Інститут водних проблем і меліорації НААН

8 грудня 2022 року за допомогою платформи Zoom пройшла V міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку землеробства».

Метою конференції було ознайомлення із основними досягненнями науки і виробництва у сфері меліорації та водного господарства, обмін думками щодо сталого розвитку землеробства та можливостей впровадження розробок молодих учених у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва. Організатором конференції є Інститут водних проблем і меліорації НААН України, проведенню сприяли: Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Інститут водного господарства ім. Цотне Мірцхулава Грузинського технічного університету (Грузія), Білостоцький технологічний університет (Польща), Державний університет штату Огайо (США).

У заході взяли участь близько 30 зареєстрованих осіб.

Дивитися далі →

1 грудня 2022 року завідувач відділу зрошення Поліщук В.В. прийняв участь в онлайн заході  "Земельна реформа в Україні: перспективи та виклики для сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій". Організаторами онлайн зустрічі виступили Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім.Лейбніца (м. Галле, Німеччина), Поліський національний університет, Громадська організація „Agency Goodwill" (м. Житомир, Україна), Німецько-український агрополітичний діалог APD Україна (Київ, Україна).

Мета заходу – багатосторонній діалог щодо розвитку ринку землі в Україні, розширення знань про соціальні та економічні наслідки земельної реформи та пошуку шляхів вирішення відповідних викликів. У центрі уваги – поточний стан земельної реформи, тенденції розвитку ринку купівлі-продажу та оренди землі, а також можливості та виклики для сталого аграрного та сільського розвитку в Україні.

Фахівці Інституту водних проблем і меліорації НААН прийняли участь в онлайн-зустрічі  з командою Світового банку. Під час зустрічі відбулось представлення Світовим Банком результатів  «Комплексного аналізу водної та енергетичної безпеки  для сектору зрошення в Україні» та оцінки збитків  та потреб у зрошенні та управлінні водними ресурсами та результатів обліку водокористування у секторі зрошення  для України  (Методологія та підходи). У нараді взяли участь заступник міністра аграрної політики та представники Міністерства аграрної політики і продовольства України, Держводагентства та Агентства з питань меліорації та рибного господарства та науковці.

У виконанні цієї  роботи під керівництвом директора Інституту Яцюка Михайла прийняла участь низка вчених Інституту водних проблем і меліорації Бутенко Ярина, Даниленко Юлія, Крученюк Анатолій, Матяш Тетяна, Поліщук Віталій та Салюк Алла в частині дистанційної обробки даних інвентаризації меліоративних систем, визначення площ зрошення, ідентифікації параметрів вирощування сільськогосподарських культур та аналізі енергоспоживання в секторі зрошення.

Результати роботи були представлені у трьох частинах

Дивитися далі →

З 21 по 25 листопада 2022 р. старший науковий співробітник відділу зрошення відділення меліорації Людмила УСАТА разом з фахівцями та експертами Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, ДУ «Інститут охорони здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» та Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ прийняла участь у Навчальному семінарі з оцінки забруднених територій в Україні (Ukraine Contaminated Site Assessment Training Workshop), організованого в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (United Nations Environment Programme (UNEP)) на базі Швейцарського федерального навчального центру в Шварценбурзі та лабораторії Шпіц (Spiez Laboratory).

Семінар проводився в форматі тренінгу та включав 12-ть навчальних модулів, в межах яких було відпрацьовано міжнародну методологію відбирання зразків ґрунтів та проб води на забруднених територіях з урахуванням багаторічного досвіду команди ЮНЕП, яка працювала над відновленням територій, забруднених військовими конфліктами на Балканах, Іраку, Палестині, Нігерії та ін.

Тренінг включав практичні навчання щодо вивчення сучасних практик відбирання зразків ґрунту і проб води, використання інструментарію для проведення моніторингових спостережень, зберігання та транспортування зразків, ведення документації, охорони праці та безпеки, вимоги до засобів індивідуального захисту, розроблення стандартних операційних процедур для польових вибіркових досліджень, оцінки ризиків та планів ремедіації забруднених територій.

Дивитися далі →

 23 листопада в Інституті водних проблем і меліорації НААН пройшло засідання загальних зборів Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН. На порядок денний виносилися питання:

• Розгляду доповіді "Стан та основі завдання наукового забезпечення досягнення оптимального рівня водної безпеки України". Доповідач-директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.
• розгляду звітів академіків НААН Булигіна С.Ю., Величка В.А., Сташука В.А., Тараріка Ю.О., Черновола М.І. та членів-кореспондентів НААН Бондаря О.І., Бикіна А.В., Сінченка В.М. за 2018-2022 роки.
• Різне

Захід пройшов у змішаній формі. Частина членів Відділення та запрошених була присутня безпосередньо у конференц-залі і близько 30-35 учасників приєдналися за допомогою комунікаційної платформи Zoom.

 За результатами виконання науково-дослідних робіт у 2022 році відбулось засідання НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ «ВОДНІ РЕСУРСИ І МЕЛІОРАЦІЯ» з виконання програми наукових досліджень НААН 4 «ВОДНА БЕЗПЕКА ТА МЕЛІОРАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ». Захід пройшов у змішаному режимі: частина керівників та виконавців тем взяли участь особисто у конференц-залі Інституту і близько 15-ти учасників під'єдналися у режимі онлайн.

На порядок денний виносилися питання:

• розгляду результатів досліджень за завданнями другого рівня (3 підпрограми) ПНД НААН 4 «ВОДНА БЕЗПЕКА ТА МЕЛІОРАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ» за 2022 р.
• внесення змін до персонального складу координаційно-методичної ради з виконання програм наукових досліджень НААН.
• плану подальшої роботи координаційно-методичної ради на перше півріччя 2023 року.

15 листопада 2022 р. заступник директора з наукової роботи Інституту Андрій Шатковський прийняв участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук, яке відбулось у дистанційному режимі під головуванням Валерія Колюха – голови підкомітету з питань науки та інновацій Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, докт. політ. наук.

За результатами цього засідання ухвалено пропозиції Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій щодо призначення у 2022 році 30 іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук. Крім цього, учасники засідання підняли питання щодо удосконалення процедури експертизи поданих науково-дослідницьких робіт для участі у конкурсі.

 10 листопада 2022 року під час проведення засідання Вченої ради Інституту водних проблем і меліорації, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов вручив головному науковому співробітнику Інституту, доктору технічних наук, професору Павлу Ковальчуку парламентську нагороду – Почесну Грамоту Верховної ради України і нагрудний знак.

Павла Івановича нагороджено за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, плідну навчально-педагогічну діяльність, підготовку висококваліфікованих кадрів, вагомі трудові здобутки; багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм. Під час нагородження прозвучало багато схвальних слів та щирих побажань подальших успіхів у вихованні молодого покоління науковців.

Щиро вітаємо Павла Івановича із визнанням його наукового потенціалу на Державному рівні!

Відповідно до Постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 04 листопада 2022 р. № 6, двом науковцям Інституту водних проблем і меілорації призначили стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. 

Мосійчук Ярослава Борисівна – старший науковий співробітник лабораторії водопостачання та водовідведення, PhD;

Харламов Олексій Ігорович –  старший науковий співробітник відділу дренажу, канд. технічних наук.

Щиро вітаємо наших молодих вчених з визнанням їхньої праці і бажаємо, щоб отримані стипендії сприяли розвитку стратегічно важливих досліджень і подальшій реалізації їхнього наукового потенціалу!

20 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни планують підірвати греблю Каховської ГЕС на окупованій Херсонщині. І головне – звинуватити в цьому Україну. Ця заява була відповіддю на репліку нового командувача російськими окупаційними військами в Україні Сергія Суровікіна про "підготовку ракетного удару ЗСУ по Херсону і по греблі Каховської ГЕС". 

Сам Суровікін заявив про "удар ЗСУ", коментуючи складну військову ситуацію для окупантів на Херсонщині. Він визнав, що українська армія прориває оборону. За даними української розвідки, окупанти провели основні роботи із замінування греблі ще у квітні. За останні кілька днів було заміновано шлюзи та опори Каховської ГЕС.

Втім підірвати таку конструкцію, як розповів в інтерв'ю УП голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, буде вкрай важко. "Щоб зруйнувати Каховську греблю, потрібні десятки тонн правильно розташованої вибухівки. Не можна КаМАЗ десь поруч поставити, це нічого не дасть", – зазначив Буданов. Паралельно в експертних колах почалося обговорення реальних наслідків підриву: від часткової зупинки контрнаступу української армії на півдні до затоплення значної частини лівого берега окупованої Херсонщини. Деякі фахівці, до яких "УП" звернулася по коментарі, зазначили, що наразі існує занадто мало ввідних даних, щоб оцінити реальні наслідки розливу Дніпра.

Які функції виконує Каховська гребля, що може статися у випадку її повного руйнування та як це вплине на бойові, зокрема контрнаступальні дії української армії на півдні – коротко розповідає "Українська правда".  

Знайти відповіді на ці запитання "УП" допомогли:

• Михайло Яцюк – директор Інституту водних проблем і меліорації НААН України;
• Володимир Коваленко – міський голова Нової Каховки, за п'ять кілометрів від якої розташована Каховська ГЕС;
• Юрій Соболевський – перший заступник голови Херсонської облради;
• Василь Опанасюк – експерт-вибухотехнік;
• Роман Костенко – депутат, військовий, який ознайомлений з перебігом бойових дій на півдні України.

Дивитися далі →

Окупанти замінували Каховську ГЕС та погрожують Україні її підривом. Вибух на ГЕС може мати катастрофічні наслідки для Херсонщини. Про це 24 каналу розповів директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк. За даними Головного управління розвідки, окупанти запланували підрив Каховської ГЕС ще у квітні. 

Як зазначив Яцюк, у разі підриву окупантам не вдасться знищити дамбу Каховської ГЕС. Зруйнувати саму дамбу нереально. Однак можна знищити окремі елементи дамби або регулювальних споруд. Йдеться про шлюзи-регулятори або гідроенергетичні агрегати. Це також буде нести за собою загрозу подальшого руйнування,– наголосив науковець.

Джерело: 24Канал
 

  Президент Володимир Зеленський та представники української влади заявили, що російські окупанти замінували дамбу на Каховській ГЕС. За даними Головного управління розвідки Міноборони, гребля була замінована ще у квітні, але лише нещодавно російська влада почала казати про “можливі провокації” з боку України на ГЕС. Цим окупанти намагаються виправдати депортацію українців з захоплених територій Херсонщини. Втім іноземні експерти також вважають, що Росія, ймовірно, має намір підірвати греблю.

  Що відбувається на Каховській ГЕС та які можуть наслідки, якщо росіяни підірвуть дамбу – про це Факти ICTV поспілкувались із директором Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайлом Яцюком.

  Наразі на гідроелектростанції немає українського персоналу, а сама ГЕС знаходиться під окупацією росіян. Президент Зеленський заявив, що в разі підриву греблі під загрозою швидкого затоплення опиняться 80 населених пунктів, включно з Херсоном. Україна вже закликала ООН та Євросоюз до розміщення на електростанції міжнародних спостерігачів та щоб світ домігся повернення українського персоналу на станцію Водночас очільник МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що наразі Україна намагається донести до своїх партнерів повідомлення, що підрив Каховської ГЕС буде розцінюватись як застосування зброї масового ураження.

За словами Михайла Яцюка, підрив греблі можна розділити на три аспекти: військовий, економічний та екологічний.

Дивитися далі →