З 2 по 14 грудня у Катовіце, Польща пройшла СОР 24 (Конференції Сторін Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про Зміни Клімату). Обговорення першого тижня конференції стосувалося переважно погодження детального плану заходів (так звані Катовіцькі правила), які Сторони мають погодити та затвердити для виконання Паризької кліматичної угоди.
Одним з питань, що найбільше обговорювалося, став позачерговий звіт Міжурядової панелі зі змін клімату «Глобальне потепління на 1,5 ºС». Звіт викликав багато дискусій та загалом був «прийнятий до уваги» замість «схвалення». За висновками науковців глобальне потепління не повинно перевищувати 1,5 ºС для уникнення незворотних катастрофічних наслідків. Такі висновки накладають на країни-учасниці ще більш жорсткі зобов’язання зі зниження викидів парникових газів та адаптації до змін клімату. За результатами моделювання встановлено, що емісію вуглецю необхідно зменшити на 55% порівняно з 2017 роком для досягнення стратегічної цілі в 1,5 ºС. Результати моделювання за 85-ти різними сценаріями вказали, що якщо людство продовжить себе поводити як сьогодні, то до 2030 р. планету чекатиме потепління на 3 ºС.
На панельній дискусії Світової організації фермерів розглядалися питання, що стосуються переходу на «кліматично розумні технологій», оскільки сільськогосподарське виробництво є найбільш уразливим до змін клімату та прояву екстремальних явищ (повені, посухи, торнадо тощо). Так, за переконанням більшості фермерської спільноти питання адаптації та зміни технологій ведення сільського господарства недостатньо висвітлені у розрізі питань змін клімату, при тому, що саме сільське господарство посідає друге місце за об’ємами викиду двоокису вуглецю у атмосферу.
Панельна дискусія ФАО та Глобального Водного партнерства стосувалася переваг використання природообгрунтованих рішень при пом’якшенні та адаптації до змін клімату. Задекларовано, що 55 країн світу взяли на себе зобов’язання з відновлення 700 млн га деградованих земель, але лише 45% від заявленого наразі виконується.
На панельній сесій, що організована Міжнародною мережею басейнових організацій піднімалися питання джерел фінансування проектів у басейнах річок. А також прийнято звернення стосовного того, щоб визнати досягнення шостої водної цілі, як основної у адаптації до змін клімату та досягнення Цілей стійкого розвитку в цілому.
У рамках проекту Молодіжної Водної Спільноти Центральної та Східної Європи, що розвивається за підтримки Глобального Водного Партнерства Центральної та Східної Європи, завідувач лабораторії управління водними ресурсами Даниленко Ю. прийняла участь у зазначених заходах. Молодіжна Водна Спільнота представляла результати своїх пілотних проектів. Зокрема, проект по очищенню малої ріки в Албанії та проект з залучення молоді до процесу прийняття рішень на різних рівнях.
