VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства»

VII МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ

VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених
«Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства»

📅
Дата
1 жовтня 2026 року
🕐
Початок
10:00
🌐
Формат
Змішаний

1 жовтня 2026 року в Інституті водних проблем і меліорації НААН відбудеться VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства».

Організатори запрошують до участі молодих науковців, аспірантів, здобувачів освіти, представників наукових установ, закладів вищої освіти та фахівців, зацікавлених у питаннях водних ресурсів, меліорації, водопостачання і водовідведення, екології, агрономії та суміжних напрямів.

Конференція відбудеться у змішаному форматі — з можливістю очної та дистанційної участі.

⚠ Кінцевий термін реєстрації та подання матеріалів — 28 вересня 2026 року.

За результатами конференції передбачено публікацію матеріалів в електронному збірнику з присвоєнням DOI, зареєстрованого через Crossref.

Реєстрація та подання матеріалів:

Перейти до реєстрації

Детальна інформація щодо тематичних напрямів, вимог до оформлення матеріалів та участі наведена в інформаційній брошурі конференції.

📄 Брошура (укр.)
📄 Brochure (English)

Запрошуємо до участі та будемо вдячні за поширення інформації серед колег і молодих науковців.

Коментарі Вимкнено до VII Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Роль меліорації та водного господарства у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства»

Український урбаністичний форум 2026

11-12 вересня 2026 року Дмитро ДЯДІН, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник відділу водних ресурсів ІВПіМ НААН України взяв участь в Українському урбаністичному форумі 2026. Цьогоріч форум був присвячений темі «Після природи» та об’єднав дискусії про вплив війни і зміни клімату на довкілля, розвиток зеленої інфраструктури, міські ландшафти, просторове планування, кліматичну стійкість і природоорієнтовані рішення.

У межах панельної дискусії «Метео- і кліматична грамотність: як в Україні прогнозують погоду і вивчають зміну клімату» Дмитро ДЯДІН представив питання інформаційного забезпечення оцінювання ризиків і вразливості територіальних громад до зміни клімату та планування заходів з адаптації.

 

Особливу увагу було приділено тому, які кліматичні, просторові та соціально-економічні дані необхідні громадам для обґрунтованого прийняття рішень.

Форум став важливим майданчиком для міждисциплінарного обміну досвідом між урбаністами, екологами, планувальниками, архітекторами, кліматологами та іншими фахівцями, залученими до розвитку українських міст і громад. Такі заходи сприяють поширенню сучасних підходів до сталого розвитку громад, інтеграції кліматичних і водних питань у просторове планування та підвищенню спроможності місцевого самоврядування до адаптації й відновлення.

Участь у форумі також дала можливість налагодити нові професійні контакти, обмінятися практичним досвідом та окреслити потенційні напрями подальшої співпраці.

Коментарі Вимкнено до Український урбаністичний форум 2026

Наука, освіта і партнерство: нові можливості для спільних рішень

28 серпня директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк відвідав Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, де відбулося підписання Договору про співробітництво між двома установами. Від Університету документ підписав ректор, професор Олег Шеремет. У заході взяв участь віцепрезидент НААН, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН Анатолій Москаленко.

Підписання Договору закладає основу для системної взаємодії наукової та освітньої спільнот. Серед пріоритетних напрямів — проведення спільних досліджень, реалізація наукових, освітніх і науково-практичних проєктів, обмін досвідом та науковою інформацією, організація конференцій, семінарів і фахових заходів. Важливою складовою партнерства стане залучення студентів і молодих науковців до актуальних досліджень та ознайомлення із сучасними технологіями у сфері водних ресурсів і природокористування.

Особливої актуальності така співпраця набуває в умовах сучасних кліматичних та екологічних викликів. Для Чернігівського Полісся питання раціонального використання водних ресурсів, збереження природних екосистем, адаптації до зміни клімату та відновлення територій потребують поєднання фундаментальних і прикладних наукових знань з освітнім потенціалом та практичним досвідом.

 

Як наголосив Михайло Яцюк, водна та продовольча безпека є ключовими складовими стійкості України, а Українське Полісся, зокрема Чернігівське, відіграє важливу роль у водоакумулюванні та водорегулюванні.

Нове партнерство відкриває перспективи для реалізації спільних ініціатив, підготовки фахівців та пошуку науково обґрунтованих рішень у сфері водних ресурсів, меліорації земель, екології й раціонального природокористування.

Коментарі Вимкнено до Наука, освіта і партнерство: нові можливості для спільних рішень

ІВПіМ НААН – серед нових українських учасників програми «Горизонт Європа»

Інститут водних проблем і меліорації НААН увійшов до переліку українських установ, які у 2026 році вперше підписали грантові угоди як прямі бенефіціари програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Це важливий результат розвитку міжнародної проєктної діяльності ІВПіМ НААН та черговий крок до поглиблення інтеграції Інституту в Європейський дослідницький простір.

За інформацією Міністерства освіти і науки України, лише за перше півріччя 2026 року українські організації залучили понад 11,59 млн євро грантового фінансування в межах програми «Горизонт Європа» – майже утричі більше, ніж за весь 2025 рік. Кількість українських учасників програми зросла до 275 організацій, а у 2026 році зафіксовано 79 успішних участей у 54 міжнародних проєктах.

Серед напрямів, за якими українські учасники залучили найбільші обсяги фінансування «Продовольство, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство і довкілля». У 2026 році за цим напрямом залучено 2,12 млн євро, що особливо важливо з огляду на пріоритетні напрями наукової діяльності ІВПіМ НААН.

Загалом упродовж 2021–2026 років українські організації залучили в межах «Горизонт Європа» 78,89 млн євро на реалізацію 304 міжнародних проєктів. Обсяг залученого фінансування вже майже на 60 % перевищує відповідний показник попередньої рамкової програми «Горизонт 2020».

Участь ІВПіМ НААН у програмі «Горизонт Європа» розширює можливості нашої установи для розвитку міжнародного наукового партнерства, роботи у складі дослідницьких консорціумів, реалізації спільних проєктів, обміну знаннями та впровадження сучасних європейських підходів у сфері управління водними ресурсами, меліорації, адаптації до змін клімату та сталого розвитку.

Набуття ІВПіМ НААН статусу прямого бенефіціара програми «Горизонт Європа» є важливим кроком у розвитку міжнародної проєктної діяльності Інституту та посиленні його участі в Європейському дослідницькому просторі.

Інститут продовжує розвивати міжнародне наукове співробітництво, формувати нові партнерства та використовувати можливості європейських дослідницьких програм для розвитку водної науки, меліорації й наукового супроводу відновлення та модернізації водогосподарсько-меліоративного комплексу України. 

Коментарі Вимкнено до ІВПіМ НААН – серед нових українських учасників програми «Горизонт Європа»

Науковці Інституту вивчали досвід США у сфері інтегрованого управління водними ресурсами

Період
12 червня – 8 липня 2026
Учасники
Ярослава Мосійчук, Захар Розлач

Представники Інституту водних проблем і меліорації НААН України взяли участь у навчальному турі, організованому DOI-INT і USGS США.

Учасники навчального туру до США

З 12 червня до 8 липня 2026 року представники Інституту водних проблем і меліорації НААН України, заступник завідувача відділу водних ресурсів, доктор філософії Ярослава Мосійчук та старший науковий співробітник відділу водних ресурсів, кандидат географічних наук Захар Розлач, взяли участь у навчальному турі до Сполучених Штатів Америки. Метою візиту було вивчення досвіду США у сфері інтегрованого управління річковими басейнами, моніторингу поверхневих і підземних вод, оцінювання якості води, гідрологічного моделювання, дистанційного зондування Землі та використання систем підтримки прийняття рішень. Навчальний тур організовано Управлінням міжнародних справ Міністерства навколишнього середовища США (U.S. Department of the Interior International Affairs, DOI-INT) спільно з Геологічною службою США (U.S. Geological Survey, USGS) за підтримки Уряду Сполучених Штатів Америки.

Програма охоплювала відвідування наукових установ, органів управління водними ресурсами та об'єктів водної інфраструктури у штатах Колорадо, Орегон і Техас.

Під час двостороннього водного симпозіуму Texas–Ukraine Water Symposium українська сторона представила досвід України у сфері впровадження басейнового принципу управління, розроблення планів управління річковими басейнами, розвитку системи моніторингу вод та виконання євроінтеграційних зобов'язань.

Завершальним етапом навчального туру став виїзд до Адміністрації річки Нижній Колорадо та центру управління греблею Тома Міллера, де учасники ознайомилися з практикою експлуатації водосховищ і басейнового управління.

За результатами візиту досягнуто домовленостей щодо продовження професійного діалогу, проведення тренінгів, експертних консультацій та обміну досвідом. Отримані знання сприятимуть розвитку водного врядування в Україні, удосконаленню державної системи моніторингу вод, цифровізації управління, розширенню мережі гідрологічних спостережень та впровадженню природоорієнтованих рішень.

×
Коментарі Вимкнено до Науковці Інституту вивчали досвід США у сфері інтегрованого управління водними ресурсами

Науковець ІВПіМ НААН представив наукові розробки щодо формування низьковуглецевих біоенергетичних агроекосистем на українсько-китайському круглому столі

15 липня 2026 року відбувся українсько-китайський онлайн круглий стіл «Науковий і технологічний супровід інноваційних мегаекосистемних проєктів в агросекторі», організований за участю Національної академії аграрних наук України та Харбінського інституту технології (КНР). Захід був присвячений обговоренню сучасних підходів до розвитку біоенергетики, збереження та відновлення екосистемної стійкості, а також упровадженню інноваційних технологій в аграрному секторі.

Інститут водних проблем і меліорації НААН представив головний науковий співробітник відділу агроресурсів Юрій Тараріко, який виступив із доповіддю «Формування низьковуглецевих біоенергетичних агроекосистем, загальні положення». Доповідь була присвячена науковим засадам створення біоенергетичних агроекосистем, орієнтованих на скорочення викидів парникових газів, ефективне використання природних ресурсів і підвищення стійкості агроландшафтів до кліматичних змін.

До участі у круглому столі від Інституту також долучилися учений секретар Ірина Біднина, завідувач відділу інформаційних технологій та маркетингу інновацій Тетяна Матяш, завідувач відділу агроресурсів Роман Сайдак та провідний інженер науково-організаційного відділу Наталія Логунова, яка забезпечила професійний переклад і презентацію доповіді англійською мовою, сприяючи ефективній науковій комунікації з китайськими партнерами.

Участь у міжнародному заході стала важливим кроком у розвитку наукового співробітництва між українськими та китайськими науковими установами, обміні сучасними науковими підходами та пошуку спільних рішень для сталого розвитку аграрного сектору.

Posted in Наради, семінари, Події та новини | Коментарі Вимкнено до Науковець ІВПіМ НААН представив наукові розробки щодо формування низьковуглецевих біоенергетичних агроекосистем на українсько-китайському круглому столі

Науковець Інституту водних проблем і меліорації НААН ознайомився з передовими технологіями виробництва дощувальної техніки у США

З 10 по 29 червня 2026 року головний науковий співробітник відділу використання меліорованих земель Інституту водних проблем і меліорації НААН Сергій Рябков перебував у закордонному відрядженні у штаті Небраска — одному зі світових центрів великомасштабного механізованого зрошення. Метою візиту було вивчення передових підходів до управління водними ресурсами, сучасних рішень у сфері зрошення та практик, корисних для розвитку аграрного сектору України.

3,6 млн га
зрошуваних земель у штаті Небраска (понад 9 млн акрів)
5
провідних виробників іригаційної техніки відвідано делегацією
57–65 %
світового ринку дощувальної техніки займають чотири американські виробники
Відвідані об'єкти

Nebraska Innovation Campus та Глобальний інститут водних ресурсів

Знайомство з американською системою управління водними ресурсами, обговорення розвитку меліорації та ефективного використання води в умовах зміни клімату.

Штаб-квартира Lindsay Corporation та ENREEC

Ознайомлення з дощувальними системами Zimmatic, цифровими інструментами управління зрошенням і датчиками вологості ґрунту.

Завод Valley Irrigation (Valmont Industries)

Історія компанії, виробничі процеси, програмне забезпечення підприємства та лабораторії випробувань рішень для аграрного сектору.

Штаб-квартира Reinke у м. Дешлер

Виробництво кругових і фронтальних дощувальних машин, інженерні рішення та підходи компанії, техніка якої зрошує поля у понад 40 країнах світу.

T-L Irrigation у м. Гастінгс

Кругові та фронтальні машини з гідравлічним приводом без використання високої напруги — рішення, цікаве для українських умов з огляду на надійність і сервіс.

Дослідна ділянка: автономна система 360RAIN

Машина рухається рядками за GPS/RTK-навігацією та подає воду безпосередньо в прикореневу зону рослин. Демонстрація принципів роботи інноваційної системи прецизійного зрошення.

Технології, що визначають сучасне зрошення

GPS/RTK-навігація та супутниковий зв'язок

Reinke була серед перших компаній, які інтегрували ці технології в управління механізованим зрошенням.

Дистанційне керування через мобільний зв'язок

Дозволяє контролювати роботу дощувальних машин незалежно від місця перебування агровиробника.

Датчики вологості ґрунту та погодні станції

Забезпечують дані для точного визначення потреб культур у воді в режимі реального часу.

Системи диференційованого поливу (Variable Rate Irrigation)

Дають змогу застосовувати змінну норму поливу та внесення добрив у межах одного поля.

Гідравлічний привід без високої напруги (T-L Irrigation)

Спрощує обслуговування, забезпечує безперервний рух і швидке реагування на технічні несправності в полі.

Автономна система 360RAIN

Машина рухається рядками за GPS/RTK-навігацією та подає воду безпосередньо в прикореневу зону рослин, що дозволяє працювати на полях складної форми та поливати ділянки, куди не завжди дістає класична кругова машина.

Виробники, з якими відбулося знайомство
Компанія Бренд / профіль Локація
Valmont Industries Valley — кругові й фронтальні системи завод Valley Irrigation
Lindsay Corporation Zimmatic — дощувальні системи штаб-квартира, ENREEC
Reinke Manufacturing Reinke — кругове та фронтальне зрошення м. Дешлер
T-L Irrigation T-L — гідравлічний привід м. Гастінгс
360RAIN Машина рухається рядками за GPS/RTK-навігацією та подає воду безпосередньо в прикореневу зону рослин демонстраційна локація
Партнерство та результати

Програма ділового туру підготовлена Daugherty Water for Food Global Institute. Поїздка українських науковців та аграріїв до виробників зрошувальної техніки в Небрасці відбулася в межах проєкту зі зміцнення інституційної та технологічної спроможності організацій водокористувачів, який АОВК реалізує за підтримки Уряду США через Програму з аграрного і сільського розвитку — АГРО, що виконується компанією Chemonics International.

Під час візиту встановлено прямі контакти з американськими виробниками та дилерами, а також можливості закупівлі сучасного іригаційного обладнання.

Valmont Lindsay Reinke T-L Irrigation 360RAIN Pierce Cornell
Фотогалерея
Для українських науковців, аграріїв та водокористувачів такі міжнародні візити мають значення не лише з позиції оновлення технічної бази. Вони дають можливість комплексно оцінити функціонування сучасних зрошувальних систем як елементів агротехнологічних процесів — від високоточного обладнання та сервісного супроводу до цифрових систем управління водорозподілом, оптимізації режимів зрошення та планування водокористування на основі агроекологічних і інженерних підходів, а також стратегічного розвитку зрошувальної інфраструктури.
Завдання відрядження виконано у повному обсязі.
Коментарі Вимкнено до Науковець Інституту водних проблем і меліорації НААН ознайомився з передовими технологіями виробництва дощувальної техніки у США