Інститут водних проблем і меліорації НААН

8 жовтня 2026 року делегація Інституту водних проблем і меліорації НААН взяла участь у Міжнародній кліматичній конференції «Climate Change Adaptation: From Strategies to Action», що проходила в готелі Habakuk у Маріборі (Словенія).

Для науковців Інституту участь у заході стала важливою платформою для обміну досвідом з європейськими колегами, ознайомлення з практичними підходами до адаптації до зміни клімату та встановлення нових професійних контактів. Отримані знання сприятимуть подальшій співпраці в галузі управління водними ресурсами та відновлення екосистем.

5–7 жовтня 2026 року в місті Марібор (Словенія) на базі Університету Марібора відбулося вступне засідання (Kick-off meeting) міжнародного проєкту EQUATERRA — Healing the Land, Rebuilding the Future, що реалізується за підтримки програми Європейського Союзу Horizon Europe.

У заході взяла участь делегація Інституту водних проблем і меліорації НААН у складі директора Інституту Михайла Яцюка, завідувачки відділу екології і природокористування Олени Сидоренко та старшого наукового співробітника відділу водних ресурсів Захара Розлача.

EQUATERRA спрямований на розроблення та практичне випробування інноваційних рішень для екологічного відновлення територій, постраждалих унаслідок бойових дій. Проєкт передбачає застосування природоорієнтованих і біооснованих технологій, відновлення ґрунтів і водних екосистем, а також безпечне повторне використання будівельних відходів у контексті післявоєнної відбудови.

Проєкт реалізується в межах програми Horizon Europe. Загальний бюджет становить майже 4 млн євро, а тривалість — 48 місяців (2026–2030 роки). Консорціум очолює Університет Марібора (Словенія); до нього входять 14 партнерських організацій із семи європейських країн: Словенії, України, Німеччини, Сербії, Греції, Італії та Бельгії.

Робота консорціуму охоплює три взаємопов’язані напрями:

1. Відновлення ґрунтів і земель. Розроблення та випробування біологічних і природоорієнтованих методів відновлення деградованих і забруднених ґрунтів.

2. Відновлення водних ресурсів. Дослідження якості поверхневих і підземних вод, оцінювання ризиків забруднення та впровадження природоорієнтованих і біооснованих рішень для очищення води й відновлення водних екосистем.

3. Циркулярне використання будівельних матеріалів. Розроблення підходів до безпечного використання матеріалів, отриманих унаслідок руйнувань, для потреб відновлення територій.

В основу проєкту покладено принцип Build Back Better — «Відбудувати краще, ніж було». Він передбачає не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, а й формування екологічно безпечних, ресурсоефективних і стійких до кліматичних та антропогенних впливів систем.

Під час вступного засідання учасники консорціуму обговорили структуру управління проєктом, робочий план, ключові завдання та очікувані результати за тематичними напрямами. Значну увагу було приділено створенню трьох демонстраційних майданчиків в Україні, які охоплюватимуть питання відновлення ґрунтів, водних ресурсів та екологічно орієнтованої реконструкції.

Інститут водних проблем і меліорації НААН очолює водний системний інноваційний пілот (Water Systemic Innovation Pilot, Water SIP). Його мета — розробити та продемонструвати практичні підходи до відновлення водних ресурсів і зменшення ризиків забруднення в умовах, спричинених воєнними діями.

Басейн річки Ірпінь зазнав значного впливу бойових дій, зокрема внаслідок руйнування гідротехнічної інфраструктури та затоплення значних територій. Серед основних викликів — ризики забруднення поверхневих і підземних вод важкими металами, нафтопродуктами, радіонуклідами, патогенними мікроорганізмами та надлишком біогенних речовин.

У межах водного пілотного напряму Інститут братиме участь у проведенні моніторингу якості води, оцінюванні гідрогеологічних умов і шляхів поширення забруднювачів, підготовці пілотних ділянок та впровадженні природоорієнтованих рішень. Зокрема, передбачено випробування конструктивних водно-болотних угідь, біофільтраційних систем та інших технологій очищення води.

Важливим завданням є оцінювання ефективності цих рішень за показниками зниження концентрацій забруднювачів і поліпшення екологічного стану водних екосистем. Проєкт також передбачає взаємодію з органами управління водними ресурсами, місцевими громадами та іншими зацікавленими сторонами.

Отримані результати мають стати основою для адаптації перевірених технологій до українських умов і їх подальшого застосування в інших басейнах, що зазнали впливу воєнних дій.

У межах програми зустрічі також відбулася міжнародна публічна дискусія «Rebuilding the Future Together: Ukraine, Slovenia and the EU», присвячена відбудові України, розвитку міжнародного партнерства та формуванню стійкого майбутнього. До обговорення долучилися представники України та Словенії, наукової спільноти, бізнесу й міжнародних організацій.

Участь ІВПіМ НААН у EQUATERRA сприятиме поглибленню міжнародної наукової співпраці, обміну досвідом і практичному застосуванню результатів досліджень для відновлення водних ресурсів України.

Очікується, що реалізація водного пілотного проєкту допоможе сформувати практичну модель відновлення водних екосистем, постраждалих від війни, та створить підґрунтя для поширення ефективних природоорієнтованих рішень в інших регіонах України.

6 жовтня доктор сільськогосподарських наук, професор, головний науковий співробітник відділу використання меліорованих земель ІВПіМ НААН Олександр ЖУЙКОВ взяв участь у ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Органічне агровиробництво: освіта і наука», організованій Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти спільно з Федерацією органічного руху України.

Серед основних тем обговорення – органічні технології виробництва, продовольча безпека, збереження довкілля, розвиток територіальних громад, поширення кращих виробничих практик та підготовка фахівців для органічного сектору.

Для Інституту водних проблем і меліорації НААН ці питання є невід’ємною складовою наукової роботи та підготовки молодих учених. Поєднання наукових досліджень із практичним досвідом агровиробників дає змогу працювати над технологічними рішеннями, орієнтованими не лише на продуктивність, а й на екологічну безпечність та раціональне використання природних ресурсів.

Дякуємо організаторам і учасникам конференції за професійний діалог та обмін досвідом