Інститут водних проблем і меліорації НААН

Фермер з Херсонщини Іван Яланський вирішив встановити рекорд. Він і раніше нерідко перемагав на відомому регіональному фестивалі «Солодке диво», представляючи вирощені на власному баштані кавуни, які важили майже півцентнера. Але цього року Іван Іванович має намір попасти до Національного реєстру рекордів, замовивши у США дві сотні насінин кавуна-велетня сорту «Кароліна гросс». На американських полях ці кавуни виростають більше метра завдовжки, а вага нерідко перевищує 100 кілограм. Секрет полягає не в добривах та хімічних стимуляторах, а у використанні інтенсивних технологій вирощування. Майже всі посіви баштанних культур ми розміщуємо на краплинному зрошенні, використовуючи розробки Інституту водних проблем і меліорації НААН. Вчені Інституту допомогли визначитися з кращими попередниками, комплексом агротехнічних заходів, а головне, з оптимальним забезпеченням рослин вологою в умовах посухи, що напряму впливає на рівень врожайності. «Я сподіваюсь, що цьогоріч ми вразимо Україну по-справжньому величезними смугастими ягодами», – підкреслив Іван Яланський. Дивитися далі →

Джерело Факти ICTV

Відповідно до «Орієнтовного графіку проведення курсів підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників у 2015 році», затвердженого президентом НААН 06.11.2014 року, на базі Інституту водних проблем і меліорації НААН з 15 по 19 червня 2015 р. було проведено курси підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників «Сучасні технології і технічні засоби у зрошенні». Знайомство із Інститутом було розпочато із відвідування музею.
Слухачам курсів, а були представники Інституту зрошуваного землеробства НААН та Інституту агроекології та природокористування НААН.
Дивитися далі →

17 червня 2015 року вібулось проведення круглого столу, присвяченого Всесвітньому дню боротьби з опустелюванням та посухами.

Загальна кількість присутніх – 35 чоловік

Під час роботи було заслухано доповіді:
О. Музики, ученого секретаря Інституту про Стан та шляхи запобігання розвитку опустелювання у світі та Україні.
Л. Дацько, заввідділу відділу використання агроресурсного потенціалу ІВПіМ про Створення біоенергетичних агроекосистем для зменшення впливу опустелювання.
Р. Сайдака, завлабораторії агрокліматичних ресурсів ІВПіМ.Оцінка зміни клімату на території України та його вплив на сільськогосподарське виробництво.
С. Коломійця, в.о. заввідділу екології водних екосистем та охорони вод ІВПіМ Соціально-економічні чинники опустелювання та обґрунтування нових меліоративних технологій для ефективного господарювання в умовах зростання ризику посушливості клімату.
О. Цвєтової, провідного наукового співробітника лабораторії екології водних об’єктів ІВПіМ про Вплив розробки кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Білорусь, на кордоні з Україною) на водні ресурси та грунтовий покрив на території України.

Дивитися далі →

З 15 по 19 червня відбулася перша поїздка експертів Світового Банку на основні зрошувальні системи у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях для ознайомлення з ситуацією, що стосується експлуатації та технічного обслуговування зрошувальної інфраструктури, схем фінансування та управління зрошенням. Під час поїздки відбулось відвідання великих, середніх та дрібних фермерських господарств, які використовують зрошення або мають наміри його відновити. Огляд на місці зрошувальної мережі та обладнання, ознайомлення зі схемами управління, фінансування та технологіями зрошуваного землеробства. Зустрічі та обговорення з зацікавленими сторонами на обласному, районному рівнях та в господарствах сприяли формуванню бачення в управлінні зрошенням.

До експертної групи Світового Банку входили: Дивитися далі →

 Південна державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації НААН України, що у Голій Пристані Херсонської області, була і залишається головним науковим закладом, що опікується розвитком баштанництва в Україні.
Про стан традиційної для країни галузі сільського господарства, проблемами, над якими  працюють учені, конкуренцію вітчизняних сортів баштанних у нинішніх умовах розповів «Сільським вістям» директор наукового закладу кандидат сільськогосподарських наук Володимир Лимар. Дивитися далі →