14 та 15 грудня 2017 року у Київському національному університеті будівництва та архітектури (КНУБА) відбулась четверта Міжнародна конференція «Водокористування: технології, споруди, менеджмент». В рамках заходу заступник Генерального директора комунального підприємства «Плесо» Олександра Борисова та головний еколог КП «Плесо» Мар’яна Гінзула виступили із доповідями, в ході яких презентували проект Водної Стратегії міста Києва на 2018 – 2025 роки. Від Інституту водних проблем і меліорації участь у розробці стратегії взяли Вишневський В.І. та Шевчук С.А.
Даний документ має з одного боку виступати інформаційною базою, яка об’єднує у собі перелік ключових проблем на всіх рівнях (від місцевого до загальнодержавного) у царині водокористування та антропогенного впливу на водні об’єкти. А з іншого – своєрідною готовою до практичного застосування декларацією, яка визначає основні засади водної політики та механізм імплементації міжнародного законодавства, удосконалення національних норм.
Зокрема, Олександра Борисова наголосила на важливості створення водного Кадастру та паспортизації кожної водойми, що і передбачено проектом Стратегії. Дане рішення слугуватиме одним із методів запобігання виникненню передумов для знищення водойм у першу чергу шляхом несанкціонованої забудови. Адже кожна водойма матиме власний паспорт, який визначатиме її екологічний статус. Окрім того, у кожен паспорт буде занесено заздалегідь визначений набір даних і відомостей, які, серед іншого, дозволять відстежувати стан водойми у динаміці та своєчасно виявляти тривожні ознаки і реагувати задля їх усунення на «ранніх стадіях хвороби водойми».
При цьому у Стратегії акцентовано увагу щодо окремих недоліків чинного законодавства, а саме: недостатній контроль за дотриманням природоохоронних норм та необхідність посилення покарання за нанесення екологічної шкоди водним об’єктам (несанкціоновані скиди забруднюючих речовин, засмічення прибережних зон тощо).
Окремо доповідач донесла до аудиторії ідею, що нормативні акти мають готуватися таким чином, аби їх прийняття не призводило до ситуації, коли практичне дотримання суб’єктами господарювання вимог їх положень не є можливим або значно утруднюється економічними реаліями.
Професор Інституту водних проблем і меліорації (лабораторія моніторингу та охорони вод), доктор географічних наук Віктор Вишневський у своєму виступі зазначив, що Водна Стратегія Києва має бути документом, остаточно затвердженим на загальноміському рівні. Окремо професор обґрунтував важливість малих річок для екосистеми мегаполісу, які врешті-решт, є притоками Дніпра. А екологічний стан Дніпра у значній мірі залежить від дбайливого ставлення до малих річок. Науковець також нагадав присутнім, що у 2017 році три київські пляжі отримали міжнародну екологічну відзнаку «Блакитний прапор», що є значним досягненням у сфері водокористування із рекреаційною метою. Особливо враховуючи той факт, що на території України ніде, окрім Києва, немає саме річкових пляжів, які б мали цю відзнаку.
На Конференції виступали також інші фахівці, які доповідали на актуальні у науковому середовищі теми та презентували власні вітчизняні інноваційні розробки, що можуть бути найближчим часом впроваджені в українській промисловості та взяті на озброєння водопостачальними компаніями.
Так, виступив доктор технічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації (лабораторія водопостачання та водовідведення) Петро Хоружий. Тема його доповіді: «Сучасні проблеми захисту від підтоплення територій з дніпровських водосховищ і шляхи їх вирішення».
Присутні мали змогу обмінятися досвідом із колегами з Польщі, Туреччини та Республіки Корея, які також представили власні інформаційні матеріали та відповіли на питання слухачів. Делегація з міста Сеул поділилася актуальним для Києва досвідом суттєвого покращення екологічного стану річки Чон Ге Чон, яка раніше була частиною міської дощової каналізації і протікала під автострадою на 14 смуг.
Наразі більшу частину дороги демонтовано – зроблено 2 вулиці по 2 смуги автомобілів на кожній. А річка стала оазою для здорового дозвілля у центрі столиці Південної Кореї та чудовим громадським простором. Можна помітити, що виступ громадян Республіки Корея корелює із тезами професора Вишневського щодо значущості малих річок у межах міста-мільйонника.
Корейці навели приклад, що після реалізації сеульського проекту квартири у прилеглих до річки будинках подорожчали на понад 40%, оскільки припинилось сусідство із напруженим транспортним потоком. Завершили вони свій виступ показом короткометражного 7-хвилинного фільму про історію відновлення річки.
