Інститут водних проблем і меліорації НААН

Їхати нині в області, які останніми роками найбільше потерпають від посухи і вже перетворюються, за словами Сергія Гриневецького, глави Одеської облдержадміністрації, на напівпустелю, — саме задоволення від поїздки. Дороги — ще не автобани, але добротні, сучасні. До перлини біля моря не поспішаючи добралися за п’ять годин. Колись на це йшло значно більше часу. Єдине, що занадто впадало в очі на трасі на Одесу, яка перетинає Київську, Кіровоградську та Миколаївську області, хоч куди подивишся, — всюди плантації соняшнику, кукурудзи, ріпаку. Ці найбільш ґрунтовиснажливі та найприбутковіші культури останніми роками займають у багатьох регіонах більше половини посівних площ.

Наслідки такої агресивної агродіяльності — не лише зростання ризику деградації і втрати родючості 40% всіх сільськогосподарських земель країни, вважають науковці профільних інститутів НАНУ. Уже найближчими роками, на їхнє переконання, імовірне подальше погіршення якості ґрунтових і поверхневих вод, замулення і зникнення сотень малих річок. До тих 10 тисяч, які вже знищено за 20 років, через неконтрольовані реформи, що призвели до катастрофічного стану водокористування і концентрації земельних масивів у кількох агрохолдингів.

Дивитися далі →

 Всеукраїнський день картоплі “Картопляний блокчейн” 26-27 серпня 2021 року пройшов у с.Чулаківка, що на Херсонщині. Цьогоріч захід перетворився з традиційного для України дня поля у 2-денну виставку. У перший день учасники Всеукраїнського дня картоплі ознайомилися з 76 сортами картоплі від 8-ми селекційних компаній висадженими в полі, різними способами поливу, системами удобрення та захисту від низки агрохімічних компаній, поспостерігали за авіаоприскуванням та внесенням агрохімікатів дронами, побачили роботу спеціалізованої картопляної техніки безпосередньо у полі. На другий день “Картопляного блокчейну” пройшло виїзне засідання Міністерства аграрної політики та аграрного комітету Верховної Ради України із виїзним круглим столом народних депутатів України, Міністра та першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, губернатора Херсонської області, в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України, фахівців у зрошенні від провідних наукових установ України та представників В2В-компаній під назвою «Реформування зрошення — запорука продовольчої безпеки України 2021». Дивитися далі →

Станом 26 серпня 2021 року  фактична чисельність штатних наукових працівників Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України становить 101 особу. Прийняло участь у виборах директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України 75 осіб.

Для проведення таємного голосування було виготовлено 101 бюлетень, роздано 75 бюлетенів. При відкритті урни в ній виявлено 75 бюлетенів.

Результати таємного голосування по виборах директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

За результатами виборів шляхом таємного голосування Шатковський А.П. набрав більше 50 відсотків голосів, але  менше двох третин голосів наукових працівників, а саме 46 голосів.

Понад 50 учасників з різних регіонів України завітали 18 серпня 2021 року на День поля «Вирощування сільськогосподарських культур за No–Till у зоні Сухого Степу», що відбувся на базі ДП «ДГ «Великі Клини» ІВПіМ НААН у Херсонській області. Відкрили День поля організатори та партнери заходу. Із вступним словом виступили: в.о. директора ІВПіМ НААН Михайло Ромащенко, голова Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Маргарита Степанова, начальник відділу виробництва продукції рослинництва Департаменту аграрної політики Сергій Танцюра, експерт з впровадження No-Till, фермер Андрій Щедрінов.

Програма заходу передбачала практичну та теоретичну частину: зранку відвідали демонстраційні полігони, а після полудня презентували теоретичну частину.

Дивитися далі →

12 серпня на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН відбувся регіональний форум «Зрошення 2021: модернізація та інновації», який пройшов за підтримки Європейського інвестиційного банку у рамках проекту “Основний кредит для аграрної галузі – Україна”.

Від Інституту водних проблем і меліорації НААН участь у форумі взяли Андрій Шатковський – заступник директора з наукової роботи (доповідь “Сучасні технології вирощування зернових і технічних культур за краплинного зрошення”),  та Сергій Рябков – директор ДП “Проектно-технологічне бюро” (доповідь “Розробка проектів модернізації та розвитку зрошення”). 

Всього форум «Зрошення 2021: модернізація та інновації» зібрав понад 150 учасників.

Основними темами для обговорення стали: інноваційні технології підвищення ефективності зернових та олійних культур на зрошенні; економіка використання водних ресурсів, впровадження інноваційних систем зрошення; комплексні рішення в керуванні зрошенням; практичний досвід реалізації іригаційних рішень в аграрних компаніях України; інвестиційна привабливість поливних систем в умовах кліматичних змін.

15 липня зав. відділу інформаційних технологій та маркетингу інновацій Тетяна Матяш взяла участь у вебінарі під назвою "Збір дощової води проти традиційного водозбору".  Захід було проведено за підтримки Міжнародної комісії з іригації та дренажу. Спікерами з австралійської компанії Kingspan Water and Energy Майклом Смітом та Джеффом Гарві було представлено дані щодо відносної ефективності традиційного водозбору та збирання дощової води на основі кількості та частоти дощів. Автори оцінили вплив кліматичних змін в штаті Квінсленд, проаналізувавши кількість років з нульовим стоком. Дощова вода на думку спікерів не є альтернативою традиційним  способам зрошення, але в умовах зростаючої посушливості клімату на локальному рівні може вирішити проблему відсутності води без значної шкоди в масштабах басейну річки Брісбен. В подальшому зібрану воду можна очистити, щоб перетворити у питну воду, використовувати для щоденного застосування і навіть задіяти у великих галузях промисловості. Наведено методи збору дощової води: збір у природні водойми, збір дощової води на даху, збір у підземні резервуари, використання дощових тарілок та бочок. Серед напрямків використання дощової води: питні цілі, кулінарія, сільськогосподарські цілі, туалети, газони, домашні і сільськогосподарські  тварини, басейни та інші водойми, мийка транспортних засобів та обладнання, захист від вогню, компостування.

Наведені лекторами дані свідчили про те, що районах, де випадає надлишок опадів,  після серії  посушливих років  надлишок дощової не формував збільшення стоку в басейні. 

Більш повна інформація та презентація за посиланням. 

29 червня 2021 року науковці Інституту прийняли участь у переговорній процедурі щодо "Проведення моніторингових досліджень стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Республіка Білорусь)" з Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації. Дослідження є продовженням багаторічних моніторингових спостережень, що проводить Інститут на території Волинської області з 1992 року.    

30 червня 2021 року  прийняли участь у виїзній конференції в рамках робочої групи щодо вивчення проблеми обміління Шацького поозер'я під головуванням заступника голови облдержадміністрації Олександра Троханенка та голови обласної ради Григорія Недопада.

Конференція відбулась у селі Світязь, Ковельського району, в адмінприміщенні Шацького національного природного парку на тему: "Стан Шацьких озер та проведені заходи, спрямовані на його покращення". До обговорення цього питання долучились голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт, заступник очільника ОДА Олександр Троханенко, голова постійної комісії облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Валентин Кухарик, голова Ковельської райдержадміністрації Ольга Черен, Шацький селищний голова Сергій Карпук, в.о. заступника директора Інституту водних проблем та меліорації НААН України Михайло Яцюк, завідувач відділу екології водних екосистем та охорони вод ІВПіМ Олена Сидоренко та провідний науковий співробітник відділу екології водних екосистем та охорони вод ІВПіМ Олена Цвєтова, а також інші члени оновленого складу робочої групи щодо вивчення проблеми обміління Шацького поозер’я. 

Дивитися далі →

15 червня 2021 року з офіційним візитом разом із Надзвичайним та повноважним послом Латвійської Республіки в Україні Юрісою Пойкансом, економічним аташе Посольства Латвії в Україні Айнарсом Мезулісом, другим секретарем Посольства Латвії в Україні Едвінсом Северсом Інститут водних проблем і меліорації НААН відвідав депутат Сейму Латвії Х, ХІ, ХІІ та ХІІІ скликань, міністр землеробства Латвії (2009–2011 та 2014–2019 років), почесний академік АН Латвії, іноземний член НААН України Яніс Дуклавс.

Делегація ознайомилась з діяльністю Інституту та установами його мережі, основними напрацюваннями та пріоритетними завданнями на перспективу. Були обговорені питання розширення міжнародного співробітництва між ґалузевими науково-освітніми інституціями України і Латвії щодо взаємного бачення розвитку аграрної науки та проведення спільних досліджень. 

 08–09 червня 2021 р. в Інституті водних проблем і меліорації НААН було проведено курси підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників на тему «Сучасні технології і технічні засоби у зрошенні». Курси проводилися у форматі ZOOM-конференції.

Під час підвищення кваліфікації було розглянуто питання формування водної політики в Україні; забезпеченості України водними ресурсами та адаптаційних заходів в умовах змін клімату; концептуальних засад відновлення і розвитку зрошення та дренажу в Україні; сучасних методів досліджень водних екосистем; наукових основ формування сталих біоенергетичних агроекосистем; лабораторного діагностування водно-фізичних властивостей ґрунтів; науково-методичних основ організації та ведення еколого-меліоративного моніторингу; водно-екологічних ризиків трансформації меліорованих земель та шляхи їх мінімізації; інформаційних технологій у наукових дослідженнях в галузі сільськогосподарських меліорацій; концептуальних засад управління зрошенням; особливостей проектування систем зрошення; методів призначення строків поливу; управління зрошенням на основі фітомоніторингу; використання даних дистанційного зондування для управління зрошенням; інформаційна система управління зрошенням «Полив онлайн»; експлуатації зрошувальних систем; технологій ремонтно-відновлювальних робіт на гідротехнічних спорудах зрошувальних систем.

9 червня 2021 року під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо реалізації проектів зрошення земель. Учасники обговорили стан меліорації земель в Україні та перебіг виконання завдань в цьому напрямку.

У нараді взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, Заступник керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, Голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, Голова Державного агентства водних ресурсів Валентин Шліхта, т.в.о. Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Андрій Забуга, радник Секретаря РНБОУ Вадим Данієлян, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, представники міністерств та інші. 

«Президент України поставив амбітне завдання — почати цього року проекти зі зрошення земель. Зокрема, організувати й запустити пілотні проекти в Одеській області, які згодом будуть розширені на інші південні регіони», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Глава Уряду під час наради заслухав:

• доповідь Міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка про загальний стан меліорації та пропозиції щодо відновлення зрошення в умовах змін клімату, зокрема в Одеській області;
• пропозиції Голови Одеської ОДА Сергія Гриневецького щодо реалізації першочергових проектів з відновлення зрошення в Одеській області;
• доповідь директора Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайла Ромащенка щодо шляхів врегулювання існуючих проблем та інструментів для відновлення зрошувальних систем. 

Дивитися далі →

Національна академія аграрних наук України оголошує конкурс на зайняття посади директора Інституту водних проблем і меліорації НААН (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37).

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють державною мовою, мають науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук), стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менше 10 років, зокрема досвід роботи на керівних посадах не менше 5-ти років, та є фахівцями з основного напряму діяльності цієї наукової установи.

Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення Академією. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають наступні документи:

Дивитися далі →

Звернення Президії Національної академії аграрних наук України до вчених, працівників наукових установ і державних підприємств Академії та громадськості

Академія впродовж більше 100 років своєї діяльності завдяки зусиллям вчених та ефективній підтримці держави успішно пройшла етапи перетворення від окремих дослідних полів до державної наукової організації національного рівня, яка здійснює комплексне наукове забезпечення розвитку галузей вітчизняного агропромислового комплексу.

Вчені Академії розробили наукові та практичні засади трансформації радянської системи до ринкових умов, здійснення аграрної та земельної реформи, створили сучасні інноваційні технології виробництва сільськогосподарської продукції. Створили унікальні світового рівня сорти української пшениці, гороху, рису, коноплі, черешні, інших сільськогосподарських культур і породи сільськогосподарських тварин.

Дивитися далі →