Інститут водних проблем і меліорації НААН

 23 листопада в Інституті водних проблем і меліорації НААН пройшло засідання загальних зборів Відділення землеробства, меліорації та механізації НААН. На порядок денний виносилися питання:

• Розгляду доповіді "Стан та основі завдання наукового забезпечення досягнення оптимального рівня водної безпеки України". Доповідач-директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.
• розгляду звітів академіків НААН Булигіна С.Ю., Величка В.А., Сташука В.А., Тараріка Ю.О., Черновола М.І. та членів-кореспондентів НААН Бондаря О.І., Бикіна А.В., Сінченка В.М. за 2018-2022 роки.
• Різне

Захід пройшов у змішаній формі. Частина членів Відділення та запрошених була присутня безпосередньо у конференц-залі і близько 30-35 учасників приєдналися за допомогою комунікаційної платформи Zoom.

 За результатами виконання науково-дослідних робіт у 2022 році відбулось засідання НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ «ВОДНІ РЕСУРСИ І МЕЛІОРАЦІЯ» з виконання програми наукових досліджень НААН 4 «ВОДНА БЕЗПЕКА ТА МЕЛІОРАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ». Захід пройшов у змішаному режимі: частина керівників та виконавців тем взяли участь особисто у конференц-залі Інституту і близько 15-ти учасників під'єдналися у режимі онлайн.

На порядок денний виносилися питання:

• розгляду результатів досліджень за завданнями другого рівня (3 підпрограми) ПНД НААН 4 «ВОДНА БЕЗПЕКА ТА МЕЛІОРАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ» за 2022 р.
• внесення змін до персонального складу координаційно-методичної ради з виконання програм наукових досліджень НААН.
• плану подальшої роботи координаційно-методичної ради на перше півріччя 2023 року.

15 листопада 2022 р. заступник директора з наукової роботи Інституту Андрій Шатковський прийняв участь у засіданні об’єднаної Конкурсної комісії з присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим та іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук, яке відбулось у дистанційному режимі під головуванням Валерія Колюха – голови підкомітету з питань науки та інновацій Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, докт. політ. наук.

За результатами цього засідання ухвалено пропозиції Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій щодо призначення у 2022 році 30 іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук. Крім цього, учасники засідання підняли питання щодо удосконалення процедури експертизи поданих науково-дослідницьких робіт для участі у конкурсі.

 10 листопада 2022 року під час проведення засідання Вченої ради Інституту водних проблем і меліорації, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов вручив головному науковому співробітнику Інституту, доктору технічних наук, професору Павлу Ковальчуку парламентську нагороду – Почесну Грамоту Верховної ради України і нагрудний знак.

Павла Івановича нагороджено за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, плідну навчально-педагогічну діяльність, підготовку висококваліфікованих кадрів, вагомі трудові здобутки; багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм. Під час нагородження прозвучало багато схвальних слів та щирих побажань подальших успіхів у вихованні молодого покоління науковців.

Щиро вітаємо Павла Івановича із визнанням його наукового потенціалу на Державному рівні!

Відповідно до Постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 04 листопада 2022 р. № 6, двом науковцям Інституту водних проблем і меілорації призначили стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. 

Мосійчук Ярослава Борисівна – старший науковий співробітник лабораторії водопостачання та водовідведення, PhD;

Харламов Олексій Ігорович –  старший науковий співробітник відділу дренажу, канд. технічних наук.

Щиро вітаємо наших молодих вчених з визнанням їхньої праці і бажаємо, щоб отримані стипендії сприяли розвитку стратегічно важливих досліджень і подальшій реалізації їхнього наукового потенціалу!

20 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни планують підірвати греблю Каховської ГЕС на окупованій Херсонщині. І головне – звинуватити в цьому Україну. Ця заява була відповіддю на репліку нового командувача російськими окупаційними військами в Україні Сергія Суровікіна про "підготовку ракетного удару ЗСУ по Херсону і по греблі Каховської ГЕС". 

Сам Суровікін заявив про "удар ЗСУ", коментуючи складну військову ситуацію для окупантів на Херсонщині. Він визнав, що українська армія прориває оборону. За даними української розвідки, окупанти провели основні роботи із замінування греблі ще у квітні. За останні кілька днів було заміновано шлюзи та опори Каховської ГЕС.

Втім підірвати таку конструкцію, як розповів в інтерв'ю УП голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, буде вкрай важко. "Щоб зруйнувати Каховську греблю, потрібні десятки тонн правильно розташованої вибухівки. Не можна КаМАЗ десь поруч поставити, це нічого не дасть", – зазначив Буданов. Паралельно в експертних колах почалося обговорення реальних наслідків підриву: від часткової зупинки контрнаступу української армії на півдні до затоплення значної частини лівого берега окупованої Херсонщини. Деякі фахівці, до яких "УП" звернулася по коментарі, зазначили, що наразі існує занадто мало ввідних даних, щоб оцінити реальні наслідки розливу Дніпра.

Які функції виконує Каховська гребля, що може статися у випадку її повного руйнування та як це вплине на бойові, зокрема контрнаступальні дії української армії на півдні – коротко розповідає "Українська правда".  

Знайти відповіді на ці запитання "УП" допомогли:

• Михайло Яцюк – директор Інституту водних проблем і меліорації НААН України;
• Володимир Коваленко – міський голова Нової Каховки, за п'ять кілометрів від якої розташована Каховська ГЕС;
• Юрій Соболевський – перший заступник голови Херсонської облради;
• Василь Опанасюк – експерт-вибухотехнік;
• Роман Костенко – депутат, військовий, який ознайомлений з перебігом бойових дій на півдні України.

Дивитися далі →

Окупанти замінували Каховську ГЕС та погрожують Україні її підривом. Вибух на ГЕС може мати катастрофічні наслідки для Херсонщини. Про це 24 каналу розповів директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк. За даними Головного управління розвідки, окупанти запланували підрив Каховської ГЕС ще у квітні. 

Як зазначив Яцюк, у разі підриву окупантам не вдасться знищити дамбу Каховської ГЕС. Зруйнувати саму дамбу нереально. Однак можна знищити окремі елементи дамби або регулювальних споруд. Йдеться про шлюзи-регулятори або гідроенергетичні агрегати. Це також буде нести за собою загрозу подальшого руйнування,– наголосив науковець.

Джерело: 24Канал