Інститут водних проблем і меліорації НААН

Науковці Інституту водних проблем і меліорації взяли участь у форумі «Майбутнє зростання в Україні: вирішення проблем відбудови та відновлення сектору». Учасники заходу обговорили ключові питання розвитку меліоративних систем і забезпечення продовольчої безпеки. Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль під час виступу наголосив, що зрошення є критично важливим для підвищення врожайності. За його словами, завдяки зрошенню врожайність сільськогосподарських культур в Україні зростає у два-три рази. Як приклад, у Київській області фермери зібрали 31 тонну кукурудзи з 1 га, що суттєво перевищує результати попередніх років.

Важливим питанням стало відновлення меліоративних систем після руйнування Каховської греблі. Міністр підкреслив, що площа зрошуваних земель в Україні може перевищити 2 млн га. Також було відзначено унікальну роль України у світовій продовольчій безпеці. Міністр зазначив, що вже сьогодні гектар української землі забезпечує продовольством 18 людей у світі, а під час війни наша країна продовжує надавати гуманітарну допомогу Африці та Сирії.

На завершення форуму Віталій Коваль подякував Світовому банку та міжнародним партнерам за підтримку у відновленні меліоративних систем. Він також закликав до активної співпраці університетів, наукових установ і фермерів. «Тільки спільними зусиллями ми зможемо досягти сталого розвитку меліорації, зберегти землю та передати її наступним поколінням у кращому стані», – зазначив Міністр.

21 січня 2025 року відбулася зустріч молодих вчених Інституту водних проблем і меліорації НААН з представниками Ради молодих учених при МОН України (Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України). Метою заходу було висвітлення можливостей, які відкриває діяльність ради молодих вчених, а також РМУ при МОН. Завдяки цьому молоді науковці отримують такі інструменти:

• захист прав, підтримку їхньої наукової діяльності та представлення інтересів у органах державної влади, освітній і науковій спільноті на національному й міжнародному рівнях;
• ефективну комунікацію з фізичними та юридичними особами з питань обміну й опрацювання інформації (інформаційні розсилки, обговорення, висвітлення актуальних можливостей для молодих учених);
• організацію та проведення конференцій, семінарів, нарад, громадських слухань й інших заходів для підвищення наукової, освітньої, інноваційної та громадської активності молодих учених як в Україні, так і за кордоном;
• міжнародне співробітництво в контексті створення Європейського простору вищої освіти й наукових досліджень.

Це дає можливість українським молодим ученим бути частиною європейського та світового наукового простору, лобіювати інтереси національної наукової молоді й встановлювати контакти з міжнародними партнерами.

З 07 по 17 грудня 2024 року делегація Інституту у складі Андрія Шатковського, заступника директора з наукової роботи, Сергія Рябкова, головного наукового співробітника відділу зрошення, та Федора Мельничука, головного наукового співробітника відділу використання меліорованих земель, перебувала у закордонному відрядженні в м. Венеція (Італійська Республіка) з метою навчання в Європейській школі професійного насосного обладнання – European Cornell Pump School.

Європейська школа професійного насосного обладнання – European Cornell Pump School є традиційним навчальним тренінгом для виробників, користувачів та дистриб’юторів насосно-силового обладнання. Щороку цей захід є платформою для обміну досвідом та ідеями серед професіоналів насосного обладнання з усього світу.

Дивитися далі →

Щоб подолати проблеми, пов’язані з глобальною зміною клімату для прибережних та низинних  регіонів, Міжнародною комісією з іригації та дренажу (ICID) спільно з Освітнім центром із запобігання стихійним лихам (DPEC) Національного університету Ченг Кунг (NCKU) був організований захід, який мав на меті сприяти обміну знаннями між академічними та промисловими колами, зосереджуючись на стратегіях пом’якшення ризиків, з якими стикаються низинні території в умовах зміни клімату та підвищення рівня моря.

Захід об’єднав 30 експертів і науковців з різних країн світу. Україну представляла головний науковий співробітник відділу дренажу Людмила Кузьмич. Учасники зібралися на Тайвані для обговорення актуальних питань, таких як осідання ґрунтів, управління водними ресурсами в понижених і прибережних зонах, а також пошук стійких рішень для цих вразливих регіонів.

Дивитися далі →

26-27 листопада 2024 року в Словацькому гідрометеорологічному інституті відбувся Круглий стіл зацікавлених сторін у молодіжному лідерстві Дунаю на тему: «Розширення можливостей наступного покоління в управлінні водними ресурсами». Ця надихаюча подія, що є частиною проєкту DANUrely, об’єднала представників молоді та міжнародних експертів з водних ресурсів з усіх країн EUSDR (Стратегія ЄС для Дунайського регіону) для спільного вирішення актуальних проблем управління водними ресурсами.

Наукова програма заходу включала лекції провідних експертів:

• Пріможа Скртa – експерта з фінансування ЄС та транснаціонального співробітництва;
• Елени Масліах-Гілкарової – експертки з міжнародних комунікацій, управління проєктами, стратегічних комунікацій, громадської участі та питань водної безпеки;
• Андреа Врановської – гідрогеолога Інституту водних досліджень;
• Анни Маринич – представниці Міжнародної комісії з питань басейну річки Сава;
• Іванни Корн Варги – експертки з рішень, заснованих на природі, та відновлення прісноводних ресурсів, Глобального водного партнерства Центральної та Східної Європи.

Основні моменти заходу включали:

Дивитися далі →

Указом Президента України Володимира Зеленського №780/2024 від 22 листопада 2024 року присуджено Національну премію України імені Бориса Патона 2024 року за роботу «Інноваційні основи відновлення ґрунтів і зрошення в умовах війни та миру» доктору технічних наук, професору, академіку НААН, раднику дирекції Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайлу Ромащенку; доктору сільськогосподарських наук, професору, члену-кореспонденту НААН, заступнику директора Інституту Андрію Шатковському; а також нашим колегам:

з Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»:

• доктору сільськогосподарських наук, професору, академіку НААН, виконувачу обов’язків директора Святославу Балюку;
• доктору сільськогосподарських наук, завідувачу лабораторії Максиму Солосі;
• доктору економічних наук, професору, головному науковому співробітнику Анатолію Кучеру;
• кандидату сільськогосподарських наук, завідувачу відділу Вадиму Солов’ю;

з Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України – кандидату технічних наук, старшому науковому співробітнику Всеволоду Богаєнку;

з Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України – кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітнику Людмилі Титовій.

Від щирого серця вітаємо наших колег із присудженням Національної премії України імені Бориса Патона та бажаємо подальших успіхів і звершень, цікавих проєктів та інноваційних ідей!

Це знакова подія як для наукових установ України, так і для розвитку аграрної науки нашої Держави! Наближаємо Перемогу разом!

27 листопада 2024 року на Житомирщині відбувся круглий стіл Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики під головуванням Голови Комітету Олександра Гайду. Захід, що проходив під назвою «Проблеми та виклики аграрного сьогодення: меліорація, зберігання та переробка, релокований бізнес», зібрав народних депутатів, урядовців, науковців, бізнесменів та представників громадськості.

Особливу увагу учасники круглого столу приділили реалізації меліоративної реформи, яка стартувала у 2022 році після ухвалення Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Попри позитивні тенденції, подальше впровадження реформи стикається з бюрократичними перешкодами, що потребує оперативних рішень на державному рівні.

Радник дирекції Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Ромащенко виступив із доповіддю на тему «Загальний стан водозабезпечення в Україні, значення меліорованих земель для північних регіонів». У своїй презентації він представив прогнози щодо впливу змін клімату на урожайність зернових і зернобобових культур у природно-кліматичних зонах України. Зміна кількості опадів спричинила трансформацію північних регіонів у зону вирощування раніше нетипових сільськогосподарських культур – кукурудзи на зерно, сої, соняшника, овочів, ягід тощо.

Водночас погіршення природного вологозабезпечення потребує впровадження зрошення та водорегулювання для забезпечення стабільності землеробства. Михайло Ромащенко наголосив, що:

Дивитися далі →