеціально створеному в 1960-70-х роках Північнокримському каналу, але навесні 2014 року українська влада звела тут дамбу і перекрила потік. Київ апелював до того, що саме Росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захоплених територій. Кремль заявляв про "водний геноцид" кримчан і паралельно шукав шляхи розв'язання проблеми. Під час особливо посушливого кримського літа 2020 року, коли обміліли багато водосховищ і постачання питної води кримчанам було суттєво обмежено, українські і російські військові експерти почали говорити про можливість силового сценарію з боку Кремля. Особливо враховуючи те, що позиція української влади попри тиск всі роки була незмінна – жодної краплі дніпровської води до звільнення в Крим не піде.

Масштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року все змінило. Херсонщина впала за лічені дні, а з нею і дамба, яка відкрила потік води на спраглий кримський півострів. Вже вдень 24 лютого російські війська дістались Херсону і Каховського водосховища та захопили гідротехнічні споруди там. Бетонну дамбу зруйнували, і через пару днів вода пішла по Північнокримському каналу в напрямку півострова. "Усі поставлені перед угрупованнями військ збройних сил РФ на день завдання виконано успішно. Спільним використанням рейдових загонів та повітряного десанту на кримському напрямку забезпечено вихід російських військ до міста Херсон.

Дивитися далі →

Запуск Північно-Кримського каналу, руйнування очисних споруд, обстріл підприємств та вибухи – чому все це шкодить водним ресурсам? Міжнародні дослідження зазначають, що війни, починаючи з Першої Світової, чимдалі більше впливають на екосистеми. Це пов'язано зі збільшенням потенціалу сучасної зброї, яка завдає більшої шкоди навколишньому середовищу. Як приклади називають розлив нафти у водні ресурси Кувейту під час Перської війни, або ж пошкодження каналізаційних ліній та очисних споруд в Ізраїлі під час війни в Лівані у 2006 році, що призвело до відкладання мулу в Середземному морі. Бойові дії можуть відбуватися на морських шляхах, або ціллю військових операцій може стати водна інфраструктура, як от водопровідні труби, очисні споруди, дамби. У результаті це перешкоджає доступ населення до води, що Генеральна асамблея ООН визнає одним із базових прав людини. Порушення таких прав можуть трактуватися як водний тероризм, адже наслідки від цього — довготривалі та впливатимуть на здоров'я майбутніх поколінь.

Протягом останніх десятиліть декілька міжнародних організацій вивчали й оцінювали вплив збройних конфліктів на воду. Наприклад, у 2011 році Світовий банк повідомив, що населення в країнах, постраждалих від конфлікту, непропорційно страждає від відсутності доступу до безпечної води та санітарних умов. Згідно з тією ж доповіддю, діти, народжені в країнах, що постраждали від конфлікту, майже вдвічі частіше за інших не мають доступу до якісного джерела води. У доповіді ЮНІСЕФ зазначено, що діти в умовах тривалих збройних конфліктів частіше помирають від хвороб, пов'язаних із відсутністю чистої води, ніж від насильства, безпосередньо пов'язаного із самим конфліктом.

Дивитися далі →

Науковці Інституту водних проблем і меліорації НААН протягом 2015-2020 рр. провели дослідження на Київщині і з’ясували, що кількість личинок клопа шкідливої черепашки на посівах пшениці озимої без зрошення становила 0,7-2,7 екз./м², а на зрошенні —0,8-3,8 екз./м². Результати дослідження оприлюднені у тезах доповіді «Вплив зрошення на чисельність клопа шкідливої черепашки в умовах центрального лісостепу україни» (автори Ф.С. Мельничук, С.А. Алєксєєва, О.В. Гордієнко, Інститут водних проблем і меліорації НААН України), опублікованій у збірнику матеріалів до конференції «Захист рослин: наукові здобутки та перспективи досліджень». Автори передусім зазначають, що до регіонів із недостатнім та нестійким зволоженням належать 70% земельних угідь країни, тому зрошення є умовою стабільного виробництва продукції цієї культури. Водночас насичення сівозміни зерновими злаковими культурами (кукурудза, озима пшениця) призводить до створення сприятливих умов для розвитку фітофагів і, відповідно, до збільшення їх чисельності та шкідливості на посівах озимої пшениці. У фазу виходу рослин у трубку посіви заселяються та пошкоджуються клопом шкідливою черепашкою (КШЧ).

Дивитися далі →

В Інституті водних проблем і меліорації відповідно до затвердженого плану-графіку Національної академії аграрних наук України у період 8-9 червня 2022 року проведено курси підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників «Сучасні технології і технічні засоби у зрошенні». Захід проведено в дистанційному режимі у форматі ZOOM-конференції.

Під час підвищення кваліфікації було розглянуто питання вирощування сільськогосподарських культур за різних способів зрошення і технологій обробітку ґрунту; формування водної політики в Україні та забезпечення водними ресурсами; використання сучасних технологій ремонтно-відновлювальних робіт на гідротехнічних спорудах зрошувальних систем; впливу зрошення на ґрунти; лабораторного діагностування водно- фізичних властивостей ґрунтів використання даних дистанційного зондування для управління зрошенням; використання інформаційних технології у наукових дослідженнях в галузі сільськогосподарських меліорацій, тощо.

Дивитися далі →

З 28 травня по 3 червня 2022 року у м. Монпельє (Франція) проходила наукова асамблея Асоціації гідрологічних наук. Конференція зібрала близько 1000 учасників з різних країн та сфер. Відбулося 29 наукових сесій та спеціальні семінари для учасників. Основними темами наукових семінарів були:

• не вирішені проблеми гідрології;
• повені: передбачення, оцінка впливу та управління ними;
• зміни екстремальних посух у майбутньому;
• управління водними ресурсами у світі, що змінюється: економічний, природничий та соціальний виміри;
• нещодавні та майбутні супутникові місії для спостереженням за континентальним водним циклом;
• сталість режиму грунтових вод під впливом змін клімату – стійке управління водними ресурсами на сільськогосподарських землях;
• природно обгрунтовані рішення як нова адаптаційна стратегія та інші.

Дивитися далі →

ІНФОРМАЦІЯ щодо виконання фундаментальних досліджень за ПНД НААН  04 «Cтале водокористування, формування водної безпеки, розвитку меліорації та ефективного використання меліорованих земель в умовах змін клімату» («Водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату»), Підпрограма 2. Відновлення та розвиток зрошення і дренажу в Україні в умовах змін клімату.

Відповідно до завдання 04.02.00.25Ф «Дослідити процеси формування та розробити науково-методологічні засади управління водним режимом ґрунтів на меліорованих землях в сучасних умовах господарювання та змін клімату» (2022-2025 рр.) для досягнення поставленої мети етапу 2022 року та отримання інформаційних матеріалів щодо впливу сучасних кліматичних, техніко-технологічних факторів на формування водного режиму ґрунту на меліорованих землях закладено та розпочато натурні дослідження з вивчення процесів формування водного режиму грунтів на дослідно-виробничих ділянках меліоративних систем у Рівненській, Волинській та Сумській областях, які з урахуванням природно-кліматичних умов та конструктивно-технологічних особливостей є репрезентативними для території гумідної зони.

Дивитися далі →

З 18 травня по 1 червня пройшла серія вебінарів спільного заходу проекту Німецько- Українського політичного Діалогу та Національного університету водного господарства та природокористування  (НУВГП) – «Міжнародний досвід інтегрованої консолідації земельних та водних ресурсів: організація, процедури, впровадження – можливості для України». Метою серії вебінарів було ознайомлення з базовими засадами інтегрованого управління земельними та водними ресурсами та досвідом організації та виконання реальних проектів інтегрованої консолідації водних та земельних ресурсів у різних європейських країнах.

Учасникам заходу були представлені наступні лекції:

Дивитися далі →